Властивості офсетних гумотканинних полотен

Властивості офсетних гумотканинних полотен можна умовно поділити на структурні та деформаційні (рис. 4.22). Одним з основних показників, що характеризують якість гумотканинних полотен, є їх товщина. Рівномірність товщини полотна забезпечує достатній тиск при друку­ванні. Найчастіше офсетні гумотканинні полотна вироб­ляють товщиною 1,68; 1,69; 1,70; 1,90; 1,93 та 1,95 мм. Деякі полотна, призначені для газетних машин, мають тов­щину 2,10; 2,12; 2,15; 2,16 та 2,20 мм.

Друкарські машини, призначені для друкування тексто­вої та штрихової продукції, мають конструкцію малочут­ливу до товщини офсетного гумотканинного полотна. Відхилення в товщині полотен для таких машин має скла­дати + 0,05 мм. Для повноколірного друку вимоги до тис­ку між формним, офсетним та друкарським циліндрами більш жорсткі, а відповідних значень тиску можна досяг­нути тільки тоді, коли відхилення у товщині офсетного гумотканинного полотна складає + 0,01 мм.

15*



Розділ 4



       
 
 
   

Структурні

Товщина

Твердість

Антиадгезійні властивості
Гладкість

\'\


Властивості офсетних

гумо тканинних

полотен


Офсетні гумотканинні полотна

           
Деформаційні-  
     
       
Міцність     Зворотні  
       
На розрив   Пружні (компре-сійність)  
   
На видов­ження        
  Еластичні  
       

Незворотні (пласт.)

Залишкові



II

і\


Фарбо-сприйняття

(фарбо-передавання)



11

-і < у

І

і

І 'І?

ш

Мі

Ill

І І:

f

Лі


Набрякання

Залежно від виду машин і призначення офсетні гу­мотканинні валики виготовляють різної твердості (за Шо-ром): ЗО—50 — м'які; 50—70 — середні; 70—90 — тверді; понад 90 — дуже тверді.

Великі швидкості при друкуванні на сучасних дру­карських машинах потребують швидкого відокремлення аркуша,так званий Q^-ефект (з англ. quickly releasing). У деяких випадках цей ефект визначається висотою па­перу, що прилягає до офсетного циліндра (рис. 4.23, де: / — офсетне гумотканинне полотно; 2 — матеріал, що задруковується; 3 — друкарський циліндр). Чим менша висота прилягання паперу, тим кращі антиадгезійні вла­стивості і відповідно QR-ефект. Ефект QR залежить від в'язкості і липкості друкарської фарби, гладкості та цуп­кості паперу; фарбопередавальних властивостей поверхні офсетного гумотканинного полотна, гладкості робочого шару полотна.

Висока гладкість поверхні офсетного полотна сприяє перенесенню фарби на папір і одержанню чіткого вітбит-ка.З іншого боку, висока гладкість поверхні полотна збільшує його прилипання до паперу. Залежно від типу друкарської


МАТЕРІАЛИ ПЛОСКОГО ОФСЕТНОГО ДРУКУ




Рис. 4.23.

QR-ефект,

що характеризується

висотою прилягання

паперу до офсетного

циліндра


машини, виду задрукованого матеріалу та фарби виготовля­ють полотна з різними параметрами QR. Мікрорельєфна структура поверхні гумотканинного полотна значно змен­шує QR-ефект.

Поверхня офсетного гумотканинного полотна може бути; тонкошліфованою, шліфованою, нешліфованою, тисне­ною (з мікрорельєфною структурою). Гладкість вимірюється за допомогою профілографа, який реєструє заглибини і випуклості на поверхні і після обробки даних подає се­реднє їх значення Rz в мікрометрах. Наприклад, виготов-люються офсетні гумотканинні полотна з поверхнею: тонкошліфованою — Rz = 0,4—0,5 мкм, шліфованою — Rz = 0,75 мкм; нешліфованою — Rz = 0,9 мкм; нешліфова­ною тисненою — Rz = 0,9 мкм.

Оптична густина відбитка здебільшого залежить від властивостей поверхні гумотканинного полотна, фарби, задрукованого матеріалу, швидкості друкування та влас­тивостей зволожувального розчину. При нормальному технологічному режимі бажано, щоб більша частина фар­би переходила з робочої поверхні декеля офсетного цилінд­ра на задрукований матеріал. Кращі зразки офсетних полотен переносять до 60—65 % фарби на папір.

Чіткість, відтворення контурів друкарських елементів значно залежить від стану поверхні верхнього робочого шару гумотканинного полотна. Гладка з блиском поверх­ня не відзначається високою фарбоємністю, що не дає можливості одержати зображення максимальної оптич­ної густини. Поверхня полотна має бути рівномірно



Розділ 4


матовою, що забезпечується при її виготовленні. Експере-ментально встановлено, що величина мікро/нерівностей поверхні полотна не має перевищувати 0,5—0,8 мкм. По­дальше збільшення шорсткості поверхні полотна зменшує коефіцієнт фарбопередавання й погіршує градаціине пере­давання (деформуються растрові точки) — рис. 4.24, де: а — шорстка поверхня (площа контакту складає біля 45%); б — гладка поверхня (площа контакту складає біля 75%). Хімічний вплив розчинників, що входять до складу фарби і змивальних речовин зумовлює набрякання поверх­ні фарбопередавального шару офсетного гумотканинного полотна. Молекули розчинників проникають у верхній ро­бочий шар, збільшують рухливість молекулярних ланцюгів і гума стає більш пластичною. Дія розчинника на поверх­ню полотна спричиняє процеси сорбції поверхні гуми, ди­фузію розчинника і вимивання інгридієнтів з гуми, що зумовлює втрату експлуатаційних характеристик і змен­шує термін використання офсетного полотна.



Рис. 4.24.

Відтворення

растрових елементів

з SmilH = 40% (вгорі)

і зображення зони

офсетного полотна

контакту (внизу)


Набрякання офсетних гумових полотен досліджують, визначаючи масу полотна після дії на нього розчинника впродовж певного проміжку часу. Практика свідчить, що офсетне полотно більше набрякає від дії розчинників, ніж від дії фарби. У рослинній олії гума набрякає значно мен­ше, ніж у мінеральному мастилі (рис. 4.25).

Фарбосприйняття та фарбопередавання є важливими характеристиками офсетних гумотканинних полотен, різні типи яких сприймають і передають різну кількість фарби.


МАТЕРІАЛИ ПЛОСКОГО ОФСЕТНОГО ДРУКУ




Рис. 4.25.

Набрякання офсетних гумотканинних полотен "Конті Ейр" після витримування впродовж 22 годин у змивальних розчинах з мінеральним мастилом (А) і рослинною олією (В)


Коефіцієнт передавання фарби має бути щонайвищий, щоб найменш можлива товщина шару фарби, яка переноситься з форми на поверхню декеля офсетного циліндра, а з неї на задрукований матеріал, забезпечила якісний відбиток. Міцність на розривання визначається силою, при якій настає розривання зразка, що досліджується (розмір зразка 50x500 мм). Міцність на розривання гумового полотна у на­прямку піткання в чотири—п'ять разів більша від напрям­ку основи. Як видно з рис. 4.26 відносне видовження полотна в напрямку піткання значно менше від напрямку основи і становить не більше 1 %. Рекомендується встановлювати гумотканинні полотна на офсетному циліндрі так, щоб на­прямок піткання збігався з твірною циліндра.



0 4 8 12 16 20

Рис. 4.26.

Міцність

на розривання

полотен "Конті Ейр

Невси:

Ав напрямку

піткання;

Вв напрямку основи


Компресійність характеризує деформацію офсетно­го гумового полотна під впливом навантаження і швид­ке відновлення попередніх розмірів після існування навантаження. Компресійність визначається відносною



Розділ 4


деформацією (деформація виражена у відсотках до по­чаткової товщини офсетного полотна) при навантаженні 100 Н/см2. Деформація для звичайних офсетних гумо-тканинних полотен має бути меншою 4 %, а для компре­сійних — понад 4 %.

Офсетне гумотканинне полотно має мати відповідні пружні властивості, що визначають його поведінку під дією тиску в процесі друкування. Декель офсетного циліндра, до складу якого входить гумотканинне полотно, при дру­куванні періодично навантажується та розвантажується. Під дією тиску полотно стискається не тільки у верхньо­му робочому шарі, але й у тканинній основі.

Оскільки полотно не є абсолютно пружним, його пов­на чи сумарна деформація £s складається з пружної Еп, еластичної Еел та залишкової Езал деформацій:

Ет = Е + Е + Е (4.6)

X, пр ел зал

Пружна деформація повністю щезає одразу ж після зняття навантаження, еластична також щезає, але тільки після певного часу. Залишкова деформація є незворотною, тому через неї полотно не повністю відновлює свою по­чаткову товщину (рис. 4.27).


Рис. 4.27.

Деформація

офсетного

гумо тканинного

полотна


Е>  
  Г Цупр. \    
  '-'оптл ... -  
х,с

Після закінчення друкування полотно відновлює свої пружні властивості. Чим довше воно знаходиться в не­робочому стані, тим більше відновлюється. Тому термін придатності полотна може бути збільшений, якщо давати йому періодично "відпочивати11. Для цього необхідно мати два комплекти полотен та міняти їх кожних два тижні (при двозмінній роботі — кожного тижня).


МАТЕРІАЛИ ПЛОСКОГО ОФСЕТНОГО ДРУКУ



Із наведеного видно, наскільки вагомим є вплив вла­стивостей гумотканинного полотна на якість друкованої продукції. Числові значення деяких з властивостей оф­сетних гумотканинних полотен бачимо в табл. 4.6.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: