Мета і завдання аудиту фінансової звітності

Відповідно до П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” фінансова звітність - бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства. Порядок надання фінансової звітності користувачам визначено чинним законодавством.

Складові річної бухгалтерської звітності:

Баланс - звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов'язання і власний капітал;

Звіт про фінансові результати - звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства;

Звіт про рух грошових коштів - звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді;

Звіт про власний капітал - звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду;

Примітки до фінансових звітів - сукупність показників і пояснень, яка забезпечує деталізацію і обгрунтованість статей фінансових звітів, а також інша інформація, розкриття якої передбачено відповідними положеннями (стандартами).

Якісні характеристики фінансової звітності:

Зрозумілість – доступність для розуміння користувачів, які мають достатні знання у сфері бухгалтерського обліку.

Щоб бути зрозумілою користувачам, фінансова звітність має містити відомості про: підприємство; дату звітності й звітний період; валюту звітності та одиниці її виміру; консолідацію фінансових звітів; припинення (ліквідацію) окремих видів діяльності; виявлені помилки минулих років і пов’язані з ними коригування; переоцінку статей фінансових активів.

Доречність – прогнозування результатів діяльності, виправлення помилок у господарській діяльності. Фінансова звітність має містити тільки доречну інформацію, що дає змогу впливати на прийняття рішень, оцінку минулих і майбутніх подій.

Надійність – у інформації, представленій у звітності, не повинно бути суттєвих помилок і викривлень. Надійність забезпечують правдиве подання операцій і подій та перевага сутності над формою.

Нейтральність, тобто відображення інформації без мети здійснення впливу на рішення для досягнення бажаного результату.

Обачливість (обережність під час розрахунків) – повнота (без пропусків).

Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суб’єкти малого підприємництва та представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності протягом кварталу і за рік складають лише спрощену форму звітності з двох форм – балансу і звіту про фінансові результати.

Кожна стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям:

· існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов'язаних з цією статтею;

· оцінка статті може бути достовірно визначена.

Фінансова звітність забезпечує інформаційні потреби користувачів щодо:

- придбання, продажу та володіння цінними паперами;

- участі в капіталі підприємства;

- оцінки якості управління;

- оцінки здатності підприємства своєчасно виконувати свої зобов'язання;

- забезпеченості зобов'язань підприємства;

- визначення суми дивідендів, що підлягають розподілу;

- регулювання діяльності підприємства;

- інших рішень.

Фінансова звітність підприємства формується з дотриманням таких принципів:

· автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, що відокремлена від власників. Тому особисте майно і зобов'язання власників не повинні відображатись у фінансовій звітності підприємства;

· безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов'язань підприємства виходячи з припущення, що його діяльність триватиме далі;

· періодичності, що припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу з метою складання фінансової звітності;

· історичної (фактичної) собівартості, що визначає пріоритет оцінки активів виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;

· нарахування та відповідності доходів і витрат, за яким для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, які були здійснені для отримання цих доходів. При цьому доходи і витрати відображаються в обліку і звітності у момент їх виникнення незалежно від часу надходження і сплати грошей;

· повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію про фактичні та потенційні наслідки операцій та подій, яка може вплинути на рішення, що приймаються на її основі;

· послідовності, який передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики повинна бути обгрунтована і розкрита у фінансовій звітності;

· обачності, згідно з яким методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов'язань та витрат і завищенню оцінки активів і доходів підприємства;

· превалювання змісту над формою, за яким операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;

· єдиного грошового вимірника, який передбачає вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у його фінансовій звітності в єдиній грошовій одиниці.

Таким чином, мета фінансової звітності визначає цілий ряд вимог та принципів її формування, з тим щоб довести до користувачів дійсно правдиву і неупереджену інформацію щодо фінансового стану та результатів діяльності підприємства.

Метою аудиту фінансової звітності є встановлення достовірності та точності інформації, яка відображена в фінансовій звітності, її відповідність даним облікових регістрів.

Для досягнення поставленої мети повинні бути вирішені наступні завдання:

- перевірена наявність форм фінансової звітності;

- встановлена відповідність складених форм фінансової звітності вимогам П(С)БО та інших нормативно-правовим актам;

- перевірена відповідність окремих статей форм фінансової звітності даним регістрів бухгалтерського обліку.

Однією з умов вірогідності результатів аудита є, чітке формулювання об'єктів і параметрів, їх що характеризують. Виходячи з мети та завдань аудиту на даній ділянці робіт, об'єктами та параметрами є:

§ наявність форм фінансової звітності, які передбачені для складання на підприємстві, що перевіряється;

§ наявність у складених формах звітності всіх передбачених реквізитів;

§ правильність арифметичних підрахунків і обчислень;

§ спадкоємність показників фінансової звітності показникам минулого звітного періоду;

§ відповідність інформації статей звітності даним облікових регістрів;

§ взаємна погодженість показників різних форм фінансової звітності.