Характер.псих розв. Раннє дит

Раннє дитинство — вік від народження до 3 років — особливий період для розвитку. Розглянемо особливості даного періоду (Н. М. Аксаріна).
У ранньому дитинстві розвиток йде максимально швидкими темпами, як ні в якому іншому віці. Відбувається найбільш інтенсивне становлення і розвиток всіх особливостей, властивих людині: освоюються основні рухи і дії з предметами, закладаються основи для психічних процесів і особистості.
Стрибкуватість і нерівномірність психічного розвитку в цьому періоді виражена яскравіше, ніж в іншому віці. Повільне накопичення тих чи інших особливостей стрімко змінюється найбільш швидкими перетвореннями в психіці. Причому темп і значення різних ліній психічного розвитку на різних вікових етапах життя дитини неоднакові. Наприклад, у віці 2,5-3 міс. провідною лінією розвитку психіки є формування зорових і слухових орієнтовних реакцій. З 3 до 5-6 міс. на основі розвитку зорового зосередження удосконалюються руху руки, формується хапання, дитина починає маніпулювати з предметами. Встановлюються зорові, слухові, тактильні і рухові взаємозв’язку.
Дитина, на відміну від дитинчат тварини, народжується з мінімальною кількістю вроджених рефлексів, але з багатим потенціалом життєвого розвитку. Практично все різноманіття форм поведінки, як позитивних, так і негативних, складається в процесі взаємодії з соціальним середовищем. І навіть сам час виникнення певних психічних реакцій може бути прискорене відповідним впливом дорослого. Наприклад, якщо він проявляє до дитини доброзичливе увагу і турботу, ласкаво розмовляє, то посмішка у маляти з’являється раніше.
Суттєвою особливістю раннього дитинства є взаємозв’язок фізичного і нервово-психічного розвитку. Психічний розвиток багато в чому визначається станом здоров’я малюка. Незначне погіршення здоров’я впливає на емоційне самопочуття дитини, хвороба може зруйнувати сформовані форми поведінки. І навпаки, позитивні емоції прискорюють одужання.
Психічний і фізичний стан дитини в цьому віці дуже нестійка. Спостерігається велика фізична і психічна ранимість. Діти швидко захворюють, легко стомлюються, їх настрій часто змінюється.
Для дітей раннього віку характерна висока пластичність всього організму, і в першу чергу психічної і вищої нервової діяльності. Дана особливість створює, з одного боку, величезні можливості для виховання і навчання, а з іншого — дає можливість компенсувати порушену функцію за допомогою інших функцій і систем організму.
Незважаючи на багаті можливості розвитку, що формуються вміння і навички малюка нестійкі, незавершеність і при несприятливих умовах легко руйнуються. Так, у дітей, які відвідують ясла, після декількох днів відпочинку, проведених вдома, доводиться знову закріплювати навичку миття рук. Тобто в ранньому віці складаються не стільки самі вміння та навички, скільки передумови для їх подальшого удосконалення.
У нормальної здорової дитини в перші три роки життя яскраво виражені орієнтовні реакції. Вони стимулюють розвиток сенсомоторних потреб у рухах та враження. Сенсорні потреби спонукають дитину до рухової активності. І в свою чергу руху сприяють інтелектуальному розвитку малюка. Якщо ж діти обмежені в отриманні інформації, то їх психічний розвиток значно затримується.
Особливе значення в психічному розвитку має емоційний стан дитини та її ставлення до навколишнього. Позитивні емоції створюють сприятливі умови не тільки для режимних процесів, а й для формування поведінки. Вони впливають на встановлення соціальних зв’язків спочатку з дорослими, а потім з однолітками, формування передумов особистості, підтримку і розвиток інтересу до навколишнього. До того ж маленька дитина легко заражається емоційним станом, настроєм виховує його дорослого.
Провідна роль у психічному розвитку дитини раннього віку належить дорослому. Він забезпечує малюкові оптимальні умови не тільки для виживання, гарного стану здоров’я та фізичного розвитку, але дбає і про психічному розвитку. Він не тільки доглядає за малюком, але й знайомить його з навколишнім, спрямовує і формує його активність. А у відповідь на зацікавлене, доброзичливе ставлення дорослого у дитини дуже рано формується потреба в спілкуванні з ним.