Відношення до грунтів

Найкращі ґрунти для вирощування цукрових буряків – ґрунти структуровані, високопродуктивні, які містять значну кількість гумусу і елементів мінерального живлення, мають достатню водопроникність і вологоємкість, нещільну будову орного і підорного шарів, що сприяє інтенсивному розвитку кореневої системи і росту коренеплодів. Найбільше відповідають цим вимогам чорноземи, а також сірі лісові ґрунти, вміст гумусу в яких становить від 2 до 6 %, глибина залягання гумусового горизонту до 30-120 см. і достатньо високий вміст рухомих форм азоту, фосфору і калію. Звичайно, деякі господарства вирощують цукрові буряки на дерново-підзолистих грунтух, які є: малопродуктивні, тому потребують внесення значної кількості добрив; мало структуровані, тобто не здатні утримувати своїм грунтово-вбирним комплексом поживні речовини, які вимивають в нижні шари ґрунту опадами і вологу, тому потребують протягом всієї вегетації цукрових буряків поповнення макро і мікро елементів, а також зволоження. Звичайно можливо вирощувати сільськогосподарські культуриі на гідропоніці, але коли мова йде про вирощування цукрових буряків на значних площах, то це не є реальним. Цукрові буряки дуже чутливі до підвищення кислотності ґрунту. Оптимальна реакція ґрунтового розчину для них близька до нейтральної. На кислих ґрунтах урожайність буряків різко знижується, тому потрібно проводити вапнування. Не допускається розміщення цукрових буряків на полях, що мають схили більше ніж 3 градуси. При сівбі на них цукрових буряків внаслідок випадання інтенсивних опадівпроходить змив родючого шару ґрунту разом з сходами рослин. Крім того, на схилах ґрунти змиті, деградовані, мають нижчий вміст гумусу, взагалі органічної речовини, ніж на цьому полі,Крім того, на схилах ґрунти змиті, деградовані, мають нижчий вміст гумусу, взагалі органічної речовини, ніж на цьому ж полі, але на плато, в результаті дуже важко встановити норму внесення ґрунтових гербіцидів. Так, в цьому роців деяких господарствах Рівненської та Хмельницьких областей доводилося спостерігати випадання рослин цукрових буряків на схилах при внесенні оптимальної для всього поля норми гербіцидів фронтьера з гексилуром, чого не спостерігалося на іншій частині поля, де рель”єф був рівнинним.

Найкращим попередником для цукрових буряків є озима пшениця, склад перед попередників дещо ширший, він залежить від спеціалізації господарства, наявності чи відсутності в ньому тваринництва, цін на ринку на зернобобові культури і т.д. Передпопередник повинен найменше висушувати ґрунт, сприяти очищенню поля від бур’янів, збагачення ґрунту органічною речовиною, елементами живлення та інше. Таким умовам найбільше відповідає горох, однорічні трави, багаторічні трави на один укіс першого року використання, а також кукурудза на зерновий корм. В деяких господарствах як перед попередник використовують сою на зерно ранньостиглих сортів, але при використанні такого перед попередника є загроза неотримання нормальних сходів озимої пшениці в зв’язку з затягуванням строків сівби. Не слід також розміщувати цукрові буряки після озимої пшениці, на попереднику якої – горосі, застосовувався гербіцид півот, післядія якого проявляється на сходах цукрових буряків, які як правило, на таких полях гинуть.

При неможливості розмістити цукрові буряки після озимої пшениці попередником може бути яра пшениця або ячмінь. Не допускається сівба цукрових буряків після кукурудзи на зерно, які висушують ґрунт, використовують з ґрунту велику кількість елементів живлення, а також залишають після себе значну кількість рослинних решток, що утруднює сівбу і подальший догляд за посівами.

Останнім часом в господарствах, де багато років земля не оброблялася, приходять інвестори, які за допомогою гербіциду раундап, або його аналогів очищають з осені поле від бур’янів, готують ґрунт і сіють на цьому полі цукрові буряки. Це є недопустимим.

Якщо поле кілька років не оброблялося, то воно як правило, заростає пирієм повзучим та різними видами осотів, які мають потужну, досить розгалужену кореневу систему, на якій оселяється значна кількість личинок коваликів – дротяників, травневого хруща, інших шкідників, а також збудників великої кількості хвороб, що є характерними також і для цукрових буряків. На таких полях не можлива сівба цукрових буряків на кінцеву густоту, тому що навіть при застосуванні сучасного захисту сходів з допомогою нанесення на насіння пестицидів круізеру з семафором при значному перевищенні порогової кількості шкідників і збудників хвороб відбувається пошкодження ними молодих проростків буряків, що приводить до зрідження посівів і недобору, в кінцевому результаті, врожаю. На таких полях краще висівати однорічні трави, потім озиму пшеницю і тільки на третій рік цукрові буряки. З цих же причин неприйнятною, як перед попередник, є люцерна кількарічного використання [6].