Потреба в поживних речовинах і особливості живлення

Жод­на з куль­тур не мо­же зрівня­тись з цу­к­ро­ви­ми бу­ря­ка­ми за по­каз­ни­ком біологічної про­дук­тив­ності. За оп­ти­маль­них умов ви­ро­щу­ван­ня во­ни мо­жуть фор­му­ва­ти до 28 т/га су­хої ре­чо­ви­ни, що в пе­ре­ра­хун­ку ста­но­вить 90–95 т/га ко­ре­неп­лодів та 35 т/га ли­с­тя. Бе­зу­мов­но, та­ку про­дук­тивність мож­на от­ри­ма­ти тільки за оп­ти­маль­них грун­то­во-кліма­тич­них умо­в та зба­лан­со­ва­но­го жив­лен­ня.

Для ут­во­рен­ня 1 т вро­жаю ко­ре­неп­лодів цу­к­рові бу­ря­ки ви­но­сять з грун­ту близь­ко 5,0–6,0 кг азо­ту, 2,0–2,5 — фо­с­фо­ру, 6,0–7,0 кг калію, що знач­но більше, ніж інші куль­ту­ри. От­же, за уро­жай­ності ко­ре­неп­лодів 50 т/га та від­по­відної кількості гич­ки рос­ли­нам цу­к­ро­вих бу­ряків потрібно: 250–300 кг азо­ту, 100–125 — фо­с­фо­ру та 300–350 кг калію. По­тре­ба у та­ких еле­мен­тах жив­лен­ня, як кальцій, магній та сірка в кіль­кісно­му відно­шенні є ниж­чою, ніж у на­ве­де­них ви­ще ос­нов­них еле­мен­тах, але все ж знач­ною. Особ­ли­во ви­баг­ливі рос­ли­ни куль­ту­ри до та­ких мік­ро­е­ле­ментів, як бор та мар­га­нець.

Су­час­не зем­ле­роб­ст­во ха­рак­те­ри­зується інтен­сив­ною міне­ралізацією ор­га­нічної ре­чо­ви­ни і де­гуміфікацією ор­них зе­мель.

Цу­к­рові бу­ря­ки спо­жи­ва­ють еле­мен­­­­ти жив­лен­ня про­тя­гом ве­ге­тації не рівномірно. У по­чат­ко­вий період рос­ту — віднос­но не­ве­ли­ку кількість азо­ту, фо­с­фо­ру і калію. Для стрімко­го роз­вит­ку рос­лин на ранніх фа­зах рос­ту цу­к­рові бу­ря­ки ма­ють бу­ти за­без­пе­чені в до­­статній кількості лег­ко­до­с­туп­ним фо­с­фо­ром. Це дає змо­гу рос­ли­нам сфор­му­ва­ти до­б­ре роз­ви­не­ну ко­ре­не­ву си­с­те­му та, відповідно, підви­щи­ти по­гли­нан­ня еле­ментів жив­лен­ня.
У період інтен­сив­но­го рос­ту ли­с­тя знач­но збільшується спо­жи­ван­ня азо­ту. Під час фор­му­ван­ня ко­ре­неп­лодів та в період інтен­сив­но­го цу­к­ро­у­тво­рен­ня та цу­к­ро­на­ко­пи­чен­ня рос­ли­нам потрібно помірне азот­не, але підви­ще­не фо­с­фор­не і особ­ли­во калійне жив­лен­ня.

У фор­му­ванні вро­жаю цу­к­ро­вих бу­ряків, під час про­цесу цу­к­ро­на­ко­пи­чен­ня, важ­ли­ву роль відігра­ють такі мікро­е­ле­мен­ти, як бор і мар­га­нець. Фази 4–6 та 10–12 справжніх листків є кри­тич­ни­ми по бо­ру, 10–12 справжніх листків — по мар­ган­цю.

З ог­ля­ду на ви­ще­заз­на­чені особ­ли­вості жив­лен­ня цу­к­ро­вих бу­ряків у си­с­те­му удо­б­рен­ня слід вклю­ча­ти такі тех­но­логічні еле­мен­ти, що да­ють змо­гу мак­си­маль­но підви­щу­ва­ти про­дук­тив­ність куль­ту­ри, як-от: пе­ред­посівну об­роб­ку насіння ком­плек­сом мікро­е­ле­ментів, грун­то­ве вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив з лег­ко­до­с­туп­ни­ми фор­ма­ми еле­ментів жив­лен­ня та си­с­те­му ли­ст­ко­вих піджив­лень для мак­си­маль­но­го роз­крит­тя по­тенціалу куль­ту­ри [7].