Побічні ефекти лікування

Після ін'єкцій пегільованого IFN-α зазвичай спостерігають грипоподібний синдром, який легко припиняється при застосуванні парацетамолу і має тенденцію до ослаблення після 4-6 тижнів терапії.

При кожному візиті пацієнта слід оцінювати наявність у нього клінічних побічних ефектів, таких як сильна слабкість, депресія, дратівливість, розлади сну, шкірні реакції, задишка. Гематологічні та біохімічні побічні ефекти пегільованого IFN-α і рибавірину включають нейтропенію, анемію, тромбоцитопенію, підйоми рівня АСТ. Ці параметри слід оцінювати на 1, 2 і 4-му тижні терапії, пізніше – з 4 тижневим інтервалом. При необхідності частіше. Через кожні 12 тижнів терапії слід визначати рівень тиреостимулюючого гормону і вільного тироксину. Рідкісні або важкі побічні ефекти включають судоми, бактеріальні інфекції, автоімунні реакції, інтерстиціальне враження легень, нейроретиніт, аплазію кісткового мозку або ідіопатичну тромбоцитопенію. Пацієнтів слід інформувати про ризик тератогенного ефекту рибавірину і необхідність контрацепції протягом ще 6 міс після лікування.