Види журналістських текстів і особливості їх редагування

Питання для самоперевірки

1. Різні трактування поняття «вид тексту».

2. Види текстів за способом викладу в них матеріалу.

3. Текст-розповідь і особливості його редагування.

4. Текст-опис і специфіка його редагування.

5. Особливості редагування тексту роздуму.

6. Специфіка редагування тексту-визначення.

Практичні завдання

Завдання 1. Дібрати з регіональної газети тексти різних видів (розповідь, опис, роздум, визначення). З’ясувати особливості редакторської роботи над ними.

Завдання 2. Дати редакторську оцінку запропонованому нижче тексту. Визначити його вид за способом викладу матеріалу. З’ясувати особливості редакторської роботи над ним. Зробити необхідну правку.

ПРЕОБРАЖЕННЯ ГОСПОДНЄ – ВЕЛИКИЙ СПАС

Ісус Христос у розмовах із учнями Своїми часто казав, що належить Йому йти до Єрусалима, багато постраждати там від юдейських першосвящеників та книжників, бути вбитому і у третій день воскреснути. Апостоли, хоча й вірили, що Ісус є сподіваний Месія, проте глибоко журилися від думки про Його страждання і не хотіли допустити, щоби Син Божий і Спаситель світу був принижений перед людьми, зазнав усіляких мук і помер на хресті. Аби зміцнити їхню віру і відволікти від земних помислів, Господь явив трьом із них славу Свою. Бувши в Галилеї, зійшов Він на гору Фавор, узявши із собою апостолів Петра, Якова та Іоанна, і, віддалившися трохи од них, почав молитись. А коли молився, вигляд лиця Його змінився, і одежа Його стала білою, осяйною. І два мужі розмовляли з Ним, а були то Мойсей та Ілія, явившися у славі, говорили вони про відхід Його, який належить Йому здійснити в Єрусалимі. Петро ж і ті, що з ним, обтяжені були сном. А прокинувшись, побачили Славу Його і двох мужів, що стояли з Ним. І сказав Петро Ісусові: «Учителю! Добре нам тут бути: поставмо три намети – один Тобі, один Мойсеєві і один Ілії», не відаючи що говорить. Коли ж говорив це, з’явилася хмара і осінила їх, і злякалися вони, коли занурились у хмару. І долинув із хмари голос, промовляючи: «Сей є Син Мій улюблений, Його слухайте!» І коли пролунав голос цей, лишився Ісус сам-один. І вони змовкли і нікому не казали в ті дні про те, що бачили. Після такого доказу Його Божественної Слави віра апостолів у Ісуса Христа як Сина Божого не могла вже похитнутись.

У пам’ять цієї події, від найперших віків християнства, Свята Церква встановила велике дванадесяте свято Преображення Господнього, яке відзначаємо 19 серпня за новим стилем. На Преображення при богослужінні освячують плоди нового врожаю, нове збіжжя. А тропар свята співає: «Ти, Христе Боже, преобразився на горі, показавши учням Твоїм славу Твою, наскільки могли вони бачити її. Нехай же і для нас грішних возсіяє Твоє вічне світло, за молитвами Богородиці. Подателю світла, слава Тобі!»

А в народі цей празник звуть Другим, або Яблучним, Спасом. Цього дня несуть до церкви святити насамперед яблука, а також іншу садовину, мед і обжинкові вінки або жмут пшениці й жита.

Дехто дотримується думки, що до Великого Спаса не можна їсти яблука. Мабуть, це марновірство. Існувало повір’я, що коли жінка, котра втратила дитину, з’їсть яблуко до Спаса, то на небесах Мати Божа не дасть її дитяті яблучка, сказавши «а твоє свиня з’їла». Безумовний забобон, і священики так вважають.

Другий Спас – день поминання померлих родичів. За народними повір’ями, це третій виступ мерців на світ у весняно-літньому сезоні: небіжчики з’являються на Страсний Четвер, на Зелені Свята і на Спаса (Сільські вісті. – 19 серпня. – 2011).