Контрольні завдання

За наведеними умовами ситуаційних задач назвіть можливі санітарно-гігієнічні порушення у роботі харчоблоку і запропонуйте заходи щодо їх усунення.

№	Продукти, температура їх зберігання, 0С	Температура 0С води у мийках	Інші умови ситуаційних задач
	Молоко +100С	400С у 1-ій секції ванни для миття столового посуду	Ртутний термометр у холодильній камері не фіксує температуру; у холодильній камері знаходяться качині яйця
	Сметана +60С	400С у 1-ій секції ванни для миття столового посуду	Не всі обробні дошки і ножі промаркіровані згідно з видом продуктів
	Кефір 60С	400С у 2-ій секції ванни для миття столового посуду	У холодильнику знаходиться картопляне пюре, макарони, що приготовані напередодні, сметана у відкритій тарі з ложкою
	М’ясні порційні напівфабрикати (шніцель, котлета) +40С	Проточна вода 650С у 3-ій секції ванни для миття столового посуду	Їжа транспортується у лікарняні відділення з кухні у термосах, які не мають маркування, роздає їжу санітарка відділення
	М’ясо птиці +80С	500С у 2-ій секції ванни для миття столового посуду 0,5% розчин хлораміну	Залишки їжі з терапевтичного та інфекційного відділення передаються на згодовування тваринам
	Яйця варені +100С	Проточна вода 650С у 3-ій секції ванни для миття столового посуду	Готову їжу на обід було видано з кухні у відділення, після чого черговий лікар зняв пробу з кожної страви, оцінив на “добре” і записав дозвіл на видачу їжі у журнал
	Сосиски +50С	700С у 1-ій секції ванни для миття столового посуду	Температура у центрі натуральних січених виробів становила 780С, проба з амідопірином і перекисом водню показала синьо-фіолетове забарвлення
	Риба морожена 00С	700С у 2-ій секції ванни для миття столового посуду	Знезараження столового посуду у буфетах інфекційної лікарні проводили у 0,2% розчині хлораміну упродовж 10 хв.

Тема 10. Методика контролю протирадіаційного захисту персоналу та радіаційної безпеки населення при використанні іонізуючих випромінювань у виробництві, наукових дослідженнях, лікувальних закладах. Розрахункові методи оцінки радіаційної безпеки та параметрів захисту від зовнішнього опромінення. Гігієнічна оцінка протирадіаційного захисту персоналу і радіаційної безпеки пацієнтів при застосуванні радіонуклідів та інших джерел іонізуючих випромінювань в лікувальних закладах.

Актуальність теми

Вміст радіонуклідів в повітрі, воді водоймищ, в ґрунті і на різних поверхнях оцінюється за результатами радіометричних досліджень. Правильно організований контроль є необхідною умовою безпечного використання джерел іонізуючого випромінювання. Важливе значення має розрахунковий метод дослідження, що використовується в практиці радіаційної гігієни. Складовою частиною системи заходів для забезпечення радіаційної безпеки при роботі з джерелами іонізуючого випромінювання є розрахунковий радіодозиметричний контроль. Правильно організований і планомірно здійснений розрахунковий контроль є обов’язковою умовою безпечного застосування джерел іонізуючого випромінювання і основою проведення оздоровчих заходів.

Навчальні цілі

Знати особливості радіаційної небезпеки при роботі з джерелами іонізуючих випромінювань. Знати принципи та заходи протирадіаційного захисту персоналу та пацієнтів при роботі з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання, методи оцінки радіаційної безпеки та параметри захисту від зовнішнього корпускулярного та фотонного випромінювання.

Засвоїти основні принципи і методи досліджень, що використовуються в радіаційній гігієні (дозиметричний, радіометричний та розрахунковий); методику організації радіаційного контролю в лікувально-профілактичних установах; призначення, будову та принципи роботи найбільш поширених приладів радіаційного контролю. Засвоїти методику розрахунку параметрів захисту екрануванням, кількістю, часом, відстанню при роботі з джерелами іонізуючого випромінювання.

Вміти визначити потужність дози фотонного випромінювання, індивідуальні дози опромінення, проводити індикацію радіоактивного забруднення об’єктів довкілля, оцінювати результати радіаційного контролю. Вміти розрахувати щільність потоку часток, що утворюються джерелами корпускулярного випромінювання, параметри захисту екрануванням при роботі з джерелами іонізуючого випромінювання.

Базові знання, вміння та навики

Знати класифікацію іонізуючих випромінювань, якісні та кількісні характеристики іонізуючих випромінювань, проникну та іонізуючу здатність джерел іонізуючого випромінювання, фізичні властивості матеріалів, що використовуються для екранування, принципи захисту від іонізуючого випромінювання, формули розрахунку дози іонізуючого випромінювання, захисту від іонізуючого випромінювання та безпечні параметри іонізуючого випромінювання, прилади радіаційного контролю, сутність радіаційної небезпеки при роботі з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючого випромінювання (біологія, фізика).

Зміст теми

Джерела іонізуючого випромінювання, що використовуються в медицині. Кількісні характеристики радіонуклідів. Класифікація осіб, що опромінюються. Радіочутливість органів і систем. Групи радіаційно-гігієнічних регламентів. Основні види променевих пошкоджень організму. Типи радіологічних відділень, структура, внутрішнє планування. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97. Д2000), основні положення. Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України (ОСПУ).

Відкриті і закриті джерела іонізуючого випромінювання. Зовнішнє і внутрішнє опромінення. Класи нормативів в радіаційній гігієні. Розрахункові методи дослідження в радіаційній гігієні. Принципи захисту.

Рекомендована література

Основна:

1. Бардов В.Г., Москаленко В.Ф., Омельчук С.Т., Яворовський О.П. та ін. Гігієна та екологія. – Вінниця: Нова Книга, 2006. – С.493-535.

2. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. – К.: Здоров’я, 2004. – С. 792.

3. Даценко І.І., Габович Р.Д. Профілактична медицина. Загальна гігієна з основами екології. – К.: Здоров’я, 1999. – С. 135-144, 638-646.

4. Загальна гігієна. Посібник для практичних занять / Під. ред. І.І. Даценко. Львів: Світ, 1992. – С. 188-194.

5. Нікберг І.І. Радіаційна гігієна. – К.: Здоров’я, 1999. – 160 с.

6. Норми радіаційної безпеки України (НРБУ-97. Д2000). –К., 1997. – 121 с.

7. Основні санітарні правила протирадіаційного захисту України (ОСПУ). – К., 2001. – 136 с.

Додаткова:

1. Мащенко М.П., Мечов Д.С., Мурашко В.О. Радіаційна гігієна. – Харків, 1999. – 392 с.

2. А.А. Моисеев, В.И. Иванов. Справочник по дозиметрии и радиационной гигиене. – М.: Энергоатомаиздат, 1990. – 252 с.

3. Методичні рекомендації до практичних занять і самостійної роботи з загальної гігієни з екологією для студентів медичного факультету. Гігієна праці. Радіаційна гігієна/ За ред. В.І.Федоренко. – Львів. – 2005. – С. 49 – 66.

4. Авсеенко В.Ф. Дозиметрические и радиометрические приборы и измерения. К.: Урожай, 1990. – 144 с.

Матеріали для самоконтролю та контролю самостійної роботи студентів

(підготовчий етап – 15%)

Контрольні питання

1. Класифікація іонізуючих випромінювань.

2. Механізм виникнення різних типів іонізуючого випромінювання.

3. Сутність радіобезпеки у зв’язку з радіочутливістю органів людини.

4. Радіометричний метод дослідження.

5. Дозиметричний метод дослідження.

6. Поняття про ввібрану, експозиційну і еквівалентну дози, одиниці вимірювання.

7. Розрахунковий метод дослідження.

8. Класифікація осіб, що опромінюються.

9. Ліміти доз для різних категорій осіб, що опромінюються та груп критичних органів.

10. Групи критичних органів.

11. Стохастичні та нестохастичні групи променевих уражень.

12. Структура рентгенологічного та радіологічного відділень лікарень.

13. Призначення, будова та принцип роботи приладів Ид-0,2 “Кактус”, СПР-68-01, КИД-2, ДРГ-0,5, “Терра”.

14. Спеціальна документація радіологічних відділень.

15. Визначення поняття щільності потоку часток (ЩП).

16. Одиниці виміру ЩП часток.

17. Визначення поняття гамма-постійної радіонукліду.

18. Визначення поняття гамма-постійної радію

19. Визначення поняття ліміт дози (ЛД).

20. Визначення поняття кратності послаблення.

21. Допустима потужність дози (ДПД) Х-променів у приміщеннях для персоналу при проектуванні і контролі захисту.

22. Допустима потужність дози (ДПД) в палатах для хворих та інших приміщеннях при проектуванні і контролі захисту.

23. Допустимі рівні загального радіоактивного забруднення робочих поверхонь.

24. Заходи захисту від зовнішнього опромінення.

25. Заходи захисту від внутрішнього опромінення.

26. Розрахункові методи досліджень для корпускулярного і фотонного випромінювання.

27. Групи радіаційно-гігієнічних регламентованих величин.

Контрольні тести

1. Одиниці активності:

а) Кі; б) розп/сек; в) Бк; г) рад; д) Кл; е) Вт.

2. Одиниці ввібраної дози:

а) Кл; б) Дж/кг; в) ерг; г) рад; д) Р/сек; е) Вт.

3. Одиниці експозиційної дози:

а) Дж; б) Кл/кг;в) Р; г) рад; д) бер; е) керма.

4. Одиниці еквівалентної дози:

а) Р; б) рад; в) бер;г) Зв; д) Кл; е) А.

5. Першовідкривач Х-променів:

а) Рентген; б) Беккерель; в) Фермі; г)Курчатов; д) Пулюй; е) Резерфорд.

6. Першовідкривач явища радіоактивності:

а) Рентген; б) Вернадський; в) Резерфорд; г) Беккерель; д) Менделєєв; е) Фермі.

7. Автор теорії планетарної будови атома:

а) П. Жоліо-Кюрі; б) Фермі; в) Кротков; г) Ф. Жоліо-Кюрі; д) Резерфорд; е) Вернадський.

8. ЛД опромінення на кисті рук для рентгенолога (мЗв рік^-1):

а) 20; б) 10; в) 15; г) 30; д) 35; е) 40.

9. ЛД опромінення на шкіру для секретаря-друкарки директора АЕС (мЗв рік^‑1):

а) 50; б) 1; в) 5; г) 10; д) 15; е) 30.

10. Коефіцієнт якості для Х-променів:

а) 1; б) 2; в) 3; г) 4; д) 100; е) 0,5.

11. До першої групи критичних органів належать:

а) все тіло; б) гонади; в) червоний кістковий мозок; г) щитоподібна залоза; д) селезінка; е) печінка.

12. До третьої групи критичних органів належать:

а) гонади; б) печінка; в) селезінка; г) шкіра; д) кістки; е) щиколотки.

13. До категорії А (персоналу) належать такі працівники:

а) рентгенологи; б) радіологи; в) інженери АЕС; г) директори АЕС; д) санітарки рентгенкабінетів; е) референти директорів АЕС.

14. До категорії В належать такі групи осіб:

а) студенти; б) рентгентехніки; в) пожежники АЕС; г) санітарки рентгенкабінетів; д) пілоти; е) фермери.

15. Одиниці забруднення радіоактивними речовинами робочих поверхонь:

а) рад; б) Кі; в) част·хв^-1·см^-2; г) бер; д) Зв; е) Кі/кг.

16. Формула розрахунку захисту від бета-вимірювання:

а) ; б) ; в) ; г) ; д) ; е) .

17. Допустима потужність дози рентгенівського випромінювання в приміщеннях для постійного перебування персоналу (при проектуванні захисту):

а) 1,7 мР/год; б) 30 Р/год; в) 5 Р/год; г) 0,1 мР/год; д) 15 Р/год; е) 0,5 мР/год.

18. Допустима потужність дози рентгенівського випромінювання в приміщеннях для постійного перебування персоналу (при контролі захисту):

а) 1,7 мР/год; б) 15 мкР/год; в) 3,4 мР/год; г) 30 мкР/год; д) 5 мкР/год; е) 35 мР/год.

19. Допустима потужність дози рентгенівського випромінювання в інших приміщеннях (при проектуванні захисту):

а) 0,12 мР/год; б) 2,4 мР/год; в) 0,24 мР/год; г) 0,1 мкР/год; д) 1,7 мР/год; е) 0,5 бер/с.

20. Допустима потужність дози рентгенівського випромінювання в інших приміщеннях (при контролі захисту):

а) 0,12 мР/год; б) 2,4 мР/год; в) 0,24 мР/год; г) 0,1 мкР/год; д) 1,7 мР/год; е) 0,5бер/с.

21. Допустима потужність дози рентгенівського випромінювання в приміщеннях для перебування хворих (при проектуванні захисту):

а) 0,03 мР/год; б) 1,7 мР/год; в) 0,06 мР/год; г) 2,4 мР/год; д) 0,12 мР/год; е) 0,5 бер/с.

22. Допустима потужність дози рентгенівського випромінювання в приміщеннях для перебування хворих (при контролі захисту):

а) 0,03 мР/год; б) 1,7 мР/год; в) 0,06 мР/год; г) 2,4 мР/год; д) 0,12 мР/год; е) 0,5 бер/с.

23. Закрите джерело іонізуючого випромінювання – це джерело іонізуючого випромінювання:

а) при нормальній експлуатації якого не забруднюються об’єкти довкілля; б) яке опромінює об’єкти довкілля; в) що призводить до іонізації повітря; г) що призводить до виникнення енергії в органах і тканинах;д) що призводить до виникнення вільних кисневих радикалів в органах і тканинах.

24. Відкрите джерело іонізуючого випромінювання – це джерело іонізуючого випромінювання:

а) при нормальній експлуатації якого не забруднюються; б) яке опромінює об’єкти довкілля; в) що призводить до іонізації повітря; г) що призводить до виникнення енергії в органах і тканинах; д) що призводить до забруднення об’єктів довкілля; е) що призводить до виникнення вільних кисневих радикалів в органах і тканинах.

25. Найбільшу проникну здатність мають такі види іонізуючого випромінювання:

а) β⁺; б) β^-; в) n⁰; г) р⁺; д) Не⁺⁴; е) γ; є) Х-промені.

26. Найменшу проникну здатність мають такі види іонізуючого випромінювання:

а) β⁺; б) β^-; в) n⁰; г) р⁺; д) Не⁺⁴; е) γ; є) Х-промені.

27. Залежність дози іонізуючого випромінювання від віддалі (R):

а) ; б) ; в) ; г) ; д) ; е) .

Контрольні задачі

1. Розрахуйте допустиму потужність дози опромінення для директора АЕС мЗв/год.

2. Розрахуйте допустиму потужність дози опромінення для санітара рентгенкабінету мЗв/год.

3. Радіометр зафіксував 100 радіоактивних розпадів радіонуклідів за 1 хв. Розрахункова активність становить 1000 розп/хв. Обчисліть коефіцієнт ефективності лічильника.

4. Ввібрана доза фотонного випромінювання становить 10 рад. Обчисліть цю дозу в рентгенах та берах.

5. Виміряна доза гамма-випромінювання для радіолога протягом дня становить 30 Р. Визначіть кратність послаблення.

6. Доза точкового джерела іонізуючого випромінювання становить 100 Гр. Яка доза джерела буде на віддалі 2,5 м?

7. На рентгенівську трубку подається анодний струм 17 мА. Віддаль від джерела опромінення до пацієнта 1 м. ДПД 1,7 мР/год. Розрахувати кратність послаблення.

Навчальні практичні завдання

(основний етап заняття – 70%)

1. Скласти графологічну структуру методів досліджень, що використовуються в радіаційній гігієні.

2. Визначити потужність експозиційної дози повітряного середовища за допомогою дозиметрів СПР-68-01, „Терра”.

3. Визначити індивідуальну дозу опромінення за допомогою дозиметрів Ид-0,2, КИД-2, „Терра”.

4. Ідентифікувати альфа- і гамма-випромінювання за допомогою дозиметра ДРГ-05.

5. Скласти графологічну структуру для розрахунку захисту від джерел іонізуючого випромінювання.

6. Скласти схему принципів захисту від джерел іонізуючого випромінювання (ДІВ).

7. Розрахувати: а) безпечну активність джерела іонізуючого випромінювання; б) безпечну віддаль при роботі з джерелом іонізуючого випромінювання; в) безпечний час роботи з джерелом іонізуючого випромінювання; г) розрахувати дозу опромінення за даними ситуаційної задачі.

Задача. Активність джерела гамма-випромінювання І¹³¹, що вийняли із захисного контейнера, складає 225 мКі. Віддаль від джерела до тіла лаборанта становить 1 м, час роботи протягом робочого дня – 2 год. Гамма-постійна І¹³¹ - 2,23 Р/год. Робочих днів в році – 300. Енергія гамма-квантів І¹³¹ – 0,722 Мев.

Матеріали контролю рівня засвоєння практичних вмінь і навиків

(заключний етап заняття – 15%)