Загальні відомості

Інгулецьке родовище залізистих кварцитів у складі Криворізького залізорудного басейну розташоване в центральній частині Українського щита (УЩ) (рис. 1.1). У вигляді смуги довжиною більш ніж 100 км та шириною від 0,5 до 18 км. Криворізька структура простягнулась у субмеридіональному напрямку вздовж границі двох різновікових мегаблоків УЩ – Інгульського, що складений палеопротерозойськими гранітоїдами і метаморфітами, та Придніпровського, у будові якого переважають плагіогранітоїди палео- і мезоархею [1, 6-11, 28, 31, 38, 41, 44].

Рис. 1.1. Положення Криворізького залізорудного басейну (К.) в межах Українського щита.

Мегаблоки: І – Волинський; ІІ – Дністровсько-Бузький; ІІІ – Росинсько-Тикицький; IV – Інгульский; V – Средньопридніпровський; VI – Приазовський.

Шовні зони: 1 – Голованівска; 2 – Інгулецько-Криворізька; 3 – Оріхово-Павлоградська.

В складі Криворізького басейну виділяються чотири залізорудних райони (рис. 1.2): Північний (Ганнівській), Центральний (Саксаганський), Південний та Інгулецький (Лихманівський) [7, 11, 28, 43].

Рис. 1.2. Схема районування Криворізького басейну.

1 – метакластоліти та доломітові мармури глеюватської та гданцівської світ; 2 – залізисті кварцити та сланці саксаганської світи; 3 – метакластоліти, метаультрабазити та метабазити скелюватської, новокриворізької світ та конкської серії; 4 – гранітоїди дніпропетровського та саксаганського комплексів; 5 – Криворізько-Кременчуцький глибинний (мантійний) розлом (К.-К.); 6 – розломи корово-мантійні (Д. – Девладівський); 7 – розломи корові (Дг. – Діагональний, Н. – Новокриворізький); 8 – лінії стратиграфічних контактів.

Залізорудні райони: I – Північний (Ганнівський); II – Центральний (Саксаганський); III – Південний; IV – Інгулецький (Лихманівський).

Залізорудні смуги: 1 – Східно-Ганнівська; 2 – Західно-Ганнівська; 3 – Са-ксаганська; 4 – Дальні Західні смуги; 5 – ділянка замикання Криворізького синклінорію; 6 – Лихманівська.

Північний або Ганнівський залізорудний район включає дві залізорудні смуги – Східно-Ганнівську, що має значну потужність, та малопотужну, невитриману за простяганням та у розрізі, Західно-Ганнівську. Залізорудні смуги у межах району розділені потужною товщею різного складу метакластолітів та доломітових мармурів гданцівської та глеюватської світ. В південній частині Східно-Ганнівської смуги розташоване Ганнівське родовище магнетитових кварцитів.

Центральний або Саксаганський залізорудний район відокремлений від Північного субширотною зоною Девладівського глибинного розлому; південною його межею є зона Діагонального розлому. Продуктивна товща району – Саксаганська залізорудна смуга – простягається від Первомайського родовища та родовища шахти ім. В.І.Леніна на півночі до відпрацьованого родовища, що було рудником ім. Ілліча на півдні. У склад району також входять Дальні Західні смуги (рис. 1.2). У межах району розташовані великі родовища багатих гематитових руд, які розробляються, переважно, шахтами, а також родовища магнетитових кварцитів: Глеюватське, родовища багатьох шахт і так званих міжшахтних інтервалів.

Південний залізорудний район знаходиться між зоною Діагонального розлому та зоною субширотних розривних порушень, яка розташована на південь від ділянки замикання Криворізького синклінорію. На території району знаходяться великі родовища магнетитових кварцитів (Скелеватське, Новокриворізькое, Валявкінське та ін.), а також численні поклади багатих гематитових руд відпрацьованих родовищ рудників ім. Ілліча та ім. В.А.Валявка в межах Тарапако-Лихманівської антиклінальної структури та прилеглих ділянок.

Лихманівський або Інгулецький залізорудний район займає крайню південну частину Криворізького басейну. На півночі він межує з Південним районом по зонам згаданих вище субширотних розломів. Продуктивна товща району – Лихманівська залізорудна смуга, у південній частині якої в зоні замикання Лихманівської синкліналі розташоване Інгулецьке родовище магнетитових кварцитів. На північ від нього на всьому простяганні Лихманівської смуги розташований ланцюжок дрібних родовищ багатих та бідних гематитових і магнетитових руд. Більшість родовищ багатих руд відпрацьовано кар’єрами та шахтами.

Залізорудні райони Криворізького басейну значно відрізняються за геологічною будовою, ступенем динамотермального метаморфізму залізистих порід, проявленням метасоматичних та гідротермальних процесів, характером зруденіння, інтенсивністю гіпергенних змін порід залізисто-кременистої формації.

Родовище розробляється Інгулецьким гірничозбагачувальним комбінатом, починаючи з 1961 р. Його продуктивна товща входить до складу вузької смуги метаморфічних порід, яка має простягання в напрямку південь-північ. Загальна довжина родовища 5,3 км, ширина – від 0,5 до 1,3 км [1, 6, 7, 11, 31, 43].