2015-08-21
658
| Форми фінансової звітності | Інформаційне завдання |
| Баланс (форма № 1) | Достовірне відображення стану, вартості і складу господарських засобів підприємства і джерел їх створення на звітну дату |
| Звіт про фінансові результати (форма № 2) | Характеристика фінансових результатів діяльності підприємства за звітний період. Надання користувачам повної, правдивої і неупередженої інформації про результати діяльності підприємства за звітний період (про доходи, витрати, прибутки і збитки) |
| Звіт про рух грошових коштів (форма № 3) | Надання інформації про зміни, які відбулися з грошовими коштами підприємства і їх еквівалентами. У звіті відображаються причини відмінностей між отриманими підприємством прибутком (збитками) і сумою грошових коштів, і існує можливість оцінити, в результаті яких операцій здійснювався рух (надходження або вибуття) грошових коштів |
| Звіт про власний капітал (форма № 4) | Розкриття інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства впродовж звітного періоду |
| Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5) | Додаткова інформація, яка не розкрита у фінансовій звітності, але є необхідною користувачам для реальної оцінки майнового і фінансового стану підприємства |
Отже, достовірність - важлива якісна характеристика звітності, і, враховуючи значну роль звітності для користувачів, вимагає підтвердження незалежною від підприємства особою. В результаті вивчення показників звітності цією особою формується певна думка щодо її якості, яка відображається в аудиторському висновку. Думка аудитора про якість звітності базується на результатах перевірки відповідності звітності даним бухгалтерського обліку підприємства, здійсненим господарським операціям, встановленим формам і вимогам чинного законодавства України.
У аудиторській практиці нерідко виникають ситуації, коли звітність не можна вважати достовірною, тобто не всі її показники засновані на даних бухгалтерського обліку і не відповідають нормативним вимогам порядку заповнення звітності.
Для позначення такої звітності часто використовують такі поняття як "фальсифікована звітність", "прикрашена звітність", "спотворена звітність", "завуальованій звітності", "звітність, яка містить спотворення, завуальовані дані, приписки". Узагальнюючи ці варіанти, слід зазначити, що вони позначають різні види недостовірної звітності.
Зосередимося на фальсифікації звітності, яка об'єднує ці поняття і передбачає, що спотворення - що мають намір.
Це цікаво...
Поняття "фальсифікація" від латинского- підроблюю, підроблений. У свою чергу, підроблювати означає виготовити фальшиву (несправжню) копію чого-небудь з метою обману. Отже, можна зробити вивід, що поняття "фальсифікація" є тотожним поняттю "підробка".
Отже, підробленим може бути: зміст документа (у нашому випадку - звітності); його форма (тобто бланк, його реквізити і тому подібне); зміст і форма відповідного документа (форми звітності).
Між поняттями "Прикрашена звітність", "спотворена звітність", "завуальована звітність" існують відмінності.
Так, прикрашену звітність слід рахувати одним з видів спотвореної звітності. Зазвичай, необхідність в підготовці такої звітності виникає у акціонерних суспільств, підприємств, які бажають задіювати додаткові засоби для фінансування своєї діяльності від акціонерів, інвесторів, відобразив штучно прикрашені результати діяльності.
Протилежній прикрашеній звітності є звітність підприємства, яке відображає його збитковість або ж фінансове положення гірше, ніж насправді. Призначення останнього виду звітності - показати менший розмір прибутків з метою ухилення від сплати податків (або їх сплати в меншій сумі) або ухилення від виплати дивідендів акціонерам. Сприяють цьому наявність комерційної таємниці, свобода вибору методів нарахування амортизації, обліку списання запасів, який створює можливість фальсифікувати дані звітності, зменшуючи розміри отриманих прибутків, і, як наслідок, зобов'язань перед бюджетом по сплаті податків, вкладниками і акціонерами по виплаті дивідендів.
Вживання виразів "спотворена звітність", "завуальована звітність", є не зовсім коректною. Можна сказати, що ці словосполучення несуть одну і тугіше смислове навантаження.
Проте "спотвореними" або ж "завуальованими" доцільніше називати дані бухгалтерського обліку. Оскільки саме за допомогою спотворення або вуалювання показників бухгалтерського обліку і їх відображення в звітності в гіршому або кращому вигляді відбувається шляхом спотворення показників звітності підприємства. Наприклад, відображення довгострокової дебіторської заборгованості у складі короткострокової або відображення лише первинної і чистої реалізаційної вартості дебіторської заборгованості покупців, вже зменшеної на суму резерву сумнівних боргів і тому подібне. Унаслідок таких дій валюта балансу навіть не змінюється, проте, за наслідками аналізу структури активів підприємства (або ж джерел їх освіти - при маніпуляціях із зобов'язаннями) отримують покращувані показники (хоча і спотворені).
Одним з яскравих прикладів вуалювання є згортання сум дебіторської і кредиторської заборгованостей, які приводять до зменшення валюти балансу і, відповідно, до поліпшення або погіршення (залежно від потреб осіб, які готують звітність) фінансового стану підприємства в цілому. Слід звернути увагу на те, що спотворена звітність може бути синонімом фальсифікованої звітності, хоча одночасно спотворення є способом фальсифікації звітності.
Фальсифікація звітності полягає в спотвореному відображенні даних бухгалтерського обліку в звітності. Спотворення показників звітності, у свою чергу, може здійснюватися різними способами (рис.7.1).
Фальсифікація проводитися з використанням
| Підробки початкових показників Спотворення даних бухгалтерського обліку Приписки до показників звітності | Механічного втручання Стирання, змивання, видалення хімічним способом і інші механічні пошкодження |
Рис. 7.1. Шляхи фальсифікації звітності
При виявленні помилки аудитор повинен проаналізувати причини її виникнення.
Віднесення фінансової звітності до ряду не достовірної, визнання її показників спотвореними і такими, що містять помилки, вимагає належного аудиторського обгрунтування і доказів. Це можливо лише в результаті ретельного дослідження відповідних показників звітності, оскільки тільки таким чином можна знайти відповідь на питання " чи якісно складена підприємством звітність?". Збір відповідних даних і їх аналіз повинні здійснюватися на основі раціональної побудованої методики дослідження і послідовного застосування доцільних методів і методичних прийомів контролю. При цьому основною вимогою до методики дослідження звітності є можливість виявлення переважної більшості всіх можливих порушень і невідповідностей між показниками звітності, що в результаті дозволить сформулювати чіткий вивід щодо якості складеної звітності.
Як наголошувалося вище, за ринкових умов господарювання необхідність підтвердження достовірності показників фінансової звітності значно зростає. Оскільки підтверджена інформація незалежними аудиторами в ринкових умовах господарювання покращує функціонування економіки в цілому, оскільки такий захід підвищує відповідальність працівників підприємства за правильне відображення в обліку і звітності господарських операцій. Це підтверджують статистичні дані інформаційних бюлетенів Аудиторської палати України щодо полягання аудиторської діяльності в Україні за період 2000-2012 рр.
Як свідчать статистичні дані найбільший дохід аудитори отримують від аудиту річної звітності, що підтверджує актуальність питань розробки методик підтвердження достовірності показників звітності.
У основу правильної і раціональної методики аудиту покладено чітке розуміння аудитором завдань підтвердження економічної інформації. При цьому аудитор повинен усвідомити, що його основним завданням в процесі аудиту є встановлення достовірності показників фінансової звітності і їх відповідності здійсненим суб'єктом господарювання господарським операціям, чинному законодавству України
.
Изучаем МСА __________________________________________________
Мета аудиторської перевірки фінансових звітів полягає в наданні аудиторові можливості висловити думку щодо того, чи відповідають складені фінансові звіти у всіх істотних аспектах певній концептуальній основі фінансової звітності. (МСА 200 "Мета і загальні принципи аудиторської перевірки фінансових звітів").
___________________________________________________________________
