Охарактеризувати основні способи перевірки бібліотечного фонду – 4 год

Методику проведення перевірки бібліотечних фондів бібліотека розробляє з урахуванням загальних вимог до її проведення і своєї специфіки: обсягу фонду, способу його розстановки, форми обліку. Існують три основні способи перевірки бібліотечних фондів:

- безпосереднє звіряння видань із документами індивідуального обліку (документ – інвентарна книга);

- перевірка за допомогою контрольних талонів;

- перевірка за топографічним каталогом.

Перевірка фонду за формами індивідуального обліку.

Невеликі бібліотеки з обсягом фонду до 10 тис. примірників можуть перевірятися безпосередньою звіркою документів з інвентарними книгами.

Таку звірку проводять два працівники: один знімає книгу з полиці та називає її інвентарний номер, прізвище автора, назву книги, рік видання і ціну, другий перевіряючий відшукує за цим номером запис в інвентарній книзі.

Якщо відомості збігаються, на титульній сторінці видання поряд зі штампом бібліотеки ставиться позначка року перевірки, а в інвентарній книзі – позначка про наявність запису про цей документ. Видання, що знаходяться у користувачів, розшукуються за формулярами, де також ставиться позначка про перевірку. Відсутність відмітки в інвентарній книзі свідчить про втрату видання.

Цей спосіб перевірки нескладний, відрізняється простотою й точністю, але здійснюється дуже повільно, оскільки водночас її можуть проводити лише дві особи. Упродовж робочого дня два працівники здатні перевірити не більше 400 примірників документів. Недоліком цієї перевірки є відсутність можливості одночасної перевірки різних частин фонду, до того ж посилене перегортання сторінок псує інвентарні книги.