Психостенічний (педантичний) тип

Особливості прояву акцентуації. Такі підлітки характеризуються схильністю до міркувань, до самоаналізу, оцінок поведінки інших людей. Самовпевненість у них поєднується з нерішучістю, а безапеляційність суджень - із швидкими діями, що починаються саме в ті моменти, коли потрібні обережність і обачливість.

Домінуючі риси: посидючість,педантизм, нерішучість; тривожна задумливість у вигляді побоювань замайбутнє – своє чи близьких («як би чого не сталося»).

Особливості поведінки при конфліктах. Цейтип особистості досить скрупульозно ставиться до своєї роботи. Висуває підвищені вимоги до себе й до оточуючих, але робить це так, що оточуючим уявляється, що він придирається. Йому властива підвищена тривожність, він надзвичайно чутливий до деталей, схильний до того, щоб робити зауваження оточуючим. Інколи розриває стосунки з друзями чи знайомими лише через те, що йому уявляється, що його образили.

Позитивні риси: скрупульозність, сумлінність; ретельність; акуратність; серйозність; розважливість; надійність, вірність даним обіцянкам; рівний настрій.

Негативні риси: нерішучість; самокопання; безініціативність; схильність до нескінченних міркувань; наявність нав'язливих побоювань, ідей і ритуалів; свідомі формалізм і педантизм; віра в прикмети; нескінченні сумніви в урахуванні всіх обставин і наслідків; обмежувальна поведінка: важливіше уникнути неприємностей і невдач, ніж домогтися успіху. У нього розвинута нездатність диференціювати другорядневідголовного: для нього все однаково важливе; йому притаманні формалізм і педантизм, дріб'язкова принциповість, що доходить до деспотизму; схильність до теоретизування.

Сфера інтересів, найбільш цікава професійна діяльність. Віндуже сумлінний: здатний тривалий час займатися не піднімаючи голови, проявляючи невластиві йому цілеспрямованість, наполегливість і посидючість, оскільки боїться засмутити незадовільними оцінками своїх близьких і викладачів; довгий час звіряє отриманий результат з довідниками, словниками, енциклопедіями, з думкою інших людей; дуже виконавчий і керований: акуратно, точно й у строк виконує роботу, якщо завдання конкретне й отримані інструкції чітко регламентують порядокйоговиконання; віддає перевагу тихій, потребуючій акуратності й точності спокійній (без гонки) роботі; не переносить непередбачених ситуацій, обставин і ліміту часу.

Самооцінка. Схильність при самооцінці знаходити в себе риси різних типів, включаючи зовсім невластиві йому (наприклад, істероїдні).

Психологічний ризик. Такі люди переживають через власні прорахунки, невдачі, розплачуючись за них хворобами (безсонням, головними болями...).

Тривожна задумливість психастенічного підлітка відрізняється від подібних рис астено-невротичного й сенситивного типів. Якщо астено-невротичному типу притаманний страх за своє здоров'я (іпохондрична спрямованість задумливості й тривоги), а для сенситивного типу властиве занепокоєння з приводу ставлення, можливих глузувань, пересудів, несприятливої думки про себе оточуючих (реактивна спрямованість надумливості й тривоги), то побоювання психастеніка цілком адресуються до можливого, навіть до малоймовірного в майбутньому (футуристична спрямованість). Як би чого не трапилося жахливого й непоправного, як би не відбулося якого-небудь непередбаченого нещастя з ними самими, а ще страшніше з тими близькими, до яких вони виявляють патологічну прихильність. Усі форми прояву підліткових порушень поведінки невластиві психастенікам. Ані делінквентність, ані втечі з дому, ані алкоголь, ані наркотики, ані навіть суїцидальна поведінка у важких ситуаціях не зустрічаються. Їх місце, очевидно, цілком витиснули нав'язливість, мудрування й самоаналіз.

Головна потреба: у внутрішньому й зовнішньому порядку, чистоті, планомірності й поступовості.

Особливості психокорекційних заходів. При проведенні психокорекційних заходів слід встановити умови для підвищення самооцінки (об’єктивна позитивна оцінка її поведінки), формувати в особи вміння виділяти головне й не турбуватися через дрібниці (а ні в якому разі не експлуатувати її підвищену відповідальність), розмовляти з нею необхідно стримано, без агресії, давати доручення чітко й конкретно.

Захисні механізми психіки: формування реакцій, сублімація, проекція.