Єговізм (Свідки Єгови)

Єговізм як протестантська течія в християнстві виник у 70-х рр. XIX ст. у США. В Україну на початку XX ст. він проник із західних держав, зокрема, з Польщі, Німеччини, Угорщини, Словаччини та Румунії. Його поширювали ієговістські місіонери, серед яких були реемігранти, котрі в США пройшли спеціальну підготовку. Перші ієговістські осередки в 1921 р. виникли на Львівщині та Закарпатті, в 1925 р. – на Станіславщині (територія Івано-Франківської області). Після Другої світової війни ієговізм почав поширюватися й у східних областях України.

Основою віровчення в єговізмі є Біблія та твори провідних єговістських теологів, зокрема, Ш. Русселя “День помсти”, Дук. Рутерфорда “Визволення”, Н. Кнора “Переклад Біблії Нового світу” тощо. Характерною особливістю віровчення єговістів є специфічне пояснення Біблії. Єговістські теологи висунули тезу про необхідність наукового та філософського вивчення Біблії відповідно до реальних тенденцій розвитку сучасного світу. Це, фактично, модерністське, соціально-політичне коментування Біблії. Віруючим рекомендують читати не Біблію, а єговістську літературу про Біблію, де коментуються біблійні тексти з позицій сучасності.

Свідки Єгови ніяких християнських свят не відзначають, окрім одного – вони святкують Господню вечерю на честь жертвенної смерті Ісуса Христа. Це свято відзначається щорічно 19 квітня. Поклоняються єговісти Богу-Отцю, ім’я якого Єгова. Бог має такі риси, як мудрість, справедливість, любов і необмежена сила. Ці риси він виявляє лише до єговістів, а до інших людей ставиться як владний самодержець, грізний і жорстокий. Ісус Христос – це син Божий, найдосконаліше створіння, перший свідок Єгови, посланець Бога на Землі. Він Богом не може бути. Дух святий – це Божа сила.

Єговісти відкидають християнський догмат про безсмертя душі й існування потойбічного світу. Душі, повчають єговісти, не існує, тому що Бог сотворив людину з праху земного.

Розуміння душі єговісти зводять до матеріального чинника. Душа – це кров, повчають єговісти, оскільки без крові немає життя. Душа вмирає разом з тілом, у могилі все перетворюється на прах, і нічого не залишається. Вони вважають, що в час другого пришестя Ісуса Христа воскреснуть лише єговісти, а всі інші, тобто неєговісти, будуть знищені назавжди. Свідки Єгови воскреснуть і житимуть у тисячолітньому царстві Єгови, котре він встановить на Землі. Воно настане через Армагеддон. Це буде тисячолітнє царство справедливості та добробуту, яким керуватиме Ісус Христос разом з єговістськими праведниками. Армагеддон – це остання священна битва свідків Єгови під проводом Єгови з їхніми ворогами – сатаністами. Слово “Армагеддон” згадується в 16-й главі Апокаліпсису, де йдеться про неминучу загибель Вавилону. Армагеддон – це тотальна теократична війна, що призведе до знищення всіх християнських і нехристиянських держав. Ознаки Армагеддону – це соціальні та природні катаклізми, зростання пияцтва, наркоманії, насилля, крадіжок, аморальності тощо. Етапами Армагеддону єговісти вважають Першу та Другу світові війни, війни США у В’єтнамі, Ізраїлю з арабами та ін.

Друге пришестя Ісуса Христа нині єговісти пов’язують з катастрофою всієї цивілізації. Вони доводять, що ця катастрофа є неминучою, оскільки освячена самим Єговою. При цьому вони з особливою насолодою описують страхіття, що принесе ця катастрофа, змальовують жахливі картини знищення всіх народів світу. Єговістське віровчення має апокаліптичний характер.

Єговісти відкинули всі християнські таїнства, обряди та свята. У них є лише одне свято – вечеря спомину смерті Ісуса Христа. Віруючі збираються після заходу сонця, запрошують родичів і знайомих. Вони моляться, співають релігійні пісні, а потім споживають прісний хліб і червоне вино, що символізує тіло та кров Христову. Проте приймають ці символи лише ті єговісти, котрі вважають себе помазаними духом Божим.

Особливою тенденцією сучасного єговізму є клерикалізм. Він виявляється в прогнозах глобального знищення всього людства в ім’я виправдання вселенського суверенітету Єгови; у непримиренній і войовничій ненависті до прогресу людства; в апології іудейсько-теократичної моделі суспільного ладу та намаганні навязати подібний лад усьому людству; в запереченні національного суверенітету й політичної соціально-економічної незалежності народів; в екстремізмі та екзальтації на ґрунті теократичного вождізму й гегемонізму.

Єговізм намагається тримати своїх послідовників у постійному страху й очікуванні світової катастрофи. Для нагнітання есхатологічних настроїв єговістські футурологи використовують негативні наслідки науково-технічної революції, вичерпування природних запасів сировини, енергетичну й екологічну кризи, “демографічний вибух” і загрозу голоду для людства.

Молитовні зібрання єговістів – це своєрідні семінарські заняття, на які віруючі приходять не лише для того, щоб помолитись і послухати проповідь, а, переважно, щоб вивчати літературу про Біблію та самим коментувати Святе Письмо. Віруючі беруть участь у обговоренні прочитаного, відповідають на поставлені запитання, виступають з коментарями та рефератами. Отож, на цих зборах формуються специфічні стосунки між присутніми, що характеризуються певною емоційно-психологічною солідарністю, груповою релігійною думкою, котра морально впливає на кожного віруючого.

Сьогодні у світі налічується понад 30 тис. єговістських громад і відповідна кількість корпорацій старійшин. В Україні діє близько 600 єговістських громад, які об’єднані в Релігійну організацію свідків Єгови України.