Розрахунок ширини проїжджої частини магістралі

Підхід до проектування поперечних профілів магістралей аналогічний підходу до їх проектування на перегонах магістралей.

Для визначення ширини проїжджої частини магістралі знаходимо необхідну кількість смуг руху транспорту за алгоритмом:

а) визначаємо пропускну спроможність однієї смуги руху транспорту на перегоні

, (4.1)

де V _p– розрахункова швидкість транспорту, м/с;

t _р– час реакції водія та період спрацювання гальмівної системи автомобіля (0,5-2,0 с).

Решта позначень така ж, як у формулі (3.1).

б) встановлюємо коефіцієнт впливу світлофорного регулювання на пропускну спроможність магістралі:

, (4.2)

де L – відстань між сусідніми перехрестями магістралі, що регулюються, м;

а – прискорення автомобіля при розгоні (0,8-1,2 м/с² );

b – сповільнення автомобіля при гальмуванні (0,6-1,5 м/с² )

t _ч, t _ж– тривалість червоного та жовтого сигналів світлофора для даної магістралі (задається індивідуально керівником проекту на відповідних етапах контролю ходу його виконання), в секундах.

в) визначаємо пропускну спроможність смуги руху транспорту з врахуванням впливу світлофорного регулювання

N´ _см = N δ.(4.3)

г) визначаємо пропускну спроможність однієї смуги руху транспорту на перехресті N _пер за формулою

, (4.4)

де t _з – тривалість зеленого сигналу для даної вулиці, с;

t _о– час необхідний для проходження стоп-лінії (2,2-2,8 с);

Т _ц– тривалість циклу роботи світлофора на перехресті (t _ч + t _з +2t _ж), с;

V _о – швидкість проходження перехрестя (20-30 км/год), м/с.

Решта позначок відповідають позначкам формули (4.3).

В подальших розрахунках використовуємо меншу з отриманих величин пропускної спроможності смуги руху транспорту за формулами (4.2) та (4.4).

д) визначаємо необхідну кількість смуг руху транспорту

n = N _розр / 2 N´ _см,(4.5)

де n – необхідна кількість смуг руху транспорту (за наявності значущих цифр після коми округлення слід зробити в більший бік);

N _розр– розрахункова інтенсивність руху транспорту на магістралі, автом./год.

Отриману величину кількості смуг руху транспорту порівнюємо з вимогами ДБН [1] і для подальшого проектування приймаємо більшу величину.

е) пропускну спроможність магістралі визначаємо за формулою

N _маг =2 N´ _см k_n,(4.6)

де k_n - коефіцієнт ефективності використання смуг руху транспортом, величину якого приймають для однієї смуги руху за 1.0 (за відсутності на перегоні зупинок громадського транспорту або якщо їх влаштовано за межами проїжджої частини), для двох – 1.9, для трьох – 2.7, для чотирьох – 3.5.

За наявності зупинок громадського транспорту, величину коефіцієнта ефективності завантаження рухом транспорту крайньої смуги уточнюють із врахуванням маршрутних інтервалів всіх видів громадського транспорту на магістралі (тобто необхідну кількість зупинок екіпажів громадського транспорту протягом години “пік” перемножуємо на затрати часу одного екіпажу на гальмування, стоянку для обслуговування пасажирів, розгін і визначаємо частку цього часу в годині для пониження величини коефіцієнта використання крайньої смуги руху).

є) перевіряємо виконання умови

N _маг ≥ N _розр.(4.7)

Якщо умова виконується, то переходимо до пункту ж), а якщо ні, тоді збільшуємо кількість смуг руху транспорту на одну в один бік і повертаємося до пункту е).

У випадку, коли смуг руху в один бік стає більше чотирьох, для подальшого проектування приймаємо чотири смуги руху і робимо рекомендації як організувати рух транспорту в години "пік" – чи за рахунок обмеження руху окремих видів транспорту (вантажного, легкового, але не громадського) та організації їх руху по дублюючих магістралях, чи влаштуванні зупинок громадського транспорту за межами проїжджої частини магістралі, чи за рахунок влаштування перетинів з іншими магістралями в різних рівнях та ін.

ж) для визначення ширини проїжджої частини В _маг використаємо формулу

В _маг = 2 n b + r + 2Δ, (4.8)

де n – прийнята для проектування кількість смуг руху транспорту;

b – ширина однієї смуги руху транспорту (прийм. відп. до п.7.27 ДБН [1]), м;

r – ширина розподільчої смуги між напрямками руху транспорту (прийм. відп. до п.7.33 ДБН [1] або ст. 2.11 ДБН [2]), м;

Δ– ширина запобіжної смуги між крайньою смугою руху і бортовим каменем (прийм. відп. до п.7.35 ДБН [1] або ст. 2.10 ДБН [2]), м.