Магматизм

Магматичні породи родовища за умовами утворення і складом можна розділити на три групи: 1) гранітоїди; 2) метамофізовані базити і ультрабазити; 3) незмінені жильні базити.

До першої групи відносяться найдревніші магматичні утворення родовища – архейські граніти дніпропетровського комплексу [1, 11, 28], а також генетично пов’язані з ними мігматити.

Друга група включає метамофізовані ефузивні породи основного і ультраосновного складу. Метабазити представлені амфіболітами новокриворізької світи криворізької серії. Ефузивна первинна порода амфіболітів підтверджується особливостями їх мінерального і хімічного складу, наявністю реліктових мигдалекам’яних текстур та ін. [1, 6, 11, 28, 43, 46]. Метаультрабазити представлені карбонат-актиноліт-хлорит-тальковими сланцями, які складають верхню підсвіту (тальковий горизонт) скелюватської світи. Сланці являються продуктом динамотермального метаморфізму піроксенових, перидотитових толеїтів і толеїтових базальтів [1, 6, 11, 28, 43, 46].

Третю групу представляють найбільш молоді магматичні породи родовища – діабази, які утворюють малопотужну (5-30 м) дайку [1, 6, 11, 28], розташовану у його північній частині. Вона перетинає товщу порід криворізької серії у широтному і діагональному (з північного заходу на південний схід) напрямках. Дайка приурочена до розривного порушення, яке має складну форму і характеризується гілчастою будовою. На рівні верхніх гіпсометричних горизонтів вона представлена зруйнованою рихлою глинисто-дисперсногетитовою масою різноманітних відтінків бурого кольору, сильно тріщинуватою, з великою кількістю дзеркал ковзання. Нижче горизонту гірничих робіт -350 м діабаз темно-сірого кольору, масивний, дрібнозернистий. Породоутворюючі мінерали діабазу – плагіоклаз (андезин-лабрадор) і піроксен (авгіт), другорядні – ільменіт, хлорит, серицит, лейкоксен.