Адвентизм

Адвентизм як напрямок протестантизму сформувався в США в 30-х рр. XIX ст. на основі баптизму. В 1833 р. баптист В. Міллер видав книжку “Докази святого письма про друге пришестя Христа”, в якій твердив, що ця подія відбудеться в березні 1843 р. Однак це пророкування не здійснилося. Після цього точні дати адвентуса (пришестя) Ісуса Христа не вказувалися, проте ідея продовжувала жити, й навколо неї сформувався адвентистський рух. У 1863 р. утворилася самостійна Адвентистська церква, в організації якої важливу роль відіграла О. Уайт.

У нашу країну адвентизм завезли американські проповідники наприкінці XIX ст. Спочатку він поширився серед німецьких колоністів у Таврії. Розорення дрібних власників у країні створило життєдайну соціальну базу для адвентизму. Рух швидко зростав за рахунок споріднених з ним течій євангелізму та баптизму. В 1907 р. російські й українські адвентисти утворили самостійну організацію та вийшли з німецького союзу адвентистів.

Основою віровчення адвентистів є Біблія, зокрема, книги пророка Даниїла й “Одкровення Св. Іоанна Богослова”, а також твори В. Міллера та О. Уайт. Визнаючи основні положення Біблії, адвентисти водночас вдаються до реформування суперечливих місць Святого Письма. Адвентисти всю свою діяльність підпорядковують проповіді містичних ідей другого пришестя Ісуса Христа, кінця світу та встановлення тисячолітнього царства спочатку на небесах, а потім і на землі.

Основою адвентистського віровчення є ідея богообраності їхньої віри. Ця ідея обґрунтовує положення про релігійну винятковість адвентистів як “Божого народу”, його значення в спасінні людства.

Згідно з адвентистським віровченням, пришестя Ісуса Христа повинне ознаменуватися тим, що воскреснуть померлі праведники та разом з живими адвентистами вознесуться на небо, де царствуватимуть на чолі з Ісусом Христом 1000 років. Упродовж цього часу відбуватиметься суд над грішниками. Після того, як долю грішників буде вирішено, Ісус Христос разом з адвентистськими праведниками зійдуть на землю, Бог воскресить грішників для страшного суду та знищить їх спаленням. Згорить і грішна земля, замість неї з’явиться оновлена земля, де адвентисти будуть вічно раювати. Віруючі – повчають проповідники – завжди повинні бути готові до пришестя Ісуса Христа, оскільки ніхто не знає точного часу, коли він прийде. Усе, що очищає людину від гріхів і готує її до зустрічі з Ісусом Христом – це добро, воно моральне, а те, що відволікає віруючих від підготовки до переходу в тисячолітнє царство – зло, воно гріховне. Адвентисти заперечують християнське вчення про потойбічний світ і безсмертя душі. Душа вмирає разом з тілом, у могилі вона чекає страшного суду.

Культ адвентистів відкидає церковні таїнства й обряди, поклоніння іконам, розп’яттю, мощам і святим, заперечує майже всі християнські свята, навіть ті, що пов’язані з іменем Христа. Обряд хлібопереломлення вони проводять чотири рази на рік – першої суботи кожного кварталу. Перед цим вони здійснюють обмивання ніг на згадку про Таємну вечерю Ісуса Христа. У дні свят віруючим забороняється працювати, пропонується молитися й обов’язково відвідувати молитовні збори. Кожний член релігійної громади має сплачувати членські внески – десяту частину свого прибутку.

Очолюють адвентистські громади проповідники та пресвітери, а також виконавча рада, що обирається на зборах релігійної громади.

Для адвентистів характерним є вчення про санітарну реформу, що втілює, як вважають адвентисти, турботу не лише про духовне, а й про фізичне здоров’я людини. Вона вимагає дотримання вегетаріанського харчування, забороняє споживати свинину, тваринні жири, молочні продукти, каву, какао, вживати алкогольні напої, наркотики, користуватися медикаментами тощо.

Адвентисти велику увагу приділяють хворим, людям похилого віку та дітям-сиротам, яким вони допомагають. Саме такій категорії людей легше довести тлінність і гріховність життя, вселити надію на блаженство в царстві Божому. Пресвітери радять активним членам громади працювати в лікарнях, дитячих будинках, будинках для інвалідів і людей похилого віку санітарами, нянями, медичними сестрами, брати участь в екологічному русі за збереження природи.

Адвентизм не є однорідною релігійною течією. Він складається з багатьох напрямків: адвентисти сьомого дня (святкують суботу), адвентисти першого дня (святкують неділю), адвентисти тисячоліття, адвентисти євангельські, адвентисти-реформісти, адвентисти майбутнього століття та ін.

В Україні найвищим органом адвентистського руху є Українська уніонна конференція, що об’єднує понад 1 тис. громад.