Інформація для учнів: інтереси. Є різноманітні інтереси: матеріальні, суспільно-політичні, професійні, спортивні тощо, які виявлятися безпосередньо й опосередковано.
Безпосередній інтерес – це інтерес до процесу діяльності; опосередкований —до результатів діяльності. Наприклад, інтерес до навчання не заради навчання (процесу), а щоб отримати обіцяну батьками винагороду за гарну успішність.
Інтереси особистості характеризуються широтою, стійкістю та глибиною.
Широта визначається кількістю сфер діяльності, до яких людина виявляє інтерес. Стійкі інтереси зберігаються тривалий час, відіграють суттєву роль у житті та діяльності людини, це відносно закріплені аспекти її особистості. Нестійкі інтереси короткочасні, швидко виникають і швидко згасають.
Глибокий інтерес означає потребу ґрунтовно вивчити об'єкт в усіх деталях та тонкощах. Він протиставляється поверхневому інтересу, коли людина не цікавиться об'єктом по-справжньому.
Інформація для учнів: емоції. Емоція – це психічне відображення дійсності у формі безпосереднього переживання життєвого змісту явищ і ситуацій.
|
|
Емоційний процес складається з трьох основних компонентів:
1. Емоційне збудження (причиною може бути значуща для людини життєва подія).
2. Знак емоції (позитивна або негативна).
3. Ступінь контролю емоцій (розрізняють афекти, при яких людина ще може контролювати себе, і крайні збудження, коли контроль майже відсутній.
Почуття – стійке емоційне ставлення людини до явищ дійсності, яке відображає значення цих явищ для людини. Вищі почуття бувають трьох видів: моральні (почуття обов'язку, совість, емпатія), інтелектуальні (цікавість, допитливість, подив, сумнів, радість відкриття) та естетичні (натхнення, насолода прекрасним, захоплення).
Емоції та почуття спонукають людину до діяльності, допомагають переборювати труднощі в навчанні, роботі, творчості. Вони часто визначають поведінку людини та її життєві цілі.
Інформація для учнів: мотиви діяльності. Мотив – це спрямованість школяра на певну діяльність, пов'язана з внутрішнім ставленням учня до неї.
Виокремлюють пізнавальні та соціальні мотиви. Якщо у школяра в процесі навчання переважає спрямованість на зміст навчального матеріалу, то можна говорити про наявність пізнавальних мотивів, якщо на людину – йдеться про соціальні мотиви.
Мотиви мають певні рівні.
Пізнавальні мотиви:
—широкі пізнавальні мотиви (орієнтація на оволодіння новими знаннями);
—учбово-пізнавальні мотиви (орієнтація на засвоєння способів та прийомів здобуття знань);
—мотиви самоосвіти (орієнтація на набуття додаткових знань та побудова програми самовдосконалення).
|
|
Соціальні мотиви можуть мати такі рівні:
—широкі соціальні мотиви (обов'язок і відповідальність, розуміння соціальної значущості навчання);
—вузькі соціальні мотиви (прагнення зайняти певну позицію в стосунках із оточуючими, отримати їх схвалення);
—мотиви соціальної співпраці (орієнтація на різні способи взаємодії з іншою людиною).
Методика діагностики суб'єктивного відчуття самотності (Д. Рассела, М. Фергюссона)
Інструкція. Вам пропонують ряд тверджень. Уважно їх прочитайте та оцініть з точки зору частоти їх проявів у вашому житті за допомогою оцінок: 3 – часто; 2 – інколи; 1 – рідко; 0 – ніколи.
1. Я нещасливий, оскільки багатьма справами займаюся сам.
2. Мені немає з ким поговорити.
3. Мені дуже тяжко бути на самоті.
4. Мені не вистачає спілкування.
5. Я відчуваю, що мене ніхто не розуміє.
6. Я часто очікую, що хтось зателефонує або напише мені.
7. Немає нікого, до кого я міг би звернутися.
8. Я ні з ким не близький.
9. Ті, хто мене оточує, не поділяють моїх інтересів та ідей.
10. Я відчуваю себе покинутим.
11. Я не здатний почуватися вільно і спілкуватися з тими, хто мене оточує.
12. Я почуваюся зовсім самотнім.
13. Мої соціальні стосунки і зв'язки поверхові.
14. Я дуже сумую за компанією.
15. Насправді ніхто повністю мене не знає.
16. Я почуваюся ізольованим від інших.
17. Я нещасливий, відчуваючи себе знедоленим (знехтуваним).
18. Мені складно завести друзів.
19. Я почуваюся виключеним та ізольованим іншими.
20. Люди навколо мене, а не зі мною.
Опрацювання результатів. Підраховують кількість набраних балів. Максимально можливий показник самотності – 60балів.
Високий ступінь самотності – 40-60 балів,
20-40 – середній рівень самотності.
0-20 – низький рівень самотності.