Примусові заходи медичного характеру. Примусове лікування

Ст.92: Примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною КК, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов’язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.

Примусові заходи медичного характеру містять у собі органічне поєднання двох (критеріїв): а) юридичного; б) медичного.

Юридичний критерій означає, що поняття і мету, підставу і види, порядок застосування, виконання, продовження, зміни або припинення зазначених заходів регламентує кримінальне та кримінально-процесуальне законодавство.

Медичний критерій означає, що за своїм змістом ці заходи визначаються як лікувальні. Діагноз хвороби, рекомендації щодо призначення та проведення лікування, профілактики психічних захворювань тощо визначають у своєму висновку лікарі-психіатри.

Психіатрична допомога — комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров'я осіб на підставах та в порядку, передбачених законодавством, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування та ін.

Видами психіатричної допомоги є:

а) амбулаторна психіатрична допомога (в амбулаторних умовах);

б) стаціонарна психіатрична допомога (в стаціонарних умовах понад 24 години підряд).

Підставою застосування примусових заходів медичного характеру можна вважати — необхідність примусового лікування особи, яка вчинила суспільне небезпечне діяння.

Метою застосування примусових заходів медичного характеру є — «обов'язкове лікування, а також запобігання вчиненню суспільне небезпечних діянь» з боку особи, яка страждає на психічну хворобу.

Передумовою застосування примусового лікування є наявність у особи, яка засуджена до покарання за вчинений злочин, хвороби, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.

Умовами застосування примусового лікування є:

а)його застосування можливе щодо осіб, які скоїли злочин.

б)особа, яка скоїла злочин повинна бути осудною.

в)примусове лікування визначається судом незалежно (поряд) із призначеним покаранням.

г)засуджена до покарання особа страждає на хворобу, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.

Підставою для застосування примусового лікування є медичний висновок про те, що засуджена до покарання особа страждає на хворобу, що становить небезпеку для інших осіб, яка не має протипоказань до такого лікування.

За статтею 96 КК не визначається строк примусового лікування, його продовження і припинення.

Залежно від виду покарання встановлюється лікування. У разі призначення покарання у виді позбавлення волі або обмеження волі примусове лікування здійснюється за місцем відбування покарання.