Кодифікація Юстиліана та її значення

Таким чином, кодифікація Юстиніана (Corpus juris civilis - Корпус цивільного права) - систематичний виклад візантійського права VI ст. Включає І нституції, Дигести і Кодекс Юстиніана. Основа кодифікації Юстиніана - римське право, перероблене з урахуванням нових економічних умов. Кодифікація Юстиніана, "Корпус цивільного права" (Corpus juris civilis) - збірник римських законів і творів юристів, складені в VI ст. по розпорядженню візантійського імператора Юстиніана.

Вже після смерті Юстиніана до трьох основних частин корпусу були додані так звані "Новели", написані професором Юліаном з Константинополя в 556р, - збірник імператорських ухвал

Дигести Юстиніана є найбільш значною частиною кодифікації Юстиніана, що дійшла до наших часів. Саме в Дигестах закладено основу загальної теорії цивільного права, основні положення якої були рецепійовані до сучасного цивільного права і законів країн Європи. Крім того, процес рецепції триває і сьогодні, про що свідчить структура та зміст нових кодифікованих актів та інших законів. Завдяки Дигестам до нас дійшли твори видатних римських юристів, як Юліана, Папініана, Павла, Ульпіана та багатьох інших. Твори цих видатних юристів важливі і для пізнання римського права. Але вони мають для нас тим більше значення, що в їх основі лежать праці попередніх юристів. Тобто в творах о видатних римських юристів, що збереглися в Дигестах, начебто зосереджено усе право юристів стародавнього світу. Дигести Юстиніана не є актом безумовним, оскільки безумовних актів взагалі не існує. Але Дигести, як і усе римське право, є результат юридичної праці тієї частини людства, на долю якого переважно над усіма досі відомими історичними народами випало найбільше збагачення культури

Римське право не є саме право, як і грецьке мистецтво не є саме мистецтво; але розумовий капітал людства в такій же мірі виріс від грецького мистецтва, як і від римського права.

Швидкому розвиткові світської юриспруденції сприяли такі фактори:

1. у середині республіканського періоду швидкими темпами зростає торговий оборот, розвивається й ускладнюється господарське життя;
2. суворий формалізм цивільного права вимагав виняткової
   обережності під час укладення договорів, чіткості формулювання
   позовів, додержання інших формальностей, що в свою чергу
   зумовлювало появу висококваліфікованих спеціалістів — юристів, які б могли дати необхідні поради громадянам;
3. сама будова римських магістратур і римського суду сприяла поширенню юридичних знань у народі. Оскільки кожний громадянин міг стати магістратом, а тим більше суддею, для виконання посадових обов'язків потрібні були знання права. Разом з тим чимало з магістратів після завершення державної служби,
   користуючись набутими знаннями, давали поради приватним
   особам;
4. увесь устрій римського життя потребував загального ознайомлення громадян з елементарними положеннями права