Клінічні прояви

Захворювання має підгострий перебіг.

Неспецифічні ознаки:

§ гарячка, озноб

§ втрата маси тіла

§ лімфаденопатія.

Симптоми ураження легень:

§ дихальна недостатність

§ болі в груді

§ на рентгенограмі:

o двобічні ретикулоендотеліальні інфільтрати

o вогнищеві вузлуваті тіні

o булли.

Ознаки дисемінованого ураження:

§ ураження ЦНС

o головний біль

o позитивні менінгеальні симптоми;

§ ураження кісток, суглобів;

§ ураження шкіри:

o плямисто-папульозна висипка

o вузлувата еритема

o багато формна еритема.

Діагностика.

Пряма мікроскопія та культивування матеріалу:

§ бронхоальвеолярний лаваж

§ ліквор

§ біоптати шкіри.

Визначення специфічних антитіл:

§ наявність у сироватці специфічних IgM вказує на гостру інфекцію

§ специфічні IgG з’являються протягом перших декількох місяців

§ титри, більші ніж 1:16-1:32 вказують на дисеміноване захворювання, за винятком ізольованого менінгіту.

Лікування.

Данні, що до лікування кокцидіоїдомікозу у ВІЛ-інфікованих дітей обмежені.

У хворих із важкими та середньоважкими формами препарат вибору амфотерицин В в дозі 0,5-1,0 мг/кг:

§ препарат призначається до чітких ознак покращення

§ звичайно необхідно декілька тижнів лікування

§ після досягнення ремісії необхідне тривале (пожиттєве) застосування флуконазолу з профілактичною метою.

Стабільним хворим із легкими формами хвороби можливе призначення флуконазолу в дозі 5-6 мг/кг х 2 рази на добу внутрішньо або внутрішньовенно.

Хворим з ураженням ЦНС призначається флуконазол у дозі 5-6 мг/кг х 2 рази на добу внутрішньовенно:

§ при недостатній ефективності розглядається можливість внутрішньовенного застосування амфотерицину В в поєднанні з інтратекальним його введенням.

Дані про контрольовані дослідження, які би вказували на безпечність відміни флуконазолу, який застосовується з профілактичною метою у дітей на ВААРТ з імунологічною ремісією відсутні.