2015-08-21
856
ЛІП/ЛЛГ – лімфоїдна інтерстиціальна пневмонія і легенева лімфоїдна гіперплазія
ЛПЗ – лікувально-профілактичний заклад
НІЗТ – нуклеозидні інгибітори зворотної транскриптази
ННІЗТ – ненуклеозидні інгибітори зворотної транскриптази
ВЛ – волохатоклітинна лейкоплакия
ПЛР – полімеразна ланцюгова реакція
СНІД – синдром набутого імунодефіциту
ТБ – туберкульоз
3TC – ламівудин
ABC – абакавір
APV – ампренавір
CD4+-лімфоцити – клітини, що мають відповідні CD-рецептори
D4T – ставудин
ddC – зальцитабін
DDI – диданозин
DLV – делавирдин
EFV – іфавіренц
IDV – індинавір
LPV/r – лопінавір/ритонавір
NFV – нельфінавір
NVP – невірапін
RTV – ритонавір
SQV – саквінавір
TDF – тенофовір
ZDV – зидовудин (син. азидотимідин – АZT)
Поширення ВІЛ-інфекції в Україні набуло епідемічного характеру, починаючи з середини 90-х років ХХ століття. Люди молодого, репродуктивного віку становлять більшість серед постраждалих від епідемії. У зв’язку зі зростанням кількості випадків ВІЛ-інфекції серед жінок збільшується кількість народжених ними дітей, в тому числі хворих на ВІЛ-інфекцію.
Пріоритетною стратегією боротьби з ВІЛ-інфекцією і СНІДом є профілактичний напрямок. Важливо проводити первинну профілактику зараження ВІЛ, виявляти ВІЛ-інфікованих вагітних, за допомогою антиретровірусних препаратів і раціональних способів ведення пологів попереджати передачу ВІЛ від матері до дитини. Однак не менш важливе значення відіграє попередження розвитку у ВІЛ-інфікованих дітей клінічних ознак СНІДу, поліпшення якості їх життя, підтримка здоров'я, віддалення смерті.
Проведення високоактивної антиретровірусної терапії (ВААРТ) як мінімум трьома антиретровірусними (АРВ) препаратами - єдиний можливий спосіб повноцінного розвитку ВІЛ-інфікованих дітей. З огляду на масштаб епідемії ВІЛ-інфекції в Україні, питання про специфічне лікування стає не просто актуальним, а нагальною життєвою необхідністю потребою. Зростає кількість дітей, для яких ВААРТ є запорукою майбутнього. Допомога дітям, хворим на ВІЛ-інфекцію повинна стати пріоритетом в державних програмах лікування людей, які живуть з ВІЛ/СНІДом.
Політика по відношенню до проведення АРТ у дітей в Україні базується на наступних принципах:
· Лікування АРВ препаратами повинно бути доступним і входити до складу стандартного пакету допомоги ВІЛ-інфікованим дітям.
· Комплекс допомоги дітям, народженим ВІЛ-інфікованими жінками, повинен включати:
× проведення профілактики перинатальної передачі ВІЛ (3етапи)
× ранню діагностику ВІЛ-інфекції (визначення ДНК ВІЛ методом ПЛР)
× моніторинг фізичного та нервово-психічного розвитку
× штучне вигодовування, що базується на принципах раціонального харчування
× профілактику інфекційних захворювань
× клініко-лабораторний моніторинг перебігу ВІЛ-інфекції
× своєчасне призначення АРВ лікування та моніторинг його ефективності
× лікування опортуністичних інфекцій та ВІЛ-асоційованих станів.
· Дільничні педіатри (сімейні лікарі) здійснюють рутинне медичне спостереження за ВІЛ-інфікованими дітьми у тісному співробітництві з фахівцями центрів профілактики та боротьби зі СНІДом, що забезпечує якість диспансерного нагляду, наступність, послідовність дій, своєчасну оцінку прогресування захворювання, призначення і проведення АРТ.
· Початок і проведення АРТ у ВІЛ-інфікованих дітей здійснюються у відповідності до Клінічного протоколу з АРТ у дітей, затвердженого МОЗ України.
· Клінічний протокол проведення АРТ у дітей базується на рекомендаціях ВООЗ, враховує специфічні особливості національної системи охорони здоров'я, доступність ліків, можливість контролю за проведенням терапії.
· З появою нових науково обґрунтованих даних про антиретровірусні препарати, схеми лікування і моніторингу, при зміні матеріальних і технічних можливостей, протокол проведення АРТ у дітей повинен переглядатись та удосконалюватись.
· Забезпечення якісними АРВ-препаратами повинно бути гарантованим та у достатній кількості.
· Мультидисциплінарний (міжпрофесійний) підхід впровадження та здійснення АРТ у ВІЛ-інфікованих дітей є запорукою досягнення ефективності лікування.
Завдання створення даного Клінічного протоколу полягає у забезпеченні усіх медичних працівників, що проводять АРТ дітям, системою знань, необхідних для впровадження стандартизованого підходу до здійснення АРТ дітям у лікувально-профілактичних закладах.
