Поняття та оцінка зобо'язань

За результатами господарської діяльності у підприємства на кінець звітного періоду можуть залишатись не сплачені борги юридичним та фізичним особам. Така заборгованість називається кредиторською. Методологічні засади формування інформації про таку заборгованість в обліку і звітності наведені у ПБО 11 “Зобов’язання".

Зобов'язання - це заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. Погашення зобов'язання може здійснюватися шляхом:

- сплати боргів грошовими коштами кредиторам;

- відвантаження готової продукції (товарів) чи надання послуг і виконання робіт у рахунок одержаного авансу від покупців і замовників або у порядку взаємозаліку;

- переведення зобов'язань у корпоративні права, які належать кредитору тощо.

Внаслідок погашення боргів підприємство втрачає активи, а значить і вигоди у майбутньому, які могли б бути отримані від їх використання.

Для вивчення першого питання необхідно ознайомитись із основними положеннями ПБО 11 "Зобов'язання", 14 "Оренда "(розд. 2.3), 17 "Податок на прибуток" (2.12), 19 "Об'єднання підприємств", "Розкриття інформації щодо пов'язаних сторін", 21 "Вплив змін валютних курсів" (розд. 2.9), в яких наведені правила оцінки зобов'язань.

Зобов'язання класифікуються за:

Ø тривалістю терміну погашення (поточні і довгострокові);

Ø платністю (з виплатою відсотків і безвідсоткові);

Ø видами господарської діяльності (пов'язані і непов'язані з комерційною діяльністю);

Ø видами кредитів (зовнішні і внутрішні, перед банками та інша, перед пов'язаними і непов’язаними сторонами);

Ø умовами виникнення (одержанням товарів, робіт, послуг; нарахуванням витрат; випуском цінних паперів тощо);

Ø виконанням умов погашення (прострочені, непрострочені, відстрочені)

Для цілей ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності кредиторську заборгованість можна поділити на 2 групи за двома ознаками: