Фізико-хімічні властивості пластин

Найменування властивостей	Значення
Шорсткість поверхні основи, /?а, мкм — для механічно зернених пластин — для електрохімічно зернених пластин	0,5±0,2 0,6±0,2
Товщина анодної плівки, мкм — для механічно зернених пластин — для електрохімічно зернених пластин	0,07±0,03 1,20+0,55
Товщина світлочутливого шару, мкм	2,0±0,5
Світлочутливість (час експонування), хв, не більше	5,0
Вибірковість проявлення, відн. од., не більше
Роздільна здатність, мкм, не більше	12,0
Градаційна передача, % розмір растрової точки — у світлих тонах — у тінях	2 98

Фотополімеризаційні копіювальні шари відносяться до негативних. У них під дією світлової енергії відбуваються реакції полімеризації, які призводять до втрати розчин­ності. Фотополімеризація — ланцюгова хімічна реакція, внаслідок якої молекули мономеру або олігомеру пере­творюються на макромолекули полімеру або відбувається структурна перебудова полімеру з просторово-розгалуже­ного у просторово-зшитий. Реакція може бути прямою, коли зміна молекул відбувається під дією світла, або ініційова­ною, коли збуджуються відповідні агенти й подальший процес відбувається довільно. Процес фотополімеризації відбувається в такій послідовності:

— фотохімічна реакція утворення активного центру —
молекула мономеру або ініціатора, поглинувши квант світла,
збуджується (вільнорадикальний стан);

— темнові реакції зародження та росту ланцюга —
мономер перетворюється в димер, тример і т. д., але енер­
гія збудження при цьому не розсіюється;

ВИГОТОВЛЕННЯ ДРУКАРСЬКИХ ФОРМ__________________________________ 131

— обривання ланцюга внаслідок втрати енергії збуд­
ження і отримання кінцевого продукту.

До складу фотополімеризаційноздатних композицій входять не світлочутливий реакціиноздатнии олігомер або полімер, зшивний агент (мономер), фотоініціатор, інгібітор полімеризації, розчинник та спеціальні домішки. Від при­роди фотоініціатора залежить світлочутливість і спект­ральна чутливість композиції. Інгібітор стабілізує полімерні плівки під час зберігання. Розчинник забезпечує рівномір­не розподілення під час приготування композиції і нане­сення її на основу. Спеціальні домішки покращують експ­луатаційні властивості композиції.

Фотохімічний процес, який відбувається в хромова­них полімерах, полягає в одноелектронному відновленні сполук шестивалентного хрому до стану п'ятивалентного хрому. Останній є досить стабільним. Утворювані при цьому макрорадикали також можуть стабілізуватися, а під час проявлення рекомбінувати, що призводить до втрати розчинності полімеру. Як полімери використовують же­латин і полівініловий спирт (ПВС). Світлочутливим ком­понентом виступають солі хромової кислоти (К₂Сг₂0₇, (NH₄)₂)Cr₂0₇), в кількості 5—10 % від маси сухого по­лімеру. Копіювальний шар може утворювати вимивний рельєф і рельєф набрякання.

У термочутливих шарах зображення формується за такими принципами:

— опромінені ділянки переходять з гідрофільного
в гідрофобний стан;

— дифузійний перенос зображення;

— пробільні і друкарські елементи знаходяться
в різних шарах.

У основі цих процесів лежать фазові переходи (амор-фізація, структурування й інші), зміни розчинності (наприк­лад, коагуляція, утворення осаду) або структури поверхні (дифузія, плавлення або абляція). Розрізняють термохімічні і фототермографічні шари. У термохімічних шарах дія тепла викликає хімічні реакції, а у фототермографічних прихо­ване зображення формується під дією світла, а візуалі-зується за допомогою тепла.

У світлочутливих негативних шарах з галогенідом срібла відбувається фоторозклад цієї речовини. Під час експонування шару створюється приховане зображення. При проявленні відбувається повне відновлення освітле­них мікрокристалів (до металевого срібла). Під час фор­мування зображення відбуваються такі ж процеси, як

132___________________________________________;______________ Розділ З

II

і у фотографічних галогенідосрібних шарах. На стадії фіксу­вання непрореагований галогенід срібла видаляється з фотографічного шару у вигляді розчинних комплексних солей. Для створення копіювальних шарів мікрокристали галогеніду срібла вводять у розчин желатину. Допоміжні речовини, такі, як хімічні і оптичні сенсибілізатори та інші, покращують якість шару і розширюють галузь його за­стосування.

Галогенідосрібні шари використовують як шари-маски у багатошарових формних матеріалах. Утворене зобра­ження є маскою для світлочутливого шару, який зна­ходиться під ним.

При дифузійному переносі в одному з шарів фор­мується приховане зображення, яке згодом проявляється. У проекспонованих ділянках галогенід срібла утворює комплексну сполуку, здатну дифузіювати до наступного відновленого шару. Комплексна сполука відновлюється до металевого срібла, яке має олеофільні властивості. До скла­ду відновленого шару входить галоїдне срібло, як зародок проявлення, а також проявник і фіксаж. У копіювальних шарах, з дифузійним перенесенням зображення, вміст срібла менший, ніж зазвичай, на 20 %.

Шари на основі діазосполук, найбільш популярні у виробництві світлочутливих монометалевих формних пластин для офсетного плоского друку зі зволоженням.

Під дією УФ-випромінення діазосмоли утворюють високомолекулярні склоподібні продукти, які легко роз­чиняються у воді, але самостійно не утворюють достатньо міцних плівок, тому до композиції вводять гідрофільні по­лімери, наприклад, ПВС.

До складу шару на основі ортонафтохінондіазидів (ОНХД) входять плівкоутворювальний полімер, ОНХД і розчинник. Як плівкоутворювальний полімер використо­вують фенолформальдегідні смоли — новолачні і різольні. Розчинниками є суміші, наприклад, диметилформаміду з етилцелозольвом і ацетоном. В ортонафтохінондіазидах у результаті поглинання світлової енергії відокремлюєть­ся азот і утворюється бірадикал, який перетворюється в інденкарбовану кислоту. Копіювальний шар гідрофоб­ний, а експоновані ділянки шару, внаслідок утворення інден-карбованої кислоти, набувають здатності розчинятися у водних розчинах.

У фотонапівпровідникових копіювальних шарах зо-
:" браження утворюється комбінуванням фотопровідності

Н з електростатичними процесами. Дія світла призводить

і.

J-й і

ВИГОТОВЛЕННЯ ДРУКАРСЬКИХ ФОРМ

до зміни електричних властивостей шару, який поперед­ньо піддано активній обробці, тобто зміні заряду, потенці­алу або сили струму. Ця зміна властивостей і формує приховане зображення, яке візуалізується спеціальним про­явником — тонером. У копіювальних шарах використо­вують неорганічні фотонапівпровідники (сульфіди кадмію, цинку); органічні (похідні карбазолу (полівінілкарбазол)) тощо. Фотопровідникові копіювальні шари переважно застосовуються в репросистемах для оперативного розмно­жування інформації, а також у лазерних принтерах і сис­темах цифрового друку.

Отже, копіювальні шари досить різноманітні, класифіка­цію їх ми бачимо на рис. 3.33. Кожний з них має оригіналь­ну рецептуру виготовлення. Чутливість шарів залежить від їхнього хімічного складу (будови складових компонен­тів і їхньої концентрації), фізичних умов, за яких отримується шар (температури і вологості повітря, часу сушіння). Для фотополімеризаційноздатних копіювальних шарів межі спектральної чутливості становлять 330—390 нм; для хро-матованих полімерів — 350—440 нм; термочутливих — 360—420, 800—1100 нм; галогенідосрібних — 300— 780 нм; композицій ОНХД з полімером — 350—390 нм, діазосмоли в полімері 330—400 нм; фотонапівпровідни-кових — 300—850 нм.

негативний

Формні пластини плоского офсетного друку

	і			і
фото-полімери-заційно-здатний	хромато-ваний полімер	термо-полімер	гало-генідо-срібний	на основі діазо­сполук	фото-напівпро-віднико-вий
	і				і

позитивний

Рис. 3.33.

Класифікація

формних пластин

плоского офсетного

друку

(за О. Ф. Розумом)

хімікофотографічне | лазерне | електрографічне

оксид металу

полімер

гідрооксид металу

гідрофільний полімер

нерозчинна сіль

134__________________________________________________________ Розділ З

Роздільна і видільна здатність копіювального шару залежить від світлорозсіювальної здатності матеріалу, кое­фіцієнта заломлення; товщини матеріалу; характеристик джерела світла, рівня освітленості, його відстані від мате­ріалу; мікрогеометрії і відбивної здатності основи, на яку шар нанесений. Правильний підбір та узгодження між собою складових процесу виготовлення форм дає змогу одержувати достатні показники роздільної і видільної здат­ності, тиражостійкості та якості відбитків. Численними дослідженнями зносостійкості друкарських форм плоско­го офсетного друку встановлено, що характер втрати якіс­них показників друкувальних та проміжних елементів різний. Втрата якісних параметрів друкувальних еле­ментів проявляється у спотворенні ширини штрихів, зміні площі растрових елементів, у втраті оптичної щільності плашок. Пробільні елементи починають зажирюватися, втрачаючи свої властивості. Виявлені також і структурні перетворення в матеріалі друкарських форм. Ступінь зносу форм офсетного плоского друку можна оцінити за загаль­новизнаними критеріями якості. Але тиражостійкість визначається зносостійкістю як друкувальних, так і про­більних елементів. Тиражостійкість різних типів форм офсетного плоского друку в залежності від матеріалів, що використовуються, знаходиться в широких межах.

В останні роки все більше уваги приділяється удоскона­ленню процесів та обладнання для підвищення тиражостій­кості форм офсетного друку, особливо монометалевих. Технологія виготовлення таких форм відрізняється про­стотою, вони мають низьку собівартість у порівнянні з біметалевими. Але їх невисока тиражостійкість була основною перешкодою для широкого застосування. Копі­ювальні шари, що застосовуються та служать основою друкувальних елементів, швидко зношувалися в процесі друкування. Поява нових копіювальних шарів зі здатніс­тю термодублення створила можливості підвищення ти­ражостійкості монометалевих форм.

Асортимент попередньоочутливлених пластин на світо­вому ринку постійно зростає. Більш ніж 50 фірм світу випускає в даний час попередньоочутливлені пластини негативного та позитивного копіювання, монометалеві та біметалеві — товщиною від 0,1 до 0,5 мм, форматом від 370x450 до 1420x1680 мм, на паперовій, плівковій та мета­левій основах, для малих, середніх та великих тиражів. Європейські фірми випускають пластини, переважно з по­зитивним копіювальним шаром (їх частина складає 52 %),

ВИГОТОВЛЕННЯ ДРУКАРСЬКИХ ФОРМ__________________________________ 135

частка пластин з негативним копіювальним шаром на ринку складає 38 %, 10 % пластин призначені для пря­мих способів виготовлення форм.

Усі попередньоочутливлені пластини мають обмежений термін зберігання (до 24 місяців з дня виготовлення), тому що відбувається старіння копіювального шару. Під терміном «старіння» розуміємо сукупність хімічних та фізичних пере­творень, які відбуваються в системі при експлуатації чи збері­ганні. Дяя зменшення впливу навколишнього середовища попередньоочутливлені пластини запаковують у спеціальні газонепроникні пакувальні матеріали.

3.3. Джерела випромінювання в формному процесі

Однією з основних умов нормального протікання про­цесу експонування є відповідність максимуму спектра випромінювання джерела світла експонувальної установ­ки до максимуму спектра поглинання копіювального шару формної пластини. Тобто найбільш ефективно фотохімічна реакція фоторозкладання або фотозатвердження копіюваль­ного шару формної пластини протікає за умови, коли спект­ральна крива джерела випромінювання і крива спектральної чутливості копіювального шару максимально відповідають одна одній. Це означає, що джерело випромінювання екс­понувальної установки має відповідати властивостям світлочутливого копіювального шару формної пластини.

Освітлювальна система експонувальної установки скла­дається з джерела випромінювання та рефлектора. Реф­лектор установки забезпечує рівномірність освітленості копіювальної площини та відсутність у світловому потоці променів, що розташовані під кутом до копіювального шару пластини. Чим більша паралельність світлових променів, тим менша доля розсіяного світла і водночас вища точність відтворення дрібних елементів зображення та менша вірогідність виникнення погано проекспонованих ділянок.

Деякі з них мають досить багато вад:

— вугільні дугові світильники з одного боку є прак­
тично універсальними для світлочутливих шарів усіх типів,
та їхніми вадами є невисока інтенсивність, коливання ко­
льорової температури та забруднення навколишнього се­
редовища, нерівномірність освітлення;

— ксенонові лампи — характеризуються високою
інтенсивністю, сталістю кольорової температури —
досягають максимальної інтенсивності випромінювання

136

Розділ З

одразу після вмикання, значним терміном придатності, але їхній спектр випромінювання містить обмежену кількість УФ-променів.

На рис. 3.34 наведені спектральні характеристики випромінювання різних джерел світла (крива «Л») та характеристики спектральної чутливості і попередньо сен­сибілізованих пластин на алюмінієвій основі з негатив­ним (фотополімерним на основі акрилатів) — (крива «В») та позитивним ортонафтохінондіазиди) — (крива «С») копіювальними шарами.

100-	«в		люмінісцентна лампа
80-
60'	Г	ft
		V,
	fA

400 500 400 Л,мм б

400 500 400 X, мм 0 400 500 400 Х,мм

Рис. 3.34.

Спектральні

характеристики

джерел

випромінювання

та чутливості

поглинання

копіювальних шарів

офсетних формних

пластин:

А — джерело світла;

В — негативний

копіювальний шарі

С — позитивний

копіювальний шар

		дугова	лампа
			Л
80-			^^ —^-
60-
	/\	\
40-	I \ І	\
20-		Л
			---------- 1-------

0 400 500 400 Я, мм 0

металогало-генна лампа

На.

Аналіз наведених графічних даних дозволяє зробити висновок, що найменш відповідають одна одній спектральні характеристики копіювальних шарів формних пластин і дугових та ксенонових ламп. За величиною інтенсивності світла в актинічній зоні спектра найбільш придатними для експонування попередньо сенсабілізованих пластин є люмінісцентні ЛУФ-80 (88 Вт/м²) лампи, установка ОС-РКЦ-5 та металогалогенні ДРТИ-2000 (70 Вт/м²) лам­пи, установка ФКР-115.

ВИГОТОВЛЕННЯ ДРУКАРСЬКИХ ФОРМ

На тривалість процесу експонування і якість одержа­ної друкарської форми впливають також характер спек­трального розподілення інтенсивності світла джерела активного випромінювання і параметри променя світла, що падає (форма та напрямок), які визначаються інструкцією пристрою відбивання копіювальної рами. За даними наве­деними на рис. 3.35 видно, що найменше спотворення графічних елементів друкарських форм (пробільних та друкарських) при мінімальній експозиції спостерігається в копіювальних пристроях, обладнаних лампами ЛУФ-80 та ДРТИ-2000. Які ж основні параметри та властивості харак­терні для люмінесцентних та металогалогенних ламп.

8 10 12 14 т,хв

Рис. 3.35.

Вплив часу

експонування формної

пластини

на точність

відтворення

зображення

1 — кварцова лампа
ДРТ-400;

2 — металогалогенна
лампа ДРТИ-2000;

3 — ксенонова лампа
ДКСТ-5000;

4 — люмінісценпгна
лампа ЛУФ-80

Максимальне випромінювання люмінесцентних ламп перебуває в межах 330—420 нм (рис. 3.34, д). Люмінес­центні лампи мають низку позитивних властивостей:

— виділяють малу кількість тепла і тому не вимага­
ють охолодження;

— практично одразу після вмикання забезпечують мак­
симальне випромінювання (відсутній період нагрівання);

— споживають порівняно мало електричного струму.
Суттєвим недоліком люмінесцентних ламп є те, що

вони дають порівняно багато розсіяного випромінення. Тому їх рекомендують використовувати при застосуванні пластин з позитивним копіювальним шаром, який розкла­дається під дією розсіяного випромінювання. Але ці лам­пи менш придатні для експонування негативних копію­вальних шарів, де потрібне точкове джерело випроміню­вання — в такому випадку застосовують металогалогенні лампи, що дають більш рівномірне опромінення. Якщо ж

138 ________________________________________________________ Розділ З

врахувати те, що на поліграфічних підприємствах нерідко використовують пластини як з копіювальними шарами, що фоторозкладаються, так і з тими, що фотозатверджу-ються, стає зрозумілим, чому в багатьох випадках підприє­мства, що виробляють копіювальне устаткування, відмов­ляються від використання люмінесцентних ламп в екс-понувальних установках. Але, попри все, люмінесцентні лампи лишаються економічно та екологічно незамінни­ми під час виготовлення друкарських форм на обох ти­пах формних пластин.

Що ж до переваг металогалогенних ламп, то до них належать висока інтенсивність випромінювання та низьке світлорозсіювання. Максимальне випромінювання таких ламп залежить від галогеніду металу, який міститься в лампі.

Зараз застосовують металогалогенні лампи:

— йодогалієві, в яких, окрім парів ртуті, міститься
йодид галію (Gal₃). Для таких ламп характерний трива­
лий час роботи з максимальним випромінюванням у зоні
спектра з довжиною хвиль 400—440 нм;

— йодозалізні, в яких, окрім парів ртуті, міститься
йодид заліза (Fel₃). Для таких ламп характерні два макси­
муми випромінювання в зоні спектра з довжиною хвиль
350—390 та 435 нм. Ці лампи характеризуються більшою
інтенсивністю випромінювання в порівнянні з попередніми,
але мають менший термін придатності;

— лампи мішані, в яких, окрім парів ртуті, міститься
як йодид галію (Gal₃) так і йодид заліза (Fel₃). Такі лампи
мають усі переваги попередніх двох, але через певний про­
міжок часу втрачають свої корисні властивості через роз­
клад Fel₃, тобто світять як лампи йодогалієві.

Вади металогалогенних ламп:

— потреба прогрівання (потрібен певний проміжок
часу, щоб досягти номінального показника випро­
мінювання);

— значна тепловіддача (такі лампи потребують охо­
лодження);

— велика кількість енергії, що використовується;

— обов'язкова наявність складного пускорегулюваль­
ного пристрою.

Враховуючи все сказане, стає зрозумілим, чому мета­логалогенні та люмінесцентні лампи набули на сьо­годнішній день найбільшого поширення та найчастіше використовуються в експонувальних установках вітчиз­няного та закордонного виробництва.

ВИГОТОВЛЕННЯ ДРУКАРСЬКИХ ФОРМ

3.4. Технологічний процес виготовлення друкарських форм

3.4.1. Монтаж фотоформ

Монтаж фотоформ виконують на монтажних столах, що мають нижнє освітлення. Приклад такого столу наве­дений на рис. 3.36, а, де / — металічний ящик, 2 — рама, З — матове скло, 4 — напрямні, 5 — повзунки, 6 — лінійки та 7 — упори. Можлива й більш проста конструкція мон­тажного столу (рис. 3.36, б) де складна конструкція з лінійками замінена на прозору основу з нанесеною на неї міліметровою сіткою 5, а сам монтажний стіл скла­дається із монтажної рами / та тумб 2.

Рис. 3.36.

Приклади монтажних

столів

Для кожного типу офсетної машини, згідно паспорт­них даних, потрібно правильно вибрати необхідний розмір, товщину формної пластини та максимальний формат

Розділ З

паперу. Вирішення цієї задачі полегшує приклад схеми монтажу форми, що наведена на рис. 3.37. Таке розта­шування дозволяє максимально використати площу друкар­ської форми.

Рис. 3.37.

Приклад схеми

монтажу друкарської

форми:

а) 1 — передній край

формної пластини;

2 — передній край

аркуша;

З — початок

зображення;

4 — кінець зображення;

б) 1 — початок

зображення;

2 — передній край
формної пластини;

3 — передній край

аркуша; 4 — кінець зображення

ИГОТОВЛЕННЯ ДРУКАРСЬКИХ ФОРМ

Схема монтування виконується у відповідності до маке­ту друкарського аркуша (рис. 3.38). Основою для мон-тажів служить лавсанова плівка (товщиною 100 мкм), що повинна бути прозорою, безколірною, недеформаційною, стійкою до дії води та органічних розчинників, легкою та гнучкою. Монтаж виконується за заздалегідь розкресленим на папері монтажним аркушем, на якому накреслений план монтажу. На монтажний аркуш наносять центральну лінію. Відстань від лінії клапана до краю друкарської форми необ­хідна для закріплення друкарської форми на формному цилін­дрі офсетної друкарської машини. Потім наносять хрести, мітки для фальцювання, орієнтири для наклеювання фотоформ, уста­новки для контрольних шкал та плашок для контролю товщи­ни та кольору фарб при друкуванні тощо. При монтуванні відступлення від плану монтажу неприпустиме.

Рис. 3.38. Приклад схеми монтування полос:

1 — хрести — мітки для
суміщення;

2 — лінії згинів;

3 — лінії обрізки;

4 — зверстані полоси;

5 — поле клапанів
друкарської машини;

6 — мітка бічного упору

Для кольорових репродукцій монтажі роблять для кож­ної фарби окремо. Починають з монтажу фотоформи, що містить найбільшу кількість деталей, елементів зобра­ження. Монтажі для інших фарб точно суміщають з першим монтажем. Монтажі повинні зберігатися до за­кінчення друкування замовлення та здачі його замовнику.

Плівки для монтування фотоформ характеризуються високою стабільністю лінійних розмірів (використовують плівки однієї товщини). На розміри плівок не впливає ні

142__________________________________________________________ Розділ З

коливання температур, ні зміна відносної вологості повітря у виробничому приміщенні. Для кріплення фотоформ на основу може застосовуватися як прозорий рідкий клей так і монтажна стрічка (скотч). Для очищення монтажних основ необхідно застосовувати готові препарати чи очи­щений бензин. Спирт та ефіри для цих цілей застосовува­ти не рекомендується.

Астролон — безусаджувальна, прозора плівка на лав­сановій основі. Поверхня астролону піддається антиста­тичній обробці. Прозорість астролону зберігається після чисельних копіювань монтажів у копіювальній рамі, що дозволяє використовувати його багаторазово. Астролон продається в рулонах по 10 та 50 погонних метрів, шири­ною 1020, 1070 та 1120 мм, товщина 175 та 180 мкм.

Міліметрівка — прозора основа з високоточною міліметровою сіткою. Голубий колір сітки не репродукуєть­ся. Міліметрова сітка має високу стійкість до дії розчин­ників. Продається в аркушах форматом: 400x500; 500x700 та 800x100 мм. Товщина основи 180 мкм.

Прозорий монтажний клей застосовується для монтуван­ня фотоформ на монтажну основу, забезпечує міцне склею­вання та легко видаляється навіть після тривалого часу за допомогою рідких очищувачів чи бензину. Клей прозорий, не жовтіє при тривалому зберіганні монтажів. Клей-аерозоль рівномірно розпиляється на плівку з відстані 25—30 см.

Прозорі монтажні стрічки застосовуються для монту­вання фотоформ на монтажну основу та на відміну від кан­целярських скотчів не лишають свій клейовий шар на склі монтажного столу та формній пластині. Прозора монтажна стрічка буває трьох видів; безколірна, голуба та червона. Прозору стрічку застосовують для монтування фотоформ. Голуба прозора монтажна стрічка спеціально створена зафарбованою, голубий колір не залишає сліду при експону­ванні, але значно полегшує процес монтування та розмонто-вування відпрацьованих фотоформ. Червона прозора мон­тажна стрічка має високу стійкість до дії світла. Ширина стрічок усіх трьох видів 12 мм, довжина рулону — 66 м.

3.4.2. Експонування формних пластин*

Перед експонуванням потрібно перевірити якість фото­форм. Оптична густина непрозорих ділянок фотоформи, виго­товлених на фототехнічній плівці, повинна бути не менше 3,5 D, а прозорих — не більше 0,10 D (вуаль). Діапозитиви,

Спільно з Ю. Т. Сидоряком

ВИГОТОВЛЕННЯ ДРУКАРСЬКИХ ФОРМ

виготовлені на лазерному принтері, повинні мати ширину штрихових елементів не менше 80,0 мкм та лініатуру растрового зображення — не більше 32 лін/см. Липка стрічка повинна бути розташована на відстані не менше 5,0 мм від краю рисунка.

Комбінація діапозитивів, виконаних на фототехнічній плівці та плівці для лазерного принтера, в одному мон­тажі небажана та можлива тільки при використанні штри­хових та текстових діапозитивів, растрових діапозитивів з лініатурою растра порядку 32 лін/см, а також за умови, що товщина обох типів плівок однакова.

Сучасне обладнання для виготовлення офсетних друкарсь­ких форм з монометалевих попередньоочутливлених плас­тин дозволяє досягти максимальної продуктивності за рахунок паралельного ведення процесу копіювання та вста­новлення пластини й монтажу в копіювальний пристрій (рис. 3.39), а пізніше проявленні проекспонованих плас­тин у проявній машині (рис. 3.40), що є фактично потоко­вою лінією по обробленню формних пластин.

Рис. 3.39. Двостороння копіювальна рама

Рис. 3.40. Проявна машина

Розділ З

На рис. 3.41 показана одностороння копіювальна рама в розрізі. Під шорстким гумовим килимком 4 знаходиться пористий матеріал 7 та металева пластина <§, які утриму­ються чотирма пружинами 6. Після закріплювання рами, гумові виступи З по краях килимка 4 притискають до верх-сснього скла / та герметизують внутрішній простір. За допомогою одного чи двох відсмоктувальних отворів 5 повністю відсмоктується повітря з простору між гумовим килимком 4 та верхнім склом /. При цьому монтажна основа з плівками діапозитивів щільно притискається до скла копіювальної рами та копіювального шару формної пла­стини, що запобігає утворенню підсвічування растрових еле­ментів фотоформи. При створенні початкового вакууму повітря відсмоктується із зменшеним підсосом повільно та рівномірно від середини пластини до країв. Пластину експонують і після обробки пластини отримують готову до використання друкарську форму.

Рис. 3.41. Поперечний розріз			1 \		2 \
копіювальної рами	тЛ		\					J 0
10	^7?.W///f///////////////////////////////////////////	las	~~~~ О —4
	5-#—с		:	•	\	•
			\	\		\
	9	\ 6	\ 7		\ 8

На рис. 3.42 бачимо схему виготовлення офсетних дру­карських форм на основі негативного (а) та позитивного (б) копіювального шарів, де: / — експонування; // — прояв­лення проекспонованої пластини; /// — промивання копій; IV — сушіння; V — нанесення захисного колоїду; / — алюмі­нієва основа; 2 — копіювальний шар; 3 — фотоформа; 4 — офсетна друкарська форма; 5 — друкарські елементи; 6 — пробільні елементи; 7 — захисне покриття.

Відстань від джерела світла до поверхні скла повинна бути не менше діагоналі формної пластини (для точкових джерел). Освітленість скла копіювальної рами має скла­дати не менше 10 000 люкс. Різниця освітленості в центрі та по краях не повинна перевищувати 20 %.

Пластина закладається в копіювальну раму і на неї накладається монтаж діапозитивів емульсійною стороною до копіювального шару. Суміщення монтажу та пластини здійснюється за штифтами чи за мітками (середини форми та клапана). За обрізним полем, чи у клапан під монтаж,