Тренування спостережливості

1. Підвищений рівень спостережливості – це така ж система оперативно-бойового попередження, як і загострений зір, нюх, слух тощо. Це ключ до підвищення оперативної реакції на зміни обстановки. І чим більше є тренована спостережливість, тим вищою є здатність людини вижити у бойових ситуаціях.

2. Методика тренування спостережливості є простою та ефективною: на брезенті інструктор розкладає предмети, які мають відношення до учбової теми. У даному випадку – це зброя, боєприпаси, прибори навігації та спорядження.

Не попереджені курсанти дивляться на все це. Раптом інструктор закриває розкладену композицію та наказує одному з курсантів перерахувати все з чого вона складалась. Курсант перераховує: пістолети, набої, підсумок, компас. Інструктор питає: які пістолети, у якому стані, які набої та скільки їх, у якому стані компас та куди дивиться його стрілка. Курсанту, який „плаває” дається можливість 5-7 секунд ще раз подивитись на композицію і запам’ятати її. Інструктор попереджає: „Не запам’ятаєш – будеш покараний!”. Результати відразу покращуються.

Інструктор відвертає курсантів та змінює якісно композицію, залишаючи великі предмети на місцях. Курсанту дається можливість поглянути на предмети 5-6 секунд, після чого він повинен без попередження переказати внесені зміни. У випадку невірної відповіді, інструктор пояснює: „Пістолети у бойовому стані – зняті з запобіжників, курки зведені, патрони у патронниках – висунені вказівними; маленький „Вальтер” був вороновим, поміняний на хромований, компас знятий зі стопора, азимут 270 градусів на захід, патронів гвинтів очних було 13, стало 11, пістолетних було 3, стало 2; у обоймі відбулась заміна патронів – там були всі з важкими кулями, тепер із трасуючими. Підсумок розстібнутий. За неправильну відповідь будеш покараний”.

На таких заняттях курсантів ні про що не попереджають – з них тільки питають. Цим людина тримається у тонусі та привчається до несподіванок.

Брезент із предметами послідовно зсовується праворуч – ліворуч – трошки назад від курсанта. Збільшується відстань до композиції та кількість дрібних предметів по її краях. Це розвиває периферійний зір та спостережливість. Поступово час показу зменшується до однієї секунди.

Тренування весь час ускладнюються. Після секундного показу композиції курсанта примушують проповзти, пробігти, провести короткий учбовий бій, перенести вантаж, а потім переказати те, що побачив. Збільшується кількість предметів. Курсант повинен зафіксувати їх, пробігаючи поряд.

3. Курсантів без попередження саджають на машину, везуть 2-3 кілометри і примушують дати опис усього, що вони побачили та відчули по дорозі, при тому у найменших деталях.

4. Практикується прийом тренування зорової пам’яті: спіймати оком шматочок будь-якого тексту, уявити його та прочитати. Поступово треба розширювати площину тексту, що схоплюється оком, до того, поки не навчишся ловити всю сторінку.

5. Зорова інтуїтивна пам’ять краще всього розвивається коли людина відчує та запам’ятає внутрішнє фізичне відчуття від того, що вона побачила. Спіймавши ці відчуття при інших обставинах (деколи, навіть не очима, а відчувши внутрішньою сутністю) людина буде знати, як цей предмет або явище будуть виглядати і що йому треба побачити.

6. Розвиваючи спостережливість, ловлячи загальну картину, намагайтесь не крутити зайвий раз головою. Більше користуйтесь периферійним зором. Кращий засіб для цього – ходьба, а потім біг задом наперед. Це дає корисну особливість – рефлекторна реакція від периферійного зору є помітно швидшою ніж від прямого зору.

7. Тренування спостережливості у місті є аналогічним до вище наведених – курсанта примушують помічати всі зміни, що відбуваються навколо нього. Наприклад, відкрилось підвальне вікно, хтось десь з’явився і т. д. Реакція повинна бути на всі різкі рухи та незрозумілі події. Якщо курсант не відреагував та не зник з можливого напрямку пострілу противника, його треба покарати, наприклад, „засвітивши” очі сонячним зайчиком.

8. При роботі з людиною курсант повинен „ловити” її вазомоторні реакції – бачити пульсацію кровоносних судин, характер дихання, відчувати емоційний стан, „знімати” інформацію у його очах. Уважно працюючи з людиною, можна вловити її стартову напругу перед кидком або ударом, фальшиву розслабленість, вловити характерний стан її силуету при витягуванні зброї або „засікти” момент натиску на гашетку.

9. Безпосередньо із спостережливістю пов’язаний і розвиток уваги.