Героїко-фантастичні

Характерні особливості:

- дійові особи - велетні, воїни-визволителі, які втілюють у собі фізичну й духовну силу, сміливість, винахідливість;

- негативні герої: Баба Яга, відьми, Змій Горинич тощо;

- підкреслення соціального походження героя;

- головні атрибути позитивних персонажів: зброя, бойовий кінь, стріли;

- доля персонажа змінюється на краще, коли він одержує перемогу над злом;

- наявність фантастичних епізодів.

Соціально-побутові.

Характерні особливості:

- дійові особи – селяни, наймити, бурлаки, сироти;

- виявлення героїзму персонажів у боротьбі зі злиднями, бідою, горем;

- характерні образи Кривди, Добра, Зла, Горя, Злиднів, Щастя;

- розкриття соціальних, родинно-побутових конфліктів через взаємини героїв;

- образні засоби: гротеск, іронія, карикатура;

- типове фінальне завершення: бідний – переможець, пан – осміяний.

Літературні казки – казки, що мають автора-письменника. (Наприклад, І.Франко “Фарбований Лис”).

Спільні та відмінні риси народної і літературної казок

Народна: Літературна:

§ колективний автор (народ); § усна форма існуванння; § варіативність з метою сильнішого враження; § обмежене коло сюжетів; за його функцією в казці (визволитель, богатир, нечиста сила § типізований образ героя, що характеризується за його функцією в казці (визволитель, богатир, нечиста сила); § виконавці казок – оповідачі-казкарі, що володіють умінням розповідати і доповнювати почуте; § не чітко визначені час і місце створення.

§ автор – конкретна особа (письменник); § писемна форма; § канонічний текст без можливості внесення довільних змін; § максимально індивідуалізований образ героя; § кількість варіантів будь-яких мотивів і сюжету не обмежена; § письменник – автор, який відображає життя в художніх образах за допомогою своєї уяви властивими лише йому засобами і на відповідному матеріалі; § чітко визначені час і місце створення (за ознаками, прикметами часу в тексті).

Балади

Балада – невеликий ліро-епічний твір казково-фантастичного, легендарно-історичного або героїчного змісту з драмаично напруженим сюжетом.

У давнину баладами супроводжувалися танці. Пізніше спів відділився від танцю і балада стала самостійним жанром народнопісенної творчості, а згодом – літератури.

Характерні особливості балади:

§ напруженість композиції;

§ трагічна розв΄язка;

§ відчутне емоційне напруження;

§ у центрі сюжету – лише одна подія з життя головного героя;

§ лаконічність оповіді;

§ незначна кількість героїв.

Балади були джерелом художньої літератури, із якого черпали мотиви і настрої Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка.

Мотиви балад:

§ туга за нареченою;

§ убитий на війні козак;

§ почуття дівчини, з якої насміялися;

§ зле чарівництво;

§ прокльони свекрухи на адресу молодої невістки;

§ зрада і помста.

Серед сюжетів балад виділяються кілька тематичних груп:

1. Міфологічні, пов΄язані з легендами про перетворення людей у птахів, рослин (наприклад, добре відомі балади про дочку-пташку, про дівчину-тополю, про сина, заклятого в явора), алегоричні (про голубку і голуба).

2. Сімейно-побутові з пережитками кровно-родових відносин – на тему інцесту (брат сватається до сестри; про вдову та її женихів – рідних синів).

3. Про сімейні стосунки за часів патріархальних відносин – чоловіків та жінок, батьків та дітей (про чоловіка, який убиває жінку за намовою матері; про сина, який проганяє з дому матір-удову; про матір, яка пропиває дочку).

4. Історичні балади, які щільно стикаються з історичними піснями (про зустріч рідних в турецькому полоні; про Бондарівну й пана Каньовського; про гайдамаків, які вбивають Марусиного сина).

5. Соціально-побутові (про смерть рекрутів, чумаків, наймитів, емігрантів, січових стрільців).

Українські балади-пісні відображають світобачення й уявлення різних поколінь, їх зв΄язок з природою: персонажі балад представлені символами. Син, якого прокляла матір, стає явором; невістка, яку зненавиділа свекруха, - тополею. Дівчина може перетворитися на пташку, а козацька смерть представляється в образах: «в головах ворон кряче, а в ніженьках коник плаче», є образи ясного сокола, сивого голуба, сивої зозулі.

Трапляються в баладах казкові мотиви, дуже поширена гіпербола, що стосується фізичної сили героїв.

Народні балади:

«Ой не ходи, Грицю», «Ой летіла стріла», «Ой на горі вогонь горить», «Козака несуть», «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш», «Бондарівна».