Розслідування та облік нещасних випадків невиробничого характеру

Механізм розслідування та ведення облку нещасних випадків невиробничого характеру, які сталися з громадянами України, іноземцями та особами без громадянства на території України визначає "Порядок розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру", затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 р. № 270.

Відповідно до Порядку розслідуванню підлягають нещасні випадки, що сталися під час:

- прямування на роботу чи з роботи пішки, на громадському, власному або іншому транспортному засобі, що не належить підприємству, установі або організації (далі – організації) і не використовувся в інтересах цієї організації;

- переміщення повітряним, залізничним, морським, внутрішнім, водним, автомобільним транспортом, в електротранспорті, метрополітені, на канатній дорозі, фунікулері та на ін видах транспортних засобів;

- виконання громадських обов'язків (рятування людей, захист власності, правопорядку тощо, якщо це не входить до службових обов’язків);

- виконання донорських функцій;

- участі в громадських акціях (мітингах, демонстраціях тощо);

- участі в культурно-масових заходах, спортивних змаганнях;

- проведення культурних, спортивних та оздоровчих заходів, не пов’язаних з навчально-виховним процесом у навчальних закладах;

- використання газу в побуті;

- користування або контакту зі зброєю, боєприпасами та вибуховими матеріалами;

- виконання робіт у домашньому господарстві, використання побутової техніки;

- стихійного лиха;

- перебування в громадських місцях, на об’єктах торгівлі та побутового обслуговування, у закладах лікувально-оздоровчого, культурно-освітнього та спортивно-розважального призначення, в інших організаціях.

Суттєвим мометом Порядку є те, що нащасні випадки розслідуються незалежно від того, чи був потерпілий у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Засвідчує і встановлює факт нещасного випадку ЛПЗ, який видає потерпілому листок непрацездатності чи довідку про ушкодження здоров'я.