Порядок Гарбузоцвіті – Cucurbitales

Родина Гарбузові – Cucurbitaceae

Кавун звичайний – Citrulus lanatus (Thunb.) Matsum et Nakai

Огірок посівний – Cucumis sativus L.

Гарбуз звичайний – Cucurbita pepo L.

Проаналізувати морфологічні ознаки вегетативних органів гарбузових, звернути увагу на опушення. Листки великі, пальчасто-лопатеві. Навпроти кожного листка є вусик загонового походження.

Розглянути будову квіток, звернути увагу, що квітки гарбузових здебільшого маточкові та тичинкові, правильні, з подвійною п’ятичленною оцвітиною; віночок колесо- або дзвоникоподібний, найчастіше зрослопелюстковий. У огірка з п’яти тичинок чотири зрослися попарно, а одна вільна, у гарбуза – всі п’ять тичинок зростаються пиляками; тичинкові нитки короткі, пиляки довгі двогнізді. Маточка з нижньою тригніздою зав’яззю і м’ясистими приймочками.

Зробити поперечний розріз зав’язі та переконатися, що гінецей ценокарпний і утворений з трьох (двох-п’яти) плодолистків. Насінні зачатки прикріплюються до центральної колонки. Це добре видно на поперечному розрізі.

У кавуна плоди великі, ягодоподібні, з твердим зовнішнім шаром оплодня і м’ясистим соковитим внутрішнім шаром. У огірка плід – ягода без твердого оплодня.

Зарисувати: 1. частину пагона, тичинкову та маточкову квітки вивченої рослини;

2. плід та його поперечний розріз;

3. діаграми тичинкової та маточкової квіток (додаток Г).

Написати формули квіток вивченої рослини.

Завдання 2. Повести порівняльно-морфологічний аналіз вегетативних і генеративних органів двох-трьох видів родини Капустяні, або Хрестоцвіті – Brassicaceae, або Cruciferae.

Систематичне положення об’єктів вивчення:

Порядок Каперцевоцвіті – Capparales

Родина Капустяні, або Хрестоцвіті – Brassicaceae, або Cruciferae

Капуста городня – Вrassica oleracea L.

Гірчиця сарептська – Вrassica juncea (L.) Czern.

Грицики звичайні – Capsella bursa-pastoris (L.) Medik.

Редька посівна, або городня – Raphanus sativus L.

Зверніть увагу на опушення капустяних, що є важливою таксономічною ознакою. Волоски бувають простими, двороздільними, трироздільними і зірчастими.

Квітки одноманітні за будовою, правильні, маточково-тичинкові, здебільшого зібрані в прості або складні китиці, на початку цвітіння китиця має форму щитка. Чашечка і віночок чотирьохчленні, вільні. Андроцей чотирьохсильний, складається з 6 тичинок, розташованих у два кола, дві тичинки зовнішнього кола коротші і розташовані в трансверзальній площині симетрії, 4 тичинки внутрішнього кола довші. Маточка складається з двох зрослих плодолистків; зав’язь верхня, паракарпна. По місцю зрощення плодолистків утворюються плаценти, на кожній з плацент відходить несправжня перегородка, що поділяє зав’язь на два несправжніх гнізда.

При ознайомленні з видовим різноманіттям родини, звернути увагу на типи плодів. Плоди в хрестоцвітих різноманітніші, ніж квітки. Наприклад, у капусти та гірчиці – лінійні розкривні стручки з коротким носиком, у редьки – стручки з довгим носиком, розламуються в поперек на членики; у грициків – оберненоклиноподібні стручечки з виїмкою на верхівці тощо.

Зарисувати: 1. загальний вигляд одного з видів родини Cruciferae;

2. квітку, плід;

3. діаграму квітки (додаток Г).

Написати формулу квітки.

Завдання 3. Визначити одну-дві рослини з родин Cucurbitaceae, Cruciferae. Записати хід визначення. Зробити морфологічний аналіз вегетативних і генеративних органів за планом.

Рекомендована література

1. Еленевский А.Г., Соловьева М.П., Тихомиров В.Н. Ботаника. Систематика высших, или наземных, растений. – М.: Академия, 2004. – 432 с. – С. 252-255, 309-311.

2. Жизнь растений. Цветковые растения / Ред. А.Л. Тахтаджяна. – М.: Просвещение, 1981. – Т. 5, ч. 2. – 512 с. – С. 7-10, 53-60, 67-74.

3. Комарницкий Н.А., Кудряшов Л.В., Уранов А.А. Ботаника. Систематика растений. – М.: Просвещение, 1975. – 608 с. – С. 416-425.

4. Миркин Б.М., Наумова Л.Г., Мулдашев А.А. Высшие растения: краткий курс систематики с основами науки о растительности. – М.: Логос, 2001. – 264 с. – С. 101-106.

5. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф. Ботаніка. Вищі рослини. – К.: Фітосоціоцентр, 2001. – 432 с. – С. 239-241, 249-256.

6. Нечитайло В.А., Кучерява Л.Ф., Погребенник В.П. Систематика вищих рослин. Лабораторний практикум. – Київ: Фітосоціоцентр, 2001. – 456с.

7. Определитель высших растений Украины / Доброчаева Д.Н., Котов М.И., Прокудин Ю.Н. и др. – Киев: Фитосоциоцентр, 1999. – 548 с.

8. Хржановский В.Г. Курс общей ботаники. Часть 2. – М.: Высшая школа, 1976. – 480с. – С. 305-310, 317-320.

9. Яковлев Г.П., Челомбитько В.А. Ботаника. – М.: Высшая школа, 1990. – 367с. – С. 252-256.

Лабораторне заняття № 5

Тема: Підклас Каріофіліди або Гвоздиковидні – Саryophyllidae

Мета заняття: вивчити систематичні ознаки родин Гвоздичні та Гречкові, їх родинні зв’язки, систематичне положення; відмітити можливі напрямки еволюції квітки, біологічні особливості, що перешкоджають самозапиленню; ознайомитись з представниками вказаних родин, їх народногосподарським і природним значенням.

Обладнання: бінокулярні та ручні лупи, набір препарувальних інструментів, визначники, таблиці з теми, методичні вказівки.

Об’єкти вивчення: живий, гербарний і фіксований матеріал, колекції плодів представників родин Гвоздичні, Гречкові.

Питання для самостійної підготовки

1. Загальна характеристика підкласу Каріофіліди.

2. Еволюційні зв’язки у підкласі Каріофіліди. Основні порядки.

3. Порядок Гвоздикоцвіті, основні родини.

4. Характерні особливості родини Гвоздичні: чисельність видів, райони їх природного розповсюдження, життєві форми, розподіл на підродини.

5. Особливості морфології вегетативних та генеративних органів гвоздичних: розміщення листків, типи суцвіть, будова квітки, типи гінецею і плацентації.

6. Характеристика родини Гречкові: об’єм родини, географічне розповсюдження, життєві форми, морфологія вегетативних органів.

7. Будова суцвіть, квіток, плодів гречкових. Можливі напрямки еволюції квітки в межах родини.

8. Основні представники гвоздичних і гречкових: харчові, лікарські, технічні, бур’янисті рослини, їх латинські назви.

9. Що таке протандрія, протогінія, гетеростилія?

10. Що називається розтрубом?

11. Чим відрізняються квітки щавлю та гречки? Які особливості цвітіння представників родини Гвоздичні? Що називається пильниковою фазою цвітіння?

12. Що таке жіноча дводомність? Тридомність? Яке їх пристосувальне значення?

13. Які загальні ознаки мають плоди гвоздичних та гречкових?