2015-08-21
371
| Стадія та ступінь тяжкості перебігу ХОЗЛ | Ознаки ХОЗЛ |
| I (легкий) | - ОФВ1/ФЖЄЛ < 70%; - ОФВ1 ≥ 80% від належних; - Звичайно, але не завжди хронічний кашель, харкотиння. |
| II (помірний) | - ОФВ1/ФЖЄЛ < 70%; - 50% ≤ ОФВ1 < 80% від належних; - Симптоми прогресують, задишка при ФН та під час загострень. |
| III (тяжкий) | - ОФВ1/ФЖЄЛ < 70%; - 30% ≤ ОФВ1 < 50% від належних; - Ріст задишки, повітряне загострення з погіршенням якості життя. |
| IV (дуже тяжкий) | - ОФВ1/ФЖЄЛ < 70%; - ОФВ1 < 30% від належних з наявністю хронічної недостатності; - Прогресування симптомів, значно погіршується якість життя.ю загострення з загрозою життю. |
Лікування ХОЗЛ.
4.1 Фармакотерапія – для профілактики та контролю симптомів; зменшення частоти і тяжкості загострень, попередження ускладнень, зменшення їх тяжкості, покращення фіз. витривалості, покращення загального стану здоров’я та якості життя; зниження смертності.
4.2 Основні принципи терапії ХОЗЛ
- поступове нарощування інтенсивності лікування з врахуванням тяжкості;
|
|
|
- регулярність, безперервність базисної терапії врахуванням тяжкості;
- варіабельність індивідуальної відповіді на лікування визначає необхідність проведення регулярного моніторингу клініко-функціональних ознак хвороби
4.3 Індивідуальні лікувальні режими для окремих хворих на ХОЗЛ в залежності від проявів:
- тяжкості симптомів;
- ступеня порушення ФЗД;
- частоти і тяжкості загострень;
- наявності ускладнень;
- наявності легеневої недостатності;
- наявності і тяжкості перебігу супутньої патології;
- відповідно до загального стан здоров’я.
Увага! В лікуванні ХОЗЛ перевага надається інгаляційному шляху введення ліків: бронхолітиків, інгаляційних ГКС чи комбінованих препаратів (в дихальних шляхах створюється висока концентрація при мінімальних дозах ліків без побічних реакцій з боку ШКТ і при сумісності медикаментів). Ефективність залежить від техніки використання інгалятора, систематичності введення, контролю дозування. Ретельний лікарський контроль протягом періоду лікування.
З призначенням високих доз препаратів та для покращення техніки інгаляцій застосовують спейсер великого об’єму. Застосування небулайзера сприяє не тільки використанню високих доз препарату, а і отримання терапевтичної відповіді за короткий час з одночасною подачею О2 у контур (при потребі).
