Ступінь руйнувань будівель, споруд, обладнання залежить від їх конструктивної міцності та величини надлишкового тиску (АР) ударної хвилі. Величина надлишкового тиску, у свою чергу, визначається кількістю вибухової речовини <2 і відстанню від досліджуваної точки до центра вибуху.
Під час вибуху газоповітряної суміші вуглеводневих продуктів створюється осередок вибуху, який розділяють на три зони.
Зона І – зона детонаційної хвилі (знаходиться в межах хмари вибуху) маєрадіус , м:
де –кількість вуглеводневого продукту.
У межах цієї зони надзвичайно великий надлишковий тиск ударної хвилі вибуху:
Зона 2 – зона дії продуктів вибуху (охоплює всю територію, де розлетілись продукти газоповітряної суміші внаслідок її детонації) має радіус R2:
.
Надлишковий тиск вибухової хвилі в межах зони 2 розраховують за формулою:
де відстань від вибуху до вибраної точки в межах зони 2.
Зона 3 – зона дії повітряної ударної хвилі. Надлишковий тиск у цій зоні може бути розрахований за формулою:
|
|
Визначаємо, у яку зону осередку вибуху потрапляє наш об’єкт:
Радіус зони 1 - зони детонаційної хвилі:
Радіус зони 2 - зони дії продуктів вибуху:
Отже, наш об’єкт під час можливої аварії потрапить у 3-тю зону осередку вибуху (зона дії повітряної ударної хвилі).
Зона 3 – зона дії повітряної ударної хвилі. Надлишковий тиск у цій зоні може бути розрахований за формулою: ;
знаходимо величину надлишкового тиску ударної хвилі на відстані від центра вибуху т пропану. Це буде
кПа
З додатка А визначаємо, що будівля з металевим каркасом від ударної хвилі з надлишковим тиском 20 кПа отримає слабкі руйнування.
Висновок: Під час аварії на вибухонебезпечному об’єкті з вибухом 200 т пропану будівля цеху може отримати слабкі руйнування.