Ярошу Михайлу Ігоровичу

ЗАВДАННЯ

На випускну роботу бакалавра студентові

Ярошу Михайлу Ігоровичу

1. Тема роботи: Ріст соснових деревостанів в основних типах лісу

ДП «Ковельський лісгосп»

затверджена наказом по університету від " 03 " червня 2008 р. № С-346

2. Термін здачі студентом закінченої роботи:

9 червня 2008 р.

3. Вихідні дані до роботи: Матеріали господарської діяльності підприємства. Матеріали лісовпорядкування. Технічна документація підприємства. Наукова, методична і довідкова література. Матеріали закладених і вивчених дослідних об'єктів.

4. Зміст пояснювальної записки {перелік питань, які належить розробити): Вступ. 1. Природно-кліматичні умови району досліджень. 2. Програма,

методика та об'єкти досліджень. 3. Ріст дубових деревостанів. Висновки. Література. Додатки.

5. Перелік графічного матеріалу (з точним зазначенням обов'язкових креслень):

1. Характеристика деревостанів пробних площ.

2. 3. Ріст дубових деревостанів за таксаційними показниками.

6.Дата видачі завдання

Керівник: проф. Гром М.М __________________________

(підпис)

Завдання прийняв до виконання _____________________

(підпис)

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН

№ п/п	Назва етапів бакалаврської роботи	Термі виконання етапів	Примітка
	Вступ. Розділ 1.
	Розділ 2.
	Розділ 3.
	Висновки, література, додатки
	Оформлення роботи

Студент – дипломник__________________________

(підпис)

Керівник роботи __________________________

(підпис)

Ярош Михайло Ігорович. Продуктивність дубових деревостанів у свіжій грабовій діброві ДП «Чортківське ЛГ»: Бакалаврська робота. - Львів: НЛТУ України, 2011. - __ с.

Наведено результати дослідження продуктивності дубових деревостанів. Виявлено відмінність продуктивності насаджень залежно від типологічних умов. За результатами досліджень сформульовано висновки та рекомендації виробництву, які можуть бути корисними при у лісогосподарській діяльності підприємства.

Табл.___. Іл. ____ Бібліограф.: ____

ЗМІСТ

стор.

ВСТУП.....................................................................................

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ.....................

1.1.Природні умови ДП «Чортківське ЛГ».................................................

1.2.Лісівничо-біологічна характеристика дуба звичайного........................

2. ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ.............................

2.1. Методи лісової таксації з вивчення росту насаджень............................

2.2. Прийнята методика та об'єм досліджень....................................

3. РІСТ ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАНІВ ДП "ЧОРТКІВСЬКЕ ЛГ"................

3.1. Опис пробних площ.....................................................................

3.2. Аналіз зібраного матеріалу........................................................

3.3. Екологічне обґрунтування рекомендацій..............................................

ВИСНОВКИ..............................................................................................

ЛІТЕРАТУРА............................................................................................

ВСТУП

З кожним десятиріччям збільшується потреба усіх галузей народного господарства у деревині. При цьому лісосировинні ресурси в більшості регіонів України залицяються незмінними, а в деяких регіонах зменшуються. Збереженість і невичерпність лісових ресурсів у сучасний період неможливе без своєчасного поновлення деревостанів, без обліку дійсного стану лісового фонду. Правильне проведення лісоінвентаризаційних робіт дає нам можливість правильного проведення всіх лісогосподарських робіт на підприємстві на весь ревізійний період з метою підвищення продуктивності лісів. В умовах високої індустріалізації промислового виробництва та інтенсивного ведення сільського господарства треба здійснити ведення комп­лексного господарства так щоб своєчасно проводити відновлення лісу цінними високопродуктивними насадженнями, підвищувати продуктивність деревостанів, отримуючи з кожного гектару лісу найбільшу кількість товарної продукції. Для цього треба добре вивчити продуктивність наявних насаджень і проектувати відновлення і формування деревостанів відповідно до типів лісорослинних умов на типологічній основі.

Метою бакалаврської роботи є вивчення продуктивності дубових насаджень у переважаючих типах лісу ДП "Чортківський лісгосп" з метою створення високопродуктивних і стійких дубових насаджень відповідно до типів лісу, з одночасним поліпшенням їх захисних і соціальних функцій.

1. ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 1.1.Природні умови ДП "Чортківське ЛГ"

Державне підприємство «Чортківське лісове господарство» (ДП «Чортківський лісгосп») Тернопільського обласного управління лісового господарства, розміщено у південній частині Тернопільської області на території чотирьох адміністративних районів: Гусятинського, Чортківського, Борщівського та Заліщицького. Загальна площа земель підприємства становить 35336 га.

Контора підприємства знаходиться в м. Чорткові. Поштова адреса держлісгоспу:

48500 Тернопільська обл., м. Чортків, вул. Шевченка 42.

Чортківський лісгосп утворений в 1939 р. на базі поміщицьких, державних, церковно-монастирських і приватних лісів довоєнної Польщі.

У 1959 р. після реорганізації було створено Чортківський лісгоспзаг -комплексне підприємство, яке об'єднувало лісогосподарську діяльлність і лісозаготівлі. За наказом Міністерства лісового господдарства України від 31.10.1991 р. №133 Чортківський лісгоспзаг перейменовано в держлісгосп.

За лісорослинним районуванням територія лісгоспу відноситься до підрайону свіжих і вологих грабових і букових дібров, грабових та букових судібров Тернопільсько-придністровського лісорослинного району західної підзони Лісостепової зони України.

Клімат лісгоспу характеризується як помірно-континентальний без різких температурних коливань як в літній, так і в зимовий період з достатньою кількістю атмосферних опадів і пануючими західними і північно-західними вітрами. На формування клімату даної території в значній мірі впливають Карпати (які регулюють рух повітряних потоків) та Атлантичний океан.

Коротку характеристику кліматичних умов району, які мають значення для лісового господарства, наведено в таблиці 1.1.

Як видно з таблиці 1.1 кількість опадів в середньому становить 573 мм/рік, тривалість вегетаційного періоду - 192 дні. Середньорічна температура становить + 7,4°С при мінімумі -31,6°С та максимумі + 38,8°С.

Таблиця 1.1

Кліматичні показники

Назва показника	Одиниця виміру	Значення	Число (місяць)
1. Температура повітря: - середньорічна - абсолютна максимальна - абсолютна мінімальна	С0	7,4 +38,8 -31,6	липень січень
2. Кількість опадів	мм
3. Тривалість вегетаційного періоду	дні
4. Останні заморозки весною			11 травня
5. Перші заморозки осінню			16 вересня
6. Середня дата замерзання рік			10 грудня
7. Середня дата початку паводків			26 березня
8. Сніговий покрив: - потужність - час появи - час сходу в лісі	см	15-45	20 листопада 20 березня
9. Глибина промерзання ґрунту	см	25-122
10. Напрямок переважаючих вітрів: Зима Весна Літо Осінь	румб	Пн-Зх Пд-Сх Пн-Зх Пн-Зх, Зх Пн-Зх
11. Середня швидкість переважаючих вітрів: Зима Весна Літо Осінь	м/с	4,4 3,8 4,8 4,8
12.Відносна вологість повітря	%		Літом Зимою

Середня швидкість переважаючих вітрів коливається від середньому 3,8 до 4,8 м/с. Відносна вологість повітря становить близько 76% взимку та 72% протягом літа.

На території лісгоспу весною часто бувають заморозки, які пошкоджують молоді пагони багатьох деревних порід. Перші заморозки восени відмічено у повітрі в кінці вересня, на ґрунті - в першій декаді жовтня безморозний період триває в середньому 161 день. Протягом вегетаційного періоду відмічається найбільша кількість днів (112-118) із сильними вітрами.

Кількість опадів переважає над випаровуванням, внаслідок чого спостерігається глибоке промочування і вилуговування ґрунту на рівнинних ділянках, тому район розміщення лісгоспу майже не страждає від засух.

В цілому клімат району розміщення Чортківського лісгоспу є сприятливий для успішного проростання всіх деревних порід, в тому числі таких вибагливих до клімату як бук лісовий, ясен звичайний, дуб звичайний. Крім корінних деревних порід тут також успішно ростуть модрина європейська і японська, ялиця біла, дугласія, бархат амурський, горіхи грецький і чорний.

У трав'яному вкриті насаджень переважають: яглиця звичайна, кропива дводомна, перстач прямостоячий, копитняк європейський, хвощ лісовий, зірочник європейський, герань Роберта, печіночниця звичайна та ін.

До числа кліматичних факторів, які негативно впливають на ріст і розвиток насаджень, відносяться такі:

- пізні весняні та ранні осінні заморозки;

- випадання опадів зливового характеру в літній період;

- раптові сильні морози, що є причиною морозобійних тріщин на стовбурах дерев;

- зимові чергування сильних морозів і відлиг;

- сильні вітри.

Ґрунти та типологічні умови. Основними ґрунтами є сірі лісові, чорноземи і дерново-підзолисті. Для схилів річок і крутих схилів р. Дністер характерні сірі лісові ґрунти різного ступеня скелетності та механічного складу.

У прямій залежності від властивостей і характеру ґрунтоутворюючих порід знаходиться формування тих чи інших типів ґрунтів, а звідси і умов місцезростання.

На території лісгоспу ерозійних процесів не виявлено.

За лісорослинним районуванням територія розташування лісового фонду державного підприємства «Чортківське лісове господарство» знаходиться в районі свіжих і вологих грабових і букових дібров, рідше грабових і букових судібров Тернопільсько-Придністровського лісорослинного району (грабові і букові діброви Західної провінції, яка характеризується найменшою континентальністю клімату лісорослинної області вологого помірного клімату вологого груду) західної підзони Лісостепової зони України.

1.2. Лісівничо-біологічна характеристика дуба звичайного

Дуб звичайний могутнє красиве дерево з із широкопірамідальною або шатроподібною кроною, міцними гілками та могутнім стовбуром. Переважно живе 400 - 500 років, досягаючи більше 40 м. висоти і 1-1,5 м в діаметрі, В насадженнях стовбури повнодеревинні і високо очищуються від гілок. При рідкому або одиночному стоянні крона широка розлога, часто низько опущена з далеко/ на 15-25 м/ розростаючими в сторону товстими скривленими гілками. Кора товста, в коротких повздовжніх тріщинах, темно-сіра, До 20-літнього віку кора звичайно залишається гладкою, блискучою. Однолітні паростки дещо п’ятигранні, зеленувато-червонуваті, з світлими бородавочками. Бруньки яйцевидні темніші паростків, багатолускові, бокові скупчені на кінці пагона, що закінчується в центрі термінальною ростовою брунькою. Листки перистолопатеві, щорічно опадають. Восени жовтіють або буріють, падаючи, утворюють рихлий шар підстилки, листя розкладається поволі.

Цвіте дуб незабаром після розпускання листя. У період цвітіння добре помітні багаточисленні звисаючі довгі сережки з жовтуватими тичинками. Квітки дрібні і малопомітні.Вони розташовані в пазухах молодих верхніх на ростучих пагонах листків. Протягом тривалого часу жолуді майже повністю заховані і в приквітковій обгортці лай - майбутній плюсці

Жолуді подовжено - яйцевидні або циліндричні з шипиком на вершині, на вершині вкриті дерев'яною шкіркою, світло - коричневі або бурова то -жовті, гладкі, блискучі, з добре вираженими поздовжніми смугами.

Розмножується дуб насінням У перші роки життя він росте досить повільно і часто кущиться, Однак, при підгоні, коли дубки мають бокове отінення і добре освітлену верхню частину крони, ріст виявляється значно енергійнішим.

До 10 років рослини досягають 2-4 м висоти.Із 10-15 років до 60-80 років дуб росте в висоту швидко, пізніше енергія, росту дещо падає, а з 150-

230 років приріст зосереджується на потовщенні стовбура і збільшенні крони.

Дуб утворює міцну глибоку стержневу кореневу систему яка проникає на глибину до 5 м і більше на піщаних, супіщаних і суглинистих свіжих ґрунтах. Міцна коренева система забезпечує високу вітростійкість дуба.

При рості на свободі дуб починає плодоносити з 10-20 років, у насадженнях - з 40-60 років і плодоносить до глибокої старості. У кращих умовах проростання урожайні роки настають через 2-3 роки, в найгірших -через 10 років в більше.

Дуб звичайний добре відновлюється паростю від пня. Навіть у віці 150 років біля 70% пнів здатні утворювати порослеві пагони. Дерева порослевого походження є менш довговічні, ніж насіннєвого, але плодоносити починають значно раніше.

Дуб є деревом помірного клімату. Дорослі особини досить зимостійкі і здатні переносити зимові морози до -30° С з нижче.

Дуб є світлолюбною породою. Тому дубовий самосів, який з'являється під наметом насаджень, уже в віці 2-3 роки відчуває світловий голод, припиняє ріст, перетворюється в так звані "торчки", а далі - масово гине.

Дуб дуже вимогливий до родючості ґрунту і є типовим мегатрофом. Найбільш продуктивні деревостани із запасом деревини 800 м.куб./га більше він утворює тільки на родючих ґрунтах, нормального зволоження: на добре аерованих сірих лісових суглинках, деградованих чорноземах і на буроземах в горах, а також на алювіальних ґрунтах. Дуб звичайний є основним утворювачем змішаних широколистяних і хвойних а також широколистяних лісів європейської частини України і Східної Європи.

Господарське значення дуба звичайного є надзвичайно велике. Особливою цінністю характеризується його кільцесудинна, тяжка і мідна деревина зі світлим або темно - бурим ядром і вузькою світлою заболонню. Попит на неї практично необмежений. У меблевій промисловості високо ціниться деревина дуба, яка пролежала на дні мілких рік і відома під назвою чорного мореного дуба. У дубовій корі містяться речовина, які широко застосовуються для дублення шкіри. Жолуді дуба йдуть на корм свиням і застосовується для виготовлення сурогатної кави. Дуб звичайний також широко застосовується для потреб озеленення та є основою формування ландшафтних об'єктів, лісопарків та інших рекреаційних об'єктів.

2. ПРОГРАМА ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ

2.1. Методи лісової таксації з вивчення росту насаджень

Лісова таксація, як і всяка область наукових знань, керується діалектико-матеріалістичною методологією. Виходячи з завдання матеріальної оцінки лісу, вона розглядає його не як випадкове, ізольоване одне від другого скупчення дерев, а як одне ціле, всі компоненти якого - дерева, кущі, трав'яна рослинність, грунт - органічно зв’язані між собою і взаємообумовлені як сукупність рослин, що знаходяться в певній взаємодії один з одним і з оточуючим середовищем, тобто з атмосферою, ґрунтом, тваринним світом.

Згідно закону діалектики лісова таксація розглядає всі процеси, що проходять в лісі, у безперервному русі, поновленні й розвитку. В такому складному комплексі, як ліс, одні компоненти виникають і розвиваються, Інші відмирають і розкладаються.

Розвиток лісу проходить поступово, по висхідній лінії від старого якісного стану до нового, від простого то складного, від нижчого до вищого. Закони діалектики дозволяють нам ширше і глибше зрозуміти суть процесів розвитку та росту лісу. В єдиному біологічному процесі розвитку насаджень ми знаходимо розвиток і боротьбу протилежностей, яка виражається в тому, що часто дерева щороку змінюють свої розміри /приростають/, а частина щороку відмирає. Ці дві сторони єдиного процесу розвитку насаджень є протилежними його частинами, вказують на єдність протилежностей і наявність в цьому процесі взаємовиключних тенденцій.

Кожне насадження являє собою органічну множину осіб. У зв'язку з цим розглядаючи теоретичні основи таксації насаджень, проф. Продай приходить до висновку, що для пізнання останніх менш ефективний формально - дедуктивний метод математики. Краще визначення таксаційних показників, закономірностей будови насаджень та встановлення помилок таксації забезпечують методи математичної статистики окремі ділянки лісу, що складаються з більш-менш однорідних об’єктів /дерев/, які знаходяться в порівняно однакових умовах, являють собою сукупності, тобто множини.

Лісова таксація, маючи справу з різними сукупностями, досить часто характеризує їх одним числом, тісно пов'язаним з даною сукупністю і здатним в деякій мірі замінити її.

Найпростішою типовою величиною, що характеризує певні сукупності є середньоарифметична. Характеризуючи середніми величинами ті чи інші таксаційні сукупності, ми неминуче зіштовхуємося з питанням про розміри відхилення окремих об'єктів від середніх величин і наявності закономірностей в розподілі цих відхилень. Розв'язання цих питань перш за все дозволяють визначити, коли знайдені середні величини справді є тяговими. Разом з цим, знаючи закономірності розподілу відхилень від типових середніх величин, ми маємо судити про те, як часто зустрічаються в даній сукупності окремі об'єкти з певними відхиленнями. У всіх таксаційних питаннях коли мова йде про знаходження типових середніх, приходиться б тій чи іншій формі зіштовхуватись з поняттям вірогідності.

Наукова постановка таксаційних питань тісно пов'язана з вивченням теорії ймовірності. Зміна якої-небудь кількісної ознаки (діаметра дерева, його висоти і ін.) у окремих дерев однієї породи, що знаходяться в приблизно однакових умовах можна уподібнити тій різниці в розмірах даного предмета, яка виходить в результаті неминучих випадкових помилок. Роль таких випадкових помилок тут грає найрізноманітніший вплив зовнішнього середовища, різниця в живленні, освітленні дерев і ін.

Вивчення умов, що викликають відхилення від типів їх середніх величин, дозволяють зробити висновок, що фактори, які обумовлюють різні відхилення, дуже численні. Кожне з цих віддалень може бути вельми незначним, але разом взяті вони дають більш помітні величини.

Теорія ймовірностей пояснює закономірності розподілу помилок в вимірах. Це розподіл характеризує закон нормального розподілу, який є основою методів варіаційної статистики.

Статистичні ряди можуть відхиляться від нормального розподілу. При допомозі теорії ймовірностей проводиться аналіз, що полегшує виявлення причин, які викликають відхилення від закону нормального розподілу вивчених статистичних рядів. Основою з основ математичної статистики є закон великих чисел; а саме: чим більше число спостережених випадків, тим більша ймовірність, що результати спостережень наближаються до істинного значення шуканої величини.

При знаходженні методів визначення об'ємів дерев і запасів насаджень лісова таксація вивчає обумовлюючі їх величини. Такими величинами будуть висота, діаметр, показник форми деревних стовбурів, а також встановленим між ними співвідношенням. Всі ці величини в межах одного й того ж насадження вельми різні, тому необхідно встановити середнє значення і ступінь мінливості цих величин. Розв'язати подібні завдання можна методом варіаційної статистики. Для оцінки співвідношення між варіаційними показниками доцільно використовувати теорію кореляцій. Значення остан­ньої особлива зросло б зв'язку з розробкою метода множинної кореляції, або дисперсного аналізу, що диференціює на відповідні категорії варіаційні відхилення.

Крім статистичного метода для вивчення лісових культур та лісонасаджень в лісовій таксації застосовують історичний метод, який основується на постійних пробних площах, на яких через кожні 5 років проводиться обстеження; аналітичний метод, що полягає в однократному обмірі багатьох об'єктів в однорідних умовах зростання, різного віку, але які належать до одного природного ряду; типологічний метод - при ньому методі установлюються розповсюджені для даного району типи насаджень. Також застосовується комбінований метод складення таблиць ходу росту, заснований на багатократних обмірах і складається з комбінацій аналітичного та типологічного методів та інші.

Методи таксації лісу за модельними деревами та їх точність. Модельними називаються дерева зрублені в якості типових зразків, характеризуючи всі інші дерева, що залишилися на кореню, даного насадження. У зрубаних (модельних) дерев додаються діаметри стовбура по 2-4-х відрубках в насадженні старшим ЗО років і однометровим в насадженнях молодших ЗО років. По них знаходимо об'єми по складній формі серединного перетину. Знайдені по цій формулі об'єми множимо на відповідну кількість дерев, що ввійшли в перелік. Сума добутків складе загальний запас насаджень.

Відомо, що в одному й тому ж насадженні в межах окремого ступеня товщини дерева відрізняються по розмірам та формі. При чотири сантиметрових ступенях товщини їх діаметри на висоті грудей відхиляються від середньої величини на ±2 см. В висоті дерев найчастіше спостерігаються відхилення на ±1-1,5 м. Розбіжності в формі стовбурів характеризуються коефіцієнтом варіації, рівному ±7-8%.

Із-за всіх цих відхилень частина всіх зрублених модельних дерев може виявитись нетиповою: її розміри можуть розходитись з середній значенням діаметра, висоти і форми, тому об'єми зрублених моделей також виявляться нетиповими для даних ступенів товщини, тобто вони не будуть характеризувати їх середнє значення.

Помилки у визначенні об'ємів модельних дерев при перемноженні на загальне число стовбурів в насадженні складають практично вагомі величини особливо для ступенів товщини, які містять найбільше число дерев.

Для уникнення помилок при визначенні запасів модельні дерева повинні бути по розмірам та формі середніми для характерних груп дерев.

Сумарна помилка в запасі, викликана нетиповістю модельного дерева, залежить також від числа дерев в даному ступені товщини або даної групи дерев, тому число зрубаних моделей має бути пропорційне числу дерев в

окремих і групах або ступенях товщини. Нижче описаний найбільш розповсюджений спосіб таксації лісу, який застосовано в бакалаврській роботі за модельними деревами.

У лісовій таксації дерево, в якого діаметр на висоті грудей висота і видове число рівні середньому діаметру, середній висоті і середньому видовому числу даного насадження, називається середньою моделлю насадження. Середня модель, перечисленні параметри якої визначені теоретичним шляхом, називається розрахунковою. Якщо об'єм середньої розрахункової моделі множать на число дерев в насадженні отримуємо загальний запас насадження:

М=У*И

(2.1)

Утворюючі фактори такої моделі повинні відповідати таким же показникам середнього дерева в насадженні.

Дерево, вибране в якості середньої моделі, рубається і по складні формулі знаходиться його об'єм. Відшукати в насадженні дерево, розміри і форма стовбура якого точно співпадають з середніми показниками даного насадження, досить тяжко, тому в якості моделей беремо переважно дерева розміри яких в тій чи іншій мірі відрізняються від точно визначених розмірів середньої моделі. Видове число, яке характеризує форму стовбура, встановити до зрубування моделей неможливо. Тому, в якості моделі вибирають таке дерево, у якого довжина крони в деякій мірі є показником форми стовбура, по окомірній оцінці була би близькою до середньої довжини крон у дерев даного насадження.

Дерево, зрубане в якості моделі, але яке відрізняється від обчислених розмірів по діаметру, називається дійсною моделлю.

Площа перерізу розрахункової моделі визначається по формулі:

(2.2.)

Звідси число дерев буде:

(2.3)

Якщо допустити, що площа перерізу зрубаної дійсної моделі, рівна g, то об'єм зрубаної дійсної моделі виявиться більшим або меншим об'єму розрахункової моделі пропорційно величині g. Відповідно до цього в формулу запасу насадження треба внести поправку: якщо у зрубаної моделі об'єм буде більшім за об'єм розрахункової, то треба зменшити величину N; а якщо меншим -збільшити. Зміна числа дерев досягається шляхом заміни в формулі величини N виразом ___G:g, після чого формула для визначення запасу всього насадження набуде слідкуючого вигляду:

М=У£в/д

(2.4)

Помилки в висоті менше впливають на визначення об'єму дерева ніж помилки в діаметрі, тому при визначенні запасів часто не враховують розбіжності в висоті розрахункової та дійсної моделей.

Щоб уникнути випадкових помилок при визначенні запасу по способу середньої моделі помилок в формі стовбурів, замість однієї рубають кілька моделей близьких розмірів. В цьому вішалку запас насадження знаходять по такій формулі:

_М=((У_]+У₂+ Уз) * 10) / (д,+ д₂₊ д₃) = У£С/Г

(2.5)

де, V], У₂, Уз - об'єми окремих моделей; ді+ 42+ Чз-їх площі перерізу;, V- загальним об'єм всіх зрубаних моделей; С - сума їх площ перерізу.

Метод середньої моделі може бути використаний для таксації од­норідних насаджена, деревина яких має однакове застосування. При виході різноманітних сортиментів цей спосіб непридатний., так як середня модель не характеризує виходу сортиментів з тонких і найтовстіших дерев насадження.

Точність методів таксації по моделям залежить від величини допущених при визначенні окремих таксаційних показників.

При виборі моделей таксації допускаються відхилення від висоти, знайденій по кривій висоти або розрахунковим шляхом. Різниця між висотою фактично зрубаних моделей і розрахунковою найчастіше складає ±1 м. Сумісна таксація кількох моделей зменшує цю помилку в _____ разів.

Мінливість коефіцієнта форми, за даними багатьох досліджень, характеризується коефіцієнтом варіації, в середньому близько до ±8-10. При ретельному виборі моделей форми стовбурів, які мають найбільший і найменший коефіцієнт форми виключаються. Тому, зрубані моделі будуть мати дещо меншу амплітуду коливань коефіцієнтах форми ніж стовбури всього насадження. Відповідно до цього гранична похибка в установленні середнього значення коефіцієнта форми при зрубці однієї моделі буде близька до 2 ± 8%.

При сумісні й таксації моделей похибка в коефіцієнті форми буде

рівна:

Р_а=^,% (2.6)

Похибки е визначенні видового числа будуть майже такі самі, як і при визначенні коефіцієнта форми. В деяких випадках вони виходять на 20-25% більшими, Отже, при рубці однієї моделі похибка в визначенні видового числа складе:

Л=^>^% (2-7)

З збільшенням числа зрублених моделей похибка в визначенні видового числа зменшиться в 4п разів. Найбільша похибка в діаметрі стовбура отримана в результаті його закруглення, рівна 0,5, а середня - 1,25 ступеня товщини.

Об'єм самих моделей визначається також з похибкою. При знаходженні об'ємів по окладним стереометричним формулам похибки в їх об'ємах існують в межах ±2%. При одночасній таксації кількох ця похибка зменшиться в ___ разів. Перш ніж приступити до обробки матеріалів пробних площ, необхідно впевнитись в придатності модельних дерев. Правильність вибору модельних дерев перевіряється шляхом побудови графіків прямих об'ємів і приростів.

При цьому відхилення по об'єму не повинні виходити за межі ± 30%, а по об'ємному поточному приросту - 45%. Перевіряємо модельні дерева також по висоті та діаметру. На графіках залежності між діаметром і віком максимальне відхилення допустиме 155, а між висотою і віком - 10%. Середній вік визначається як середньоарифметичне віку модельних дерев.

2.2.Прийнята методика та об'єм досліджень

Дослідження росту і продуктивності основних лісоутворюючих порід дуба звичайного і збір матеріалів по темі проводились в Чортківському лісгоспі.

Об'єктами дослідження послужили дубові деревостани 50— 80 річного віку. Особливу увагу надавалось підбору місць закладки пробних площ. В роботі використані матеріали пробних площ в дубових насадженнях, у яких проводились детальні таксаційні дослідження. В усіх випадках попередньо оглядався та описувався деревостан, характеризувались лісорослинні умови, рельєф місцевості, положення ділянки, надґрунтовий покрив, грунт. На кожній пробній площі були вириті шурфи, проведено аналіз ґрунту за генетичними горизонтами. При дослідженнях витримувалось правило, щоб на пробній площі було враховано не менше 200 дерев головної породи, Суцільний перелік дерев проводився по чотирьох сантиметрових ступенях. Для побудові графіка висот мірялись не менше 20-25 висот дерев для різних ступенів товщини.

При визначенні середнього діаметру враховувалось положення, висунуте А.Третьяковим, який вважає що відношення найбільшого діаметру даного насадження до найменшого не повинно перебільшувати 4, Інакше вийде ненадійність ряду. При визначенні середньої висоти це відношення не повинно перевищувати 3. Середній діаметр деревостану визначався методом безпосереднього обчислення середнього арифметичного та його оцінки також через середню площу поперечного перерізу деревного стовбура. На кожній пробній площі було зрубано три середніх модельних дерева для проведення повного аналізу ходу росту дерева В розрахунки включались середні дані з цих модельник дерев Для вивчення хода росту проводився повний аналіз стовбурів за десятиліттями, будувались відповідні графіки ходу росту. Запас деревостану визначався виходячи з середньої моделі.

3. РІСТ ДУБОВИХ ДЕРЕВОСТАНІВ ДП "ЧОРТКІВСЬКЕ ЛГ"

3.1. Опис пробних площ

Пробна площа № 1 закладена в Улашківському лісництвів кварталі №37, виділі7. Площа виділу 7,1 га. Площа проби становить 1 га (100x100 м). На даній ділянці росте насадження природного походження.

Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі така:

Склад деревостану 10Дз +Г

Вік, років 78

Повнота відносна 3,9

Середній діаметр, см 32,8

Середня висота, м 25,4

Бонітет І

Запас на І га, м³ 386,4

Коефіцієнт форми./g₂ / 0,58

Видове число 0,461

Підлісок складається з ліщини звичайної (Согуlus аvеllаnа), яка поодиноко розміщена на ділянці. Підріст відсутній.

У трав'яному вкритті зустрічаються характерні види для вологих дібров:

яглиця (Аеgороdіum роdogгагіа L.)

копитняк європейський (Азашт еигоаеит Ь.) чина весняна (Ьаіїшгиз уегпиз ВегпЬ.) майник двулистий (МаґапІЇїетит Ьіґоііит їїс) зеленчук жовтий (ОаІеоЬсІоІоп Іиіеит Нисіз)

Лісова підстилка м'яка, рихла, утворена опадом листя, гілок, кори дуба та граба.

Насадження дуба звичайного росте в типі лісорослинних умов -вологий груд. Тип лісу - волога грабова діброва.

Рельєф ділянки рівний, положення місцевості підвищене.

В останні роки проводились прохідні рубки. Дерева дуба пошкоджувались поперечним раком, на ділянці також у окремих дерев виявлено часткове всихання верхівки.

На даній ділянці лісу грунти дерновопідзолисті, поверхнево оглеєні.

Пробна площа № 2 закладена в Улашківкому лісництві в кварталі 38 виділ 13 площа виділу 7,0 га. Площа проби 1 га (100x100 м). На даній ділянці росте насадження природного походження.

Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі така:

Склад деревостану 6Дз2Яс2Г+Б

Вік, років 54

Відносна повнота 0,8

Середній діаметр, см 19,8

Середня висота, м 20,2

Бонітет І

Запас на 1 га, м³ 284,5

Коефіцієнт форми І<\2' І 0,55

Видове число 0,484

Підріст та підлісок на досліджуваній ділянці відсутні.

У трав'яному вкритті: копитняк європейський, зеленчук жовтий, чина весняна, яглиця, папороть жіноча (АЙшгіит Гіііх йтіпа КоіЬ.), кропива дводомна (ІЛііса сііоіса Ь.)

Підстилка м'яка, рихла, складена опадом листя, гілок, кори дуба, ясена, граба і берези.

Тип лісорослинних умов - вологий груд. Тип лісу - волога грабова діброва.

Рельєф хвилястий. В останні роки проводились проріджування. Грунт на ділянці дерново-середньо-підзолистий.

Пробна площа 3 закладена в Улашківкому лісництві в кварталі 33, виділі 10, площа виділу 18,0 га. Площа проби 1,0 га (100x100 м). На даній ділянці росте насадження штучного походження. Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі така:

Склад деревостану 7ДзЗГ+Яс

Вік, років 60

Відносна повнота 0,9

Середній діаметр, см 22,3

Середи висота, м 21,5
Бонітет І

Запас на 1 га, м³ 322,4

Коефіцієнт форми /ц₂. І0,68

Видове число 0,481

Підлісок складається з ліщини звичайної, що нерівномірно розміщена по площі. Підріст відсутній.

У трав'яному вкритті зустрічаються: яглиця, копитняк європейський, чина весняна, папороть жіноча, зеленчук жовтий, кропива дводомна, зірочник ланцетолистий (8іе11агіа Ьоіозіеа Ь.).

Підстилка м'яка, рихла, утворена з опаду листя дуба, граба, гілок.

Тип лісорослинних умов - вологий груд.

Тип лісу - волога грабова діброва.

Ґрунт на вивченій ділянці характеризується як дерново-середньо-підзолистий.

Рельєф даної місцевості є рівнинний.

Узагальнена характеристика вивчених на пробних площах деревостанів наведена в таблиці 3.1.

Таблиця 3.1

Зведена таблиця середніх таксаційних показників на пробних площах

(дані на 1 га в переводі на повноту 1,0)

Пробна площа		Склад порід		'&	Середні		Приріст середній, м3		о	Коефіцієнт форми
Тип лісу	Вік, років	Кількість стовб; шт	Висота, Нм	Діаметр, Оі,3' см	сГ С го	Клас бонітет	Видове числ
	Дз-гД	ЮДз+Г Дз Всього		429 429	25,4	32,8	386 386	4,9	І	0,461	0,58
	Дз-гД	6Дз2Яс2Г+Б Дз Яс Г Всього	54 54	457 234 179 370	20,2 20,1 19,9	19,8 18,9 20,3	170 62 54 286	3,2 1,0 1,0 5,2	І	0,484	0,55
	Дз-гД	7ДзЗГ+Яс Дз Г Всього		452 248 700	21,5 21,0	22,3 21,7	226 88 314	3,8 1,4 5,2	І	0,481	0,668
	і т	ЮДз Дз Всього		375 375	25,9	31,8	418,5 418,5	5,0	І	0,476	0,64

Пробна площа № 4 закладена в Улашківкому лісництві в кварталі 31, виділ 1, площа виділу 39,0 га. Площа проби 0,42 га

На даній ділянці росте насадження природного походження. Таксаційна характеристика деревостану на пробній площі така:

Склад деревостану 10Дз+Ял

Вік, років 84

Відносна повнота 0,9

Середній діаметр, см 31,8

Середня висота, м 25,9

Бонітет І

Запас на 1 га, м 418,5

Коефіцієнт форми І(\₂- І0,64

Видове число 0,476

У підліску рідко зустрічається ліщина звичайна. На ділянці зустрічається підріст із ялини європейської віком 15 років, висотою 3 м, в кількості до 7 тис.шт. на 1 га.

У трав'яному покриві зустрічаються яглиця, ожина (КиЬиз саезіиз Ь.), осока волосиста (Сагех рііоза 8сор).

Підстилка м яка, рихла, утворена з опадів листя, гілок, кори.

Тіп лісорослинних умов - вологий груд. Тип лісу - волога грабова діброва.

Грунт - дерново-середньо-підзолистий. Рельєф рівнинний. 3.2. Аналіз зібраного матеріалу

Пробні площі для дослідження росту та продуктивності насаджень дуба звичайного були закладені в умовах вологої грабової діброви, які займають в лісовому фонді підприємства займають значні площі і є місцем зростання найпродуктивніших корінних деревостанів.

Згідно використаної методики зібрані польові матеріали були попередньо опрацьовані і отримані результати для порівняння даних при аналізі всі обчислені таксаційні показники пробних площ перечисленні на повноту 1,0. Таксаційні показники пробних площ наведено в зведеній таблиці таксаційних показників на пробних площах (табл. 3.1.).

Серед показників, що характеризують ріст деревних порід у фазах формування та більш дорослих лісових насадженнях, провідним показником є середній діаметр. Найвищими значеннями на час проведення досліджень характеризуються деревостани на першій і четвертій ділянках. Розгляд росту деревостанів за діаметром (рис. 3.1) доцільно здійснювати разом із іншими таксаційними показниками, серед яких є середня висота (рис. 3.2), об'єм середнього дерева (рис. 3.3) тощо.

Найбільший інтерес в зв'язку з цим представляє хід росту за об'ємом. При порівнянні матеріалів пробних площ, закладених на дуб звичайний встановлено при яких умовах ріст та продуктивність дуба звичайного є максимальним.

Таблиця 3.2

Зведена таблиця росту насаджень дуба звичайного на пробних площах

за основними таксаційними показниками

Пробна площа	Вік, А, років	Середня висота, Н, м	Об'єм середнього дерева, V, м3	Середній діаметр, О, см	Запас на 1 га, М, м3	Кількість дерев, Н шт	Середнє видове число,/	Сума площ перерізів, О, м2
		19,5	0,35	18,3	193,4		0,483	29,9
Ш1-2		20,2	0,49	19,8	195,8		0,484	31,8
ІШ-3		21,5	0,53	21,8	225,7		0,481	32,4
		22,0	0,85	24,9	296,3		0,472	34,2
ПП-1		25,4	1,15	32,8	359,4		0,461	36,1
	8/0	25,5	1,18	28,3	361,5		0,466	35,7
ПП-4		25,9	1,08	31,8	425,2		0,476	37,4

На основі отриманих результатів бачимо, що до 30 років кращими насадженням є ті, у яких склад повністю відповідає конкретному типу лісу -вологій грабовій діброві. У таких насадженнях перший ярус утворений дубом звичайним, який досягає тут найвищої продуктивності і бонітету. Головна порода другого ярусу - граб. У насадженнях дуба, де домішкою до дуба звичайного є інші породи, як граб в молодому віці приріст дуба по діаметру та об'єму менший ніж в тих, де супутніми породами є граб звичайний.

Із наведених матеріалів бачимо, що тип лісу - волога грабова діброва -виключно цінний з господарської точки зору, оскільки у ньому зростають насадження дуба високої продуктивності.

5 15 о

" 10

60 70

Вік, років

Рис. 3.1. Ріст дубових деревостанів у висоту

У молодому віці дуб у висоту росте порівняно повільно і в віці 10 років досягає висоти 3 м. Великий приріст по висоті спостерігається уже починаючи з віку 20 років. Приріст по висоті більший в насадженнях з домішкою граба ніж в чистих дубових насадженнях. Граб є так званою "шубою" для дуба. Тому і тут ми бачимо, що кращим приростом по висоті в насадженнях дуба мають ті деревостани, які відповідають корінному типу деревостану.

ЗО -,

Є 20

5 15 і5 10

о

—І—

І—

Вік, років

Рис. 3.2. Ріст дубових деревостанів за діаметром

1,2

0,8

0,6

ю О

0,4 0,2

60 70

Вік, років

Рис. 3.3. Ріст дубових деревостанів за об'ємом

На наших пробних площах дуба звичайного в віці до 20 років істотної різниці в середньому прирості не спостерігається. Але уже починаючи з 30-літнього віку дуб на пробних площах 2 та 3 має значно більший середній приріст по об'єму, ніж на площах 1 та 4. Найбільший поточний приріст по об'єму на пробних площах спостерігається на 3 ділянці. У 60 років він досягає 0,020 м³. Поточний приріст по об'єму починав падати у віці 80 років.