Матеріали для активізації студентів

Ситуаційні завдання:

№1: Медична сестра фізіотерапевтичного відділення в присутності старшої медичної сестри отримала опіки під час приготування настоїв лікувальних трав. Чи можна це розцінити як нещасний випадок? Дії старшої медичної сестри?

№ 2: Водій автотранспорту лікарні під час технічного ремонту автомобіля зломав руку. Під час розслідування на місці травми встановлено, а потім підтверджено медичним заключенням, що водій був в слабкому алкогольному сп’янінні (увечері перед роботою вживав слабкоалкогольні напої). Чи можна даний випадок пов'язати з виробничим травматизмом?

Професійні захворювання в галузі. Розслідування професійних захворювань" 1. Розслідування та облік випадків хронічних професійних захворювань і отруєнь

Усі виявлені випадки хронічних професійних захворювань і отруєнь підлягають розслідуванню.

Профзахворювання визначає комісія у складі фахівців лікувально-профілактичного закладу. Комісія відповідно до Порядку встановлює зв'язок захворювання з умовами праці. Для встановлення діагнозу і зв’язку захворювання з впливом шкідливих виробничих чинників і трудового процесу головний фахівець із профпатології направляє хворого до лікувально-профілактичного закладу.

На кожного хворого спеціалізований лікувальний заклад складає повідомлення за формою П-3 (Повідомлення про професійне захворювання (отруєння)") і протягом 3 діб після встановлення остаточного діагнозу повідомлення надсилається:

- власнику підприємства;

- відповідній установі державної санітарно-епідеміологічної служби;

- лікувально-профілактичному закладу, який обслуговує підприємство;

- відповідному робочому органу Фонду.

Власник зобов’язаний організувати розслідування професійного захворювання протягом 10 робочих днів з моменту одержання повідомлення.

Комісія з розслідування складається з представників:

- відповідної установи державної санітарно-епідеміологічної служби (голова комісії);

- ЛПЗ, що обслуговує підприємство;

- профспілкової організації (або уповноваженого трудового колективу);

відповідного робочого органу виконавчої дирекції Фонду.

Комісія зобов’язана:

- скласти програму розслідування причин профзахворювання;

- розподілити функції між членами комісії;

- розглянути питання про необхідність залучення до її роботи експертів;

- провести розслідування обставин та причин профзахворювань;

- скласти акт розслідування за формою П-4 у шести примірниках протягом 3 діб після закінчення розслідування.

Зв'язок професійного захворювання з умовами праці визначається на підставі даних клінічного обстеження працівника та результатів оцінювання санітарно-гігієнічних умов праці, що проводиться закладом державної санітарно-епідеміологічної служби, яка обслуговує підприємство за участю ін. членів комісії.

Санітарно-гігієнічна характеристика умов праці видається у відповідь на запит керівника ЛПЗ, що обслуговує підприємство, або спеціаліста з профпатології міста.

Спеціалізовані ЛПЗ проводять амбулаторне та стаціонарне обстеження працівника за відповідним направленням.

У розслідуванні причин професійного захворювання інфекційної та паразитарної етіології обов’язково беруть участь фахівці з епідеміології та паразитології СЕС.

Акт форми П-4 затверджує головний санітарний лікар області (міста, району), на водному, повітряному та залізничному транспорті, Міністерства оборони та внутрішніх справ та ін., якому підпорядкована установа державної санітарно-епідеміологічної служби, що обслуговує підприємство.

Гігієнічна оцінка умов праці проводиться за матеріалами раніше проведених атестацій робочих місць, результатів обстежень і досліджень, проведених СЕС та лабораторіями, вивчаються приписи органів державного нагляду за охороною праці, інструкції з охорони праці, акти проходження планових періодичних медичних оглядів, картки обліку індивідуальних доз опромінення на робочих місцях тощо.

У разі втрати працездатності внаслідок профзахворювання ЛПЗ, що обслуговує підприємство, направляє потерпілого на МСЕК (медико-соціальну експертну комісію) для встановлення ступеня втрати ним професійної працездатності.

Реєстрація та облік профзахворювань ведеться у спеціальному журналі "Журнал обліку професійних захворювань (отруєнь)":

- на підприємстві, у робочих органах виконавчої дирекції Фонду та в установах державної санітарно-епідеміологічної служби, на підставі повідомлень про профзахворювання та актів форми П-4;

- у ЛПЗ на підставі медичної картки амбулаторного хворого, виписки з історії хвороби, діагнозу, встановленого під час обстеження в стаціонарі, а також повідомлення про профзахворювання.