Перелік запитань з української літератури

1. Основні тенденції розвитку давньої української літератури Х-ХVІ ст.

2. Перекладна література Київської Русі. Оригінальна література Київської Русі.

3. Виникнення літописання на Русі. «Повість временних літ»: композиція та художньо-стильові особливості.

4. «Слово о полку Ігоревім»: образи та художня специфіка.

5. Житійна література. Княжі житія. «Києво-Печерський патерик» (ХІІІ ст.). Церковно-легендарний зміст, патріотична і дидактична спрямованість твору.

6. Паломницька проза. «Життя й ходіння Данила, руської землі гумена». Пізнавальне значення твору.

7. Загальні тенденції розвитку літератури доби Ренесансу в Україні. Літературна спадщина Павла Русина, Севастяна Кленовича, Станіслава Оріховського.

8. Полемічно-публіцистична література. Літературна спадщина Івана Вишенського в контексті епохи.

9. Барокова поезія ХVП-ХVШ ст. «Курйозні» вірші Івана Величковського – «ехо», ракоподібні вірші, акровірші та інші «поетичні штучки» як вияв стилю бароко. Збірка «Млеко…» (1691р.) – антологія української курйозної поезії.

10. Політичний ідеал козацьких літописів. Широта охоплення подій в «Літописі Самовидця». Патріотичний зміст літопису Григорія Граб’янки. Літопис Самійла Величка як пам’ятка барокової прози ХVШ ст.

11. Українська шкільна драма. Тематичні цикли шкільних драм: різдвяні і великодні (містерії), драми-міраклі, драми-мораліте. Характеристика драм «Слово про збурення пекла», «Олексій, чоловік Божий», «Воскресіння мертвих» Г.Кониського. Розвиток української історичної драматургії. П’єса Феофана Прокоповича «Володимир». П’єса «Милість Божа» Інокентія Неруновича. Розвиток жанру інтермедії.

12. Творчість мандрівних дяків в українській літературі XVIII ст. Поняття про пародії і травестії. Вірші-травестії на релігійну тематику. Бурлескний характер цих віршів. Тема шкільної науки в творах мандрівних дяків.

13. Соціально-політичні обставини виникнення української сатири ХVШ ст. як окремого жанру. Сатирично-гумористичні віршовані оповідання, їх ідейно-художні особливості. Соціально-політична сатира. Викриття в ній недоліків соціального ладу.

14. Григорій Сковорода – найвидатніший український поет, байкар, перекладач і філософ ХVШ ст. Г.Сковорода – автор «Саду божественних пісень». Основні мотиви збірки. Збірка «Басни Харьковскія».

15. Г.С.Сковорода – перший український байкар, його погляди на жанр байки. Збірка «Байки Харківські» (1769 – 1774). Джерела байок, їх тематичні цикли. Ставлення письменника до явищ суспільного життя і моральних цінностей. Його погляди на навчання і виховання у притчах.

16. Історичні, культурні та суспільні умови становлення нової української літератури, її національна самобутність. Історична співвіднесеність української літератури кінця XVIII – 60-х рр.. ХІХ ст.. з добою національного відродження в Україні. Відкриття людини нового часу, людини, здатної представити народ у морально-етичному, суспільному та історичному планах.

17. Історико-літературні передумови творення нової української літератури.

18. Творчість І.Котляревського – зачинателя нової української літератури. Джерела античної та барокової традиції у поемі «Енеїда».

19. Романтизм в українській поезії першої половини XIX століття, його основні риси. М.Костомаров як представник Харківської школи романтиків.

20. Літературне відродження на західноукраїнських землях в 30-40-х рр. ХІХ століття. Рецепція творчості «Руської трійці».

21. Концептуальні принципи творчості Г.Квітки-Основ'яненка.

22. Розмаїття художньої спадщини Т.Шевченка. Періодизація творчості, історіософські домінанти.

23. Багатогранність творчої діяльності П.Куліша. Роман «Чорна рада» – вершинний зразок соціально-історичного роману в українській прозі.

24. Малі та великі епічні форми у творчості І. Нечуя-Левицького й Панаса Мирного. Розгортання епіко-психологічної концепції.

25. Художні пошуки Б.Грінченка – прозаїка, поета, драматурга, перекладача.

26. «Феміністична» проза другої половини XIX ст. Особливості творчості Марка Вовчка, Олени Пчілки, Наталі Кобринської.

27. Розвиток української реалістичної драматургії і театру в ІІ половині ХІХ століття. «Театр Корифеїв» і Миколаївщина.

28. Багатогранність творчої діяльності Івана Франка.

29. Творча еволюція Михайла Коцюбинського: від реалізму до модернізму.

30. Українська література порубіжжя ХІХ - ХХ століть як якісного новий етап духовного розвитку нації, як своєрідний ренесанс. Напрями, течії, стилі, школи.

31. Неоромантична проза О.Кобилянської. «Аристократизм духу» в творах письменниці.

32. Жанрово-тематичне розмаїття творчого доробку Лесі Українки. Новаторство драматургії.

33. Неореалістичні тенденції у прозі та драматургії В. Винниченка. Особливості конфліктів, проблематика

34. «Розстріляне відродження» – умовна назва літературно-мистецької генерації 20-х – початку 30-х рр., репресованої комуністичною системою. Літературні угрупування. Літературна дискусія 1925-1928 рр.

35. Розвиток поезії. Розмаїття стильових тенденцій (символізм, неоромантизм, «неокласика», футуризм, конструктивізм та ін.). Творчість П.Тичини, М. Рильського, В. Сосюри, М. Бажана, М. Зерова, Є. Плужника та ін.

36. Формування нової прози у 20-30-х рр.. ХХ ст. Її проблемно-тематичний і жанрово-стильовий спектр. Творчість М. Хвильового, В. Підмогильного, Ю. Яновського, Г. Косинки, Остапа Вишні, Б. Антоненка-Давидовича, В. Домонтовича. Експериментальна проза М. Йогансена, Гео Шкурупія та ін.

37. Розквіт української драматургії у 20-30 рр. ХХ ст. поєднання традицій й новаторства (Г.Юра, Л.Курбас). Творчість М.Куліша.

38. «Соціалістичний реалізм» як позаестетичний «мінус-стиль» в літературі та мистецтві. Деформація естетичних категорій, надання їм політичного, вузько класового змісту. Розпуск літературних організацій. Репресії письменників.

39. Література Західної України міжвоєнного десятиліття. Творчість І.Б. Антонича. С. Гординського, Б. Кравціва.

40. Літературна еміграція. «Празька школа» (Є.Маланюка, О.Теліга, О. Ольжич, Н. Лівицька-Холодна, О. Лятуринська, Л. Мосендз та ін.).

41. Українська література періоду другої світової війни (1939-1945 рр.) та першого повоєнного десятиліття. Діяльність МУРу та об’єднання українських письменників «Слово» (представники, особливості творчості) в еміграції.

42. Драматична доля України в творах письменників-емігрантів (У. Самчук, І. Багряний, В. Барка).

43. Драматична доля О. Довженка як митця. Нове посилення ідеологічного тиску на літературу в перше повоєнне десятиліття. Драматична доля творів М. Рильського, Ю. Яновського, В. Сосюри.

44. «Хрущовська відлига» і література. «Третє цвітіння» у творчості поетів старшого покоління (М. Рильський, В. Сосюра, А. Малишко, Л. Первомайський, П. Тичина, М. Бажан).

45. «Шістдесятництво» як суспільний і мистецький феномен.

46. Яскраві творчі особистості в поезії (Л. Костенко, Д. Павличко, В. Симоненко, І. Драч, М. Вінграновський та ін.), прозі (Гр. Тютюнник, В. Дрозд, Є. Гуцало, Вал. Шевчук).

47. Дисидентський рух в Україні й участь в ньому письменників. Творчість і трагічна доля В. Стуса.

48. «В’язнична» лірика І. Світличного, І. Калинця, М. Руденка та ін.

49. Художня практика поетів «київської школи» (М. Воробйов, В. Голобородько. М. Григорів, В. Кордун).

50. «Тиха» поезія Л. Талалая, В. Затуливітра, П. Мовчана та ін.

51. Особливості розвитку драматургії 1960-1970-х рр. Творчість О. Левади, О. Коломійця.

52. Розвиток конкретно-реалістичної стильової течії в українській літературі (Гр. Тютюнник, А. Дімаров), лірико-романтичної (О. Гончара, М.Стельмаха) та «химерної» (В. Земляк, В. Дрозд, Ю. Щербак, В. Міняйла та ін.).

53. Сплеск історичної белетристики в 1960-80-ті рр. Історична проза П. Загребельного, Р. Іваничука, Р. Федоріва, Ю. Мушкетика та ін.

54. Здобутки емігрантської літератури. Творчість письменників Нью-Йоркської групи (Б. Рубчак, Ю. Тарнавський, Віра Вовк, Емма Андієвська, В. Бойчук).

55. Криза «соціалістичного реалізму». Свіжі віяння у творчості поетів-«вісімдесятників» (В. Герасим’юк, І. Римарук, П. Гірник, І. Малкович)

56. Оновлення літератури кінця 1980-1990-х рр. Виникнення нових літературних організацій і угрупуваня письменників (Асоціація українських письменників, «Бу-Ба-Бу», Лу-Го-Сад, «Геракліт», «Пропала Грамота» та ін.).

57. Творчість представників літгурту 90-х років «Нова дегенерація» – зразок елітного, герметичного письма (С. Процюк, І. Андрусяк, І. Ципердюк).

58. Необарокова традиція українського постмодерну. Творчість Юрія Андруховича в контексті літературного угрупування «Бу-Ба-Бу».

59. Феміністичний дискурс в українській літературі другої пол. ХХ ст.: концепції, представники, особливості творчості (О. Забужко, Є. Кононенко та ін).

60. Новаторство української драматургії 1980-1990-х рр. «Нова хвиля і «новітня хвиля» в драматургії. Творчі доробки Я. Стельмаха, Я. Верещака, О. Ірванця, Неди Нежданої.