Бюджетний дефіцит у контексті макрофінансової стабілізації

ЗМІСТ

ВСТУП.. 3

1. БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ У КОНТЕКСТІ МАКРОФІНАНСОВОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ 4

2. БОРГОВА ПОЛІТИКА У КОНТЕКСТІ МАКРОФІНАНСОВОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ 8

ВИСНОВКИ.. 12

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.. 13

ВСТУП

Проблеми бюджетного дефіциту та збалансованого управління державним боргом у сучасних умовах мають першочергове значення у контексті забезпечення фінансової стабільності кожної країни світу. Так, в сучасних умовах державний борг є органічною складовою фінансових систем переважної більшості

країн світу. Особливого значення пріоритети та напрямки боргової політики, в рамках якої здійснюється формування та обслуговування державного боргу, набувають у країнах з трансформаційною економікою, адже вони в умовах ринкових перетворень особливо гостро відчувають нестачу фінансових ресурсів для здійснення ефективних економічних реформ. З іншого боку, бюджетний дефіцит спостерігається у більшості країнах, що є наслідком активних дій держав щодо реалізації соціальної політики, а також програм економічних реформ.

Розглядаючи досвід України, потрібно відзначити, що проблема державного боргу в останній час значно загострилася та потребує відповідних дій держави для відновлення макростабільності. Щодо дефіциту бюджету, на даний момент налічується близько 240 держав і тільки 8-10 держав з них мають бездефіцитний бюджет. Україна в ряд цих держав не входить. Таким чином, розгляд проблеми державного дефіциту нашої країни на сьогоднішній день є досить актуальною темою, оскільки він викликає ряд проблем, які потребують негайного вирішення.

Проблема державного боргу та бюджетного дефіциту була предметом досліджень таких визначних зарубіжних економістів, як Ш. Бланкарт, Дж. Б’юкенен, Дж. Кейнс, Г. Менк’ю, П. Самуэльсон, Дж. Стігліц та вітчизняних вчених О. Д. Василика, І. О. Лютого, О. Д. Рожка, В. М. Опаріна, В. М. Федосова, І. Я. Чугунова, С. І. Юрія.

Об’єктом даної роботи виступають бюджетний дефіцит і боргова політика у контексті макрофінансової стабілізації. Предметом даної роботи є аналіз проблем бюджетного дефіциту та державного боргу в умовах економіки України та формування науково-практичних рекомендацій щодо ефективного вирішення даних проблем.

БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ У КОНТЕКСТІ МАКРОФІНАНСОВОЇ СТАБІЛІЗАЦІЇ

Бюджетний дефіцит виникає у випадку перевищення витратної частини державного бюджету над доходною. Даний показник є одним з найважливіших індикаторів, що визначає макрофінансову стабільність будь-якої економіки. Значення дефіциту державного бюджету як важливого чинника ефективної економіки, знайшло своє відображення, наприклад, у рекомендаціях ЄС до фінансового стану країн, що бажають бути членами даного об’єднання. Такі рекомендації є відомими як Маастрихтські критерії (табл. 1).

Таблиця 1

Маастрихтські критерії для вступу держави до ЄС

Критерій Оптимальне значення
Державний борг по відношенню до ВВП Не більше 60%
Дефіцит державного бюджету до ВВП Не більше 3%
Курс валюти Діапазон коливань курсу у межах ЄС має складати 15%
Інфляція Не має перевищувати більш ніж на 1,5% середній рівень у трьох державах ЄС, що мають найкращі результати у сфері стабільності цін
Відсоткові ставки за державними облігаціями Не має перевищувати більш ніж на 2% середній рівень у трьох державах ЄС, що мають найкращі результати у сфері стабільності цін

Джерело: побудовано автором за даними [6]

Таким чином з даної таблиці можна зробити висновок, що дефіцит державного бюджету не має перевищувати 3% від ВВП. Лише у такому випадку бюджетна політика держави може вважатися ефективною. Проте, досвід розвинених країн ЄС доводить, що багато країн не дотримується даного критерію. У таблиці 2 наведено динаміку дефіциту бюджету за різними країнами (у тому числі тих, які не входять до ЄС) за 2007-2013 роки.

Таблиця 2

Динаміка дефіциту бюджету країн світу у 2007-2013 роках

Країна Бюджетний дефіцит (профіцит), у % до ВВП
       
Бельгія -0,2 -5,6 -3,7 -3,5
Греція -2,8 -15,6 -9,5 -4,5
Китай -2,8 -2,8 -3,0 -2,9
Іспанія -3,8 -11,2 -9,4 -6,5
Німеччина 0,2 -3,1 -0,8 -1,0
США -3,3 -8,4 -7,9 -8,8
Франція -2,8 -7,5 -5,3 -3,8
Японія -2,2 -7,4 -8,3 -8,0
Україна -1,4 -3,9 -1,8 -4,4

Джерело: побудовано автором за даними [5; 6; 7]

Таким чином, за останні 6 років дефіцитні бюджети спостерігаються у більшості країн світу. Цікаво, що деякі країни ЄС вже давно не дотримуються визначеного рівня бюджетного дефіциту, який у більшості випадків є вищим за рівень 3%. Однією з тенденцій є також високий рівень бюджетного дефіциту у проблемних країнах ЄС – Іспанії та Греції. Причини значного зростання державних видатків у більшості країнах світу є наступними: зниження рівня суспільного виробництва; структурна незбалансованість виробництва; зростання цін та інфляція; великі масштаби тіньової економіки, а також зростання непродуктивних витрат [7].

Проте, з іншого боку, не слід однозначно стверджувати, що дефіцит бюджету є негативним явищем. Як видно з наведених вище даних, дефіцит бюджету є об’єктивним процесом, що охоплює більшість країн світу. Зростання державних витрат у європейських країнах, а особливо соціальних вказує на соціальну спрямованість політики таких держав. Саме тому, можна зробити висновок, що невеликий дефіцит бюджету відіграє позитивну роль у процесі макрофінансової стабілізації економік країн світу.

Аналізуючи досвід України, слід відзначити, що у порівнянні з багатьма європейськими країнами, дефіцит державного бюджету є значно нижчим. У табл. 3 наведено розгорнуту динаміку дефіциту державного бюджету за 2009-2014 роки.

Таблиця 3

Державний бюджет України у 2009-2014 роках, млрд. грн.

Роки Доходи Витрати Дефіцит бюджету
  % ВВП   % ВВП   % ВВП
  209,7   242,4 28,9 32,7 3,9
  240,5 22,1 303,6   64,3 5,9
  314,6 23,9 333,5 25,3 23,5 1,8
  445,4 31,6 395,7 28,1 53,4 3,8
  339,2 24,1 403,4 28,6 64,7 4,5
2014* 392,6 23,8 471,3 28,5 71,6 4,3

* - Дані про 2014 рік взяті на основі прийнятого закону України «Про державний бюджет

України на 2014 рік»

Джерело: побудовано автором за даними [4; 5; 12]

Аналізуючи дані таблиці, можна зробити висновок, що дефіцит державного бюджету України, починаючи з 2011 року демонструє зростаючу динаміку. Основними чинниками, які негативно впливають на зростання дефіциту державного бюджету, є економічна та політична нестабільність, недосконалість законодавчої бази, невиважена бюджетна політика.

У процесі прийняття й виконання державного бюджету вирішальне значення має збалансованість доходів і видатків. В Україні формування бюджету з дефіцитом зумовлюється тим, що в нашій державі існує велика потреба у проведенні негайних реформ у багатьох сферах діяльності держави, фінансуванні розвитку інфраструктури, підвищенні якості адміністративних і соціальних послуг. Для їх забезпечення необхідно залучити додаткові джерела фінансування шляхом більш активного використання економічного потенціалу країни. Надходження до бюджету безпосередньо залежать від стану виробництва. У свою чергу,можливість утримувати соціальну сферу, забезпечувати належний рівень соціального захисту населення залежить від обсягів надходжень до бюджету. Країна лише за останні роки подвоїла свої борги. Таким чином відплив грошей з бюджету значно перевищує надходження [15].

Як зазначалося вище, дефіцит бюджету не є однозначно негативним явищем. І хоча в Україні дефіцит бюджету є значно меншим у порівнянні з багатьма країнами світу, вирівнювання дохідної та витратної частин бюджету сприятимуть макрофінансовій стабілізації економіки. При цьому скорочення дефіциту за рахунок зменшення видатків недоцільне, оскільки може зумовити зниження життєвого рівня найбідніших верств населення, а це матиме негативні економічні та політичні наслідки [9].

Останні новини щодо дефіциту державного бюджету вказують на те, що у 2014 році він зростатиме. При цьому передбачається продовжити політику державної підтримки НАК Нафтогаз, а також значно збільшити обсяги приватизації. Враховуючи вищенаведені бюджетні параметри, можна прогнозувати, що у 2014 році грошей вистачатиме лише на соціальні виплати та покриття дефіциту Пенсійного фонду. Тому важливим напрямом є пошуки шляхів збільшення доходів державного бюджету, зокрема:

- Удосконалення податкової політики;

- Зниження питомої ваги зовнішніх запозичень та зміна співвідношення між зовнішніми та внутрішніми державними запозиченнями;

- Зростання фінансової підтримки малому та середньому підприємництву;

- Удосконалення інструментів залучення до інвестиційної сфери особистих

заощаджень населення.

Держава повинна проводити певні реформи, приймати закони,видавати відповідні розпорядження, для врегулювання доходів бюджету і його витрат, а також приділяти більше уваги саме збільшенню доходів. Якщо дотримуватись вищезазначених напрямків державної політики, то зменшення розмірів дефіциту державного бюджету стане можливим уже в середньостроковій перспективі.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: