Ознаки гпх у “скритому” періоді

У важких випадках “скритий” період практично відсутній, у легких – триває 4-5 тижнів.

Відбувається мобілізація захисних і компенсаторних механізмів. Покращу­ється самопочуття потерпілих, припиняється нудота і блювання, зникає або зменшується головний біль, “згладжується” неврологічна симптоматика.

При дослідженні крові: знижується кількість лейкоцитів за рахунок нейтрофілів, знижується кількість ретикулоцитів, проте більш вираженою стає лімфопенія.

Тактика лікаря в “скритому” періоді:

1.Лікувальне харчування (механічно і хімічно ощадна дієта).

2.Симптоматична терапія: полівітаміни, адаптогени, седативні препарати, антигістамінні препарати.

3.Дезінтоксикаційна терапія (гемодез, ізотонічний розчин хлориду натрію, 5% глюкоза).

ознаки гпх в періоді виражених клінічних проявів .

Виникає при великих дозах радіації (9-10 Гр), коли відсутній другий період, а перший вкорочується. При цьому хворий може потрапити до лікаря вже в третьому періоді (“розпалу”).

Для цього періоду характерні такі групи симптомів:

· гематологічний – лейкопенія (до 0,1х10⁹/л), анемія, лімфоцитопенія, тромбоцитопенія, аплазія кісткового мозку;

· загальної інтоксикації – гектична температура, астенізація, колаптоїдний стан;

· кишечні – блювання, пронос, анорексія;

· геморагічні – крововливи в шкіру і слизові оболонки, спонтанні кровотечі (носові, з ясен, шлунково-кишкові, ниркові, маткові та ін.);

· орально-фаренгіальні – виразково-некротичні ураження на слизових рота і мигдаликах;

· трофічних розладів – випадіння волосся.

Додатковими критеріями діагностики ГПХ в першому та третьому періодах при відсуності індивідуального дозиметра може бути фоновий радіаційний контроль та масовість поступлення хворих з подібною клінічною картиною.

Тактика лікаря в період виражених клінічних симптомів.

1. Дезінтоксикаційцна терапія (гемодез, ізотонічний розчин хлориду натрію, 5% глюкоза).

2. Антибіотикотерапія

3. Протигеморагічні та антианемічні препарати (амбен, амінокапронова кислота, дицинон, еритроцитарна маса, тромбоцитарна маса).

4. Лікуваня орально-фаренгіального та кишкового синдромів:

· зондове харчування;

· полоскання ротової порожнини розчином фурагіну (1:13000);

· змащування порожнини рота евкаліптовою та персиковою олією;

· парентеральне харчування (внутрішновенне введення поліаміну або амекіну; ліпофундин або ліпомайз та інші жирові емульсії).

5. Лікуваня серцево-судинної недостатності (мезатон, норадреналін, 5% розчину глюкози, поліглюкін, глюкокортикоїди, строфантин, корглікон).