Конкретно-історичний та філософський зміст повісті «fata morganа» М. Коцюбинського

«Fata morgana» — один з найвидатніших творів української літератури початку XX ст. Письменник працював над повістю довго і наполегливо.

Задум першої частини повісті виник у письменник ще у 1902 році. Добре знайомий з життям і працею селянства з попередніх років, Коцюбинський під свіжим враженням від селянських заворушень на Полтавщині, Харківщині, Чернігівщині знову звертається до цієї традиційної теми, поставивши завдання - розкрити сільські настрої під час наростання визвольної боротьби в країні. В основу 2 частини твору лягли як безпосередні враження письменника від революційної боротьби українського селянства та вплив чернігівського революційного оточення, так і різноманітні суспільно-політичні джерела і документальні відомості про специфіку селянських зворушень. Коцюбинський мав намір написати й третю частину, але хвороба і передчасна смерть обірвали здійснення його грандіозного плану.

У роботі над повістю Коцюбинський використав судові обвинувачувальні акти у справах розгрому поміщицьких маєтків і економій під час селянських рухів на Чернігівщині. «Fata morgana» – твір новаторський за змістом і формою. Композиційно повість складається з сорока невеликих розділів, кожен з яких являє собою окремий, виразно окреслений малюнок «сільських настоїв». Разом з тим усі розділи міцно зцементовані ідейним задумом письменника, єдиними принципами у підході до зображення дійсності. Письменник уникнув довгих описів і авторських відступів. Він стисло, часто драматургічними засобами малює картини, сцени, які відтворюють глибокі людські переживання, бурхливі події революційної епохи. Думки і почуття героїв розкриваються через внутрішні монологи, які чергуються з напруженими діалогами і полілогами. Назва повісті з підзаголовком “З селянських настроїв” втілює віковічну мрію безземельного і малоземельного селянства про землю годувальницю, його пристрасне бажання обробляти її своїми руками, прикрашати своєю працею; мрія, що на короткий час перетворилася у життя і крах цієї мрії при наступі реакції. Це реалістична соціально-побутова повість. Головний конфлікт – це боротьба трудящих під проводом робітника Марка Гущі проти панів, куркулів за землю і волю.. Відповідно до цього письменник згрупував персонажів твору. Один табір становлять селяни-бідняки, очолені Марком Гущею, другий — багатії (Лук'ян Підпара, Максим Мандрика, Гаврило), поміщик панич Льольо, економ Ян. Між цими таборами — середняк Панас Кандзюба, який під час піднесення революції стає на боці бідняків, а в період наступу реакції зраджує їх і перекидається у табір зажерливих глитаїв.
Коцюбинський стверджує законне право селян на землю, вітає їх справедливі дії, закликає боротись організовано, йти за робітником Марком Гущею. Утверджуючи право на землю тих, хто її обробляє, повість справляла могутній вплив на народ, готувала його до нових соціальних перетворень.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: