Категорії історичності й універсальності в дипломатичному протоколі

Норми дип прот не були винаходом якоїсь однієї країни чи групи дипломатів, вони - підсумок багатовікового спілкування держав. З появою держав і з розвитком зв'язків між ними стали складатися норми спілкування, включаючи протокольні. Форми дипломатичної діяльності поступово складались у процесі історичного розвитку з досвіду різних держав, серед яких у добу Середньовіччя і в Новий час провідну роль відігравали Візантія, Венеція, Святий Престол, Франція, особливо Людовіка XIV. У дипломатичній практиці Венеції і східних держав виразно відзначався вплив Візантії, натомість у західноєвропейських державах домінував вплив двору Папи Римського, пізніше французького двору. Поступово сукупність протокольних норм і правил набували універсального міжнародного характеру. Таким чином, засади дипломатичного протоколу зародились з практики європейських держав і поширились на весь світ.