I n I I I

І І І

I II I

s^a s^ag^k s^{J u} s

1 —I-

I I

	і і і і і і U _- J L. _.
S\NX	r — -% r — ■
H

ш

При підготовці монтажів книги, спуск якої розрахова­ний на шиття вкладанням, необхідно відповідним чином

ВИГОТОВЛЕННЯ ДРУКАРСЬКИХ ФОРМ

змінити розмір розкладання в корінці, тобто внутрішні зошити повинні мати розмір корінця менший, ніж зовнішні. Практикою доведено, що середній зошит повинен мати ко­рінець нормальних розмірів, внутрішній — корінець на 1,5— 2,5 мм менше норми, а зовнішній зошит може мати корінець, що дорівнює нормативному чи на 1,5 мм більше норми.

При шитті вшиттям розкладання в корінці збільшу­ють понад встановлену величину на 9 мм.

Визначення величини розкладання розрахунковим способом

Для розрахунку окремих елементів розкладання на монтажах, що містять до 32 полос, необхідно знати на­ступні вихідні дані:

Д — довжина тиражного аркуша паперу;

Ш — ширина тиражного аркуша паперу;

А — довжина долі тиражного аркуша паперу;

Б — ширина долі тиражного аркуша паперу;

а — довжина полоси набору;

б — ширина полоси набору;

Розкладання в корінці К визначають за формулою

К=Б-(б + п)₉ (3.7)

де п — величина припуску на обрізання.

Розкладання в головці Г визначають за формулою

Г = А-(а + п). (3.8)

Розріз Р в формі, що складається з 16 полос, визнача­ють за формулою

Р = Ш/2-(2б + К). (3.9)

Середник Cj у монтажі, що складається з 16 полос, визначають за формулою

С₁ = Д/2-(2а + Г). (ЗЛО)

Розріз горизонтальний Р_{ у монтажі, що складається з 32.полос, визначають за формулою

Р₁ = Ш/2-(2а + Г). (3.11)

Розрізи вертикальні Р₂ у монтажі, що складаються з 32 полос, визначають за формулою

Я₂=Д/4-(2б + Я). (3.12)

Середник С₂ у монтажі, що складається з 32 полос, визначають за формулою

/(Р₂). (3.13)

3.2. Форми плоского офсетного друку

Для отримання форм плоского друку необхідно ство­рити на поверхні формного матеріалу (формної основи)

128 Розділ З

стійкі гідрофобні друкарські та гідрофільні пробільні еле­менти. Це може бути досягнуто різними шляхами. Широ­кого застосування в поліграфії набули монометалеві та біметалеві друкарські форми. Найбільш вживані формні основи для отримання друкарських форм — це пластини з алюмінію (чи його сплаву), з вуглецевої чи нержавіючої сталі. Поверхня алюмінієвої чи сталевої пластини при от­риманні монометалевих форм лишається без змін, а при отриманні біметалевих форм на ній нарощують шар міді (на ньому утворюються друкарські елементи), а по ньому — шар хрому чи нікелю (для утворення пробільних еле­ментів).

Як основу попередньо сенсибілізованих пластин ши­роко застосовують високоякісний, калібрований за товщи­ною алюміній. Особливості плоского офсетного друку висувають певні вимоги до алюмінію — вміст домішок інших речовин у металі основи не має перевищувати 0,5 %. Аналіз кристалографічних характеристик сплавів-основ попередньо сенсибілізованих алюмінієвих плас­тин різних фірм-виробників свідчить, що в більшості з них відсутні тверді вкраплення заміщення, і значення періоду кристалічної решітки таких алюмінієвих основ є близьким до значення періоду кристалічної решітки чистого алюмінію.

Перед нанесенням на алюмінієву пластину світло­чутливої композиції вона (пластина) проходить цілий комплекс технологічних операцій результатом яких є отри­мання основи з потрібними властивостями.

До таких операцій належать:

— електрохімічне зерніння поверхні алюмінієвої ос­
нови формної пластини (досягаються потрібні мікрогео-
метрія та шорсткість поверхні);

— анодне оксидування (забезпечуються зносостійкість
та адсорбційна активність поверхні), внаслідок операції
одержують міцну і пористу оксидну плівку певної товщи­
ни з дрібнозернистою структурою;

— наповнення оксидної плівки дає змогу повністю
знімати копіювальний шар під час проявлення проекспо-
нованої пластини, забезпечує потрібну стійкість гідро­
фільної плівки.

Внаслідок комплексної електрохімічної обробки відчутно збільшується питома площа поверхні алюмініє­вої основи формної пластини, що збільшує адгезію як зволожувальних, так і копіювальних розчинів до поверхні цієї основи.

ВИГОТОВЛЕННЯ ДРУКАРСЬКИХ ФОРМ___________________________ 112$

Отже, алюмінієва основа формної пластини без­посередньо впливає на друкарсько-технічні показники друкарської форми (фізико-механічні та пов'язані з при­родою поверхні) та опосередковано на структурометричні показники та мікрогеометрію формної пластини.

Сьогодні найчастіше застосовують пластини для виготовлення офсетних друкарських форм способом по­зитивного копіювання. Попередньоочутливлені пластини випускаються будь-яких форматів товщиною 0,15; 0,20; 0,30; 0,35; 0,40 та 0,50 мм. Пластини складаються з алюмінієвої основи та світлочутливого копіювального шару на основі ортонафтохінондіазидів.

На формній пластині копіювальний шар у вигляді тон­кої (1—7 мкм) сухої плівки знаходиться на поверхні осно­ви формного матеріалу. Щоб візуалізувати зображення деякі шари забарвлюють, це поліпшує контроль копіювання, проявлення. Останнім часом вводять пігменти для ство­рення кращого контакту з фотоформою (за рахунок покра­щення мікрорельєфу поверхні).

Загальними характеристиками будь-якого копіюваль­ного шару є:

— стабільність копіювальних розчинів і їхня здатність
до плівкоутворення;

— світло- і спектральна чутливості;

— роздільна і видільна здатності, а також можливість
передавання градації растрових зображень;

— взаємодія шару з поверхнею основи, адгезія;

— швидкість та вибірковість проявлення (склад про-
явлюваного розчину);

— стабільність під час зберігання взагалі та експоно­
ваних і не проявлених копій зокрема;

— стійкість елементів форми після проявлення
(у залежності від способу друку і способу виготовлен­
ня форми — лугостійкість, міцність, тиражостійкість
тощо);

— поверхневі властивості;

— дифузійні властивості;

— токсичність шару і проявлюваних розчинів;

— вартість вихідних продуктів для шару і складність
його виготовлення;

— техніко-економічні показники використання дру­
карських форм.

Фізико-хімічні властивості монометалевих офсетних попередньо-очутливлених пластин мають відповідати ви­могам ОСТ 29.128 (табл. 3.9).