Поняття особи. Поняття правоздатності і дієздатності осіб

Суб'єкт права - це той, хто здатний мати право, бути його носієм та вступати в правовідносини. В РПП використовулася такі терміни як "gomo" - людина. Найбільш наближеним до сучасного поняття "суб'єкт" є персона. Термін "персона" завжди відображав зважди значимий момент у правовідносинах.

Суб'єкти бувають: фізичні та юридичні.

В Римі:

- фізичні люди;

- об'єднання (групи, цех);

- юридичні особи (окремі групи).

Здатність особи бути суб'єктом права - правоздатність. В Римі суб'єктами права були тільки вільні люди. В РПП особою вважався той, хто був правоздатний (тому, кому закон дозволяв мати власність і вступати в договірні відносини з іншими особами).

Правоздатність - здатність мати права та нести обов'язки. Найбільш наближеним до поняття правоздатності в Римі є статус (з лат. "стан, положення").

Зміст правоздатності складає сукупність прав, носієм яких здатна бути особа.

Повна правоздатність в області приватно-правових інтересів надавала римському громадянину два головних права в приватній сфері:

- юскуніву (право вкладати законний римський шлюб);

- юскомерцій (право бути суб'єктом всіх майнових правовідносин, бути спадкодавцем і спадкоємцем);

- право виражати волю на народних сборах (право голосувати, право займати публічні посади в публічній магістратурі).

Різні группи населення мали різні форми правоздатності. Щоб мати всі форми, людина мала відповідати 3-м статусам:

- статус громадянства;

- статус свободи (людина вільна, а не раб);

- сімейний статус (людина є главою родини, а не підвладний член сім'ї).

Стан свободи - спершу вільним вважався той, хто був народжений від вільних батьків. Згодом вільним стали визнавати того, хто народився від вільної матері та невідомого батька. В Римі всі поділялися на вільних і рабів.

Стан громадянства - тільки римський громадян мав всі права правоздатності. Чужеземець нічого не мав. Чужеземець тоді розглядався як ворог, його майно могло було захоплено у власність римляна як і він сам. В 3 ст. н.е. формально була проголошена рівність у правоздатності всіх вільних людей. Нерівність була спричинена станами, які були прікріплені до професій (ремеслянники, селяни і т.д.).

Вільні люди поділялися на:

- римські громадяни;

- латини;

- перегріни;

- вільновідпущенники;

- колони.

Римський громадянин мав самий більший обсяг правоздатності.

Стан сімейний - відображає самостійність особи в сфері сімейних відносин. Агнатська сім'я (союз людей), які об'єднані в сім'ю не кровним зв'язком, а були просто підкорені владі однієї особи, що був батьком (домовладика). Він мав правоздатність в області приватного права. Разом з процесом визнання юридичної природи, іде процес визнання за підвладними членамі сім'ї (спочатку їм надавали право на майно у зв'язку з військовою службою, а згодом і цивільною). За якою умовою вона стає правоздатною: фактичне її існування (з моменту народження фіз.особою), проте не у всіх людей: дитина, яка була зачата, проте не народжена, вона ставала суб'єктом права. Якщо помирав батько, то вона є спадкоємцем. В Римській державі взагалі не існувала система реєстрації. Доведення подій, які були пов'язані з народженням та смертю здійснвалась за прийняттям приватних заяв. Пізніше кожний громадянин повинен був повідомляти про народження дитини спеціальним органам.