Правове положення колонів

Час виникнення колонату не повність з'ясоване (приблизно 1 ст н.е.). Проте правовий статус отримав у період абсолютної монархії.

Колон - мілкий орендар землі, що юридично не був залежний від орендодавця, але перебував в договірних відносинах. В період імперії колони стають важливою фігурою для господарського життя Риму. Колони отримують землю римлян (орендують її) з обов'язком обробляти її. Якщо не могли обробити, то брали позику (позичають худобу, сельхоз інвентар). Якщо вони не віддавали позику, то потрапляли в економічну залежність від орендаря і залишалися на цій землі. В період абсолютьної монархії колони вже були прікріплені до цих земельних ділянок. В 322 р. н.е. закон забороняє вільним орендарям залишати зімельні ділянки. В 357 р. н.е. землевласникам забороняється відчужувати зімельні ділянки окремо від колоній. Пізніше колонат стає спадковим, адже і діти вважалися приписаними до цих діляннок. Колонат стає зародком феодалізма, а колон - попередник кріпака.

Підстави набуття правового статуса колона:

- народження дитини від батьків колонів;

- угода, згідно з якої вільна людина оселяється як колон на чужій землі;

- проживання на протязі 30 років на чужій землі на умовах колона.

Колонат міг припинятися:

- якщо колон не поподав в економічну залежність від землевласника;

- коли надавався колону епіскопський сан.