2015-08-21
727
Рис. 5.12. Контейнерна культура на полігоні з обладнанням для зрошування дощуванням
Рис. 5.13. Контейнерна культура на полігоні з обладнанням
Для зрошування дощуванням
Рис. 5.14 Краплинне зрошення контейнерної культури троянд
Інтенсивність дощу, при якій забезпечується подача води у ґрунт заданої поливної норми без утворення на поверхні калюж і стоку води, називають допустимою.
Поглинаюча здатність ґрунту залежить від багатьох факторів: механічного складу, структури, вологості, водостійкості ґрунтових агрегатів, характеру обробки, стану рослинності та ін. Тому і значення допустимої інтенсивності коливається у широких межах (0,1 - 1 мм/хв).
На важких суглинках вода поглинається з інтенсивністю 0,2 мм/хв; на середніх - 0,2 - 0,4 мм/хв; на легких - 0,4 - 0,6 мм/хв. У тих випадках, коли інтенсивність дощу, яку створюють дощувальні механізми перевищує допустиму, поглинаючу здатність ґрунту підвищують агротехнічними (розпушування ґрунту перед поливом і після нього) і агромеліоративними (влаштування мікро лиманів, лунок, щілин та ін.) заходами.
|
|
|
На поглинаючу здатність ґрунту також впливають розміри крапель дощу. Великі краплини руйнують грудочкувату структуру верхнього ґрунтового шару і знижують його поглинаючу здатність. Із зменшенням розмірів крапель допустима поливна норма збільшується. Розміри крапель не повинні перевищувати 1 - 2 мм.
Рівномірне зволоження ґрунту залежить від швидкості вітру і типу дощувальних машин. Допустима швидкість вітру для далекоструменевих машин складає 2 - 3 м/с, середньоструменевих – 4 - 5, короткоструменевих – 5 - 6 м/с. Щоб зменшити вплив вітру, із поливу по колу переходять на секторний полив, що розташований у напрямі дії вітру, із чергуванням зміни позицій у протилежному вітру напрямі.
Дощування порівняно з іншими способами поливу має наступні переваги:
· зрошення механізоване з мінімальними витратами ручної праці;
· при відповідній якості дощування не порушується структура ґрунту;
· легко і достатньо точно регулюється поливна норма у відповідності з періодами розвитку рослин і станом земель;
· одночасно з ґрунтом зволожуються рослини та приземний шар повітря, що сприятливо впливає на мікроклімат і фізіологічні процеси рослин;
· відпадає необхідність у значних обсягах робіт з планування поверхні території;
· дозволяє одночасно із зрошенням вносити добрива (підживлювати рослини) та хімічні препарати для боротьби з хворобами і шкідниками.
До основних недоліків дощування відносять:
· значну витрату енергії для створення тиску води (напору) у трубопроводах;
|
|
|
· велику металоємність дощувальної техніки;
· залежність якості поливу від сили вітру.
Залежно від конструкцій і технічних особливостей розрізняють три типа дощувальних пристроїв: короткоструменеві, середньоструменеві і далекоструменеві.
До короткоструменевих дощувальних пристроїв належать:дощувальні агрегати ДДА-100М і ДДА-100МА, які призначені для зрошення різних культур на ділянках з нахилом не більше 0,003. Вони змонтовані на тракторах ДТ-75М і ДТ-54А. Витрата води, яку подає на поля ДДА-100М складає 100 л/с, а ДДА-100МА - 130 л/с. Вода із постійних або тимчасових зрошувачів (каналів, лотків) забирається і подається під напором відповідно: 26,5 м і 37 м за допомогою відцентрового насосу 8К-12, який приводиться у дію через редуктор від валу відбору потужності трактора.
Постійні або тимчасові зрошувачі прокладають на відстані 120 м (ширина захвату агрегату) один від одного. Довжину земляного каналу приймають в межах 400 - 800 м, а нахил - 0,005 - 0,004. Глибина зрошувачів 1 м, ширина по дну - 0,5 - 0,6 м. Глибина води у них повинна бути не менше 0,4 м.
Продуктивність ДДА-100МА при поливній нормі 300 м3/га і коефіцієнту використання робочого часу 0,8 за годину чистої роботи досягає 1,6 га, за зміну - 7 га, за сезон - 150 га. Обслуговує машину одна-дві людини.
До середньоструменевих дощувальних установок відносяться: дощувальні колісні трубопроводи "Волжанка" і "Ока", дощувальні машини "Фрегат", "Дніпро", дощувальний шлейф ДШ-25/300, комплекти дощувального устаткування "Сигма" і "Райдуга", а до далекоструменевих - дощувальні машини ДДН-70 і ДДН-100.
За способом переміщення і утворення тиску води їх поділяють на: дощувальні агрегати, машини і установки.
Дощувальні агрегати складаються із самохідної опори і насосного агрегату, змонтованого у комплексі з дощувальним пристроєм.
Дощувальні машини складаються із самохідних опор, на яких змонтовані дощувальні пристрої. Напір для них створює насосна станція.
Дощувальні установки не мають самохідних опор. Вода до дощувальних пристроїв подається по напірній зрошувальній мережі насосними станціями.
За тиском води дощувальні пристрої можуть бути: низьконапірними (до 30 м), середньонапірними (30 - 50 м) і високонапірними (50 - 60 м).
Для утворення крапель дощу машини і установки обладнуються спеціальними дощувальними насадками і апаратами. Дощ, який створюється апаратами і насадками буває безперервний і перервний. При безперервному дощі площа поливу з однієї позиції зволожується безперервно протягом часу поливу. Такий дощ створюють нерухомі насадки, встановлені стаціонарно на нерухомому дощувальному крилі машини або установки. Типовим представником є дефлекторна насадка з радіусом розбризкування 5 м і поливною витратою 2 л/с.
При перервному дощі зволожувальний контур переміщується по площі поливу на одній позиції. Такий дощ створюють дощувальні апарати, які обертаються навкруги своєї вертикальної осі або дощувальні машини, які рухаються по полю. Представники: Роса-1, Роса-2, Роса-3, СДА-2, ХКЗ-4.Розбризкування у них проходить за рахунок тертя струменю води об повітря. Характеристики: поливна витрата Q становить 1, 2,3 л/с відповідно для Роси-1, Роси-2 і Роси-3. Радіус розбризкування – 15 - 18 м. Інтенсивність дощу - 0,2 - 0,3 мм/хв.
При краплинному зрошенні (5.14) добре очищена вода поступає у кореневозаселений шар ґрунту із гнучких поліетиленових трубопроводів через спеціальні пристрої - крапельниці. При цьому способі зрошення зволожується тільки зона розташування коренів, міжряддя залишаються сухі. Разом з водою в ґрунт можна подавати розчиненні в ній поживні речовини.
Цей спосіб знайшов широке застосування в районах із складним рельєфом (гірські, передгірські райони), на ґрунтах високої водопроникності, у випадках гострого дефіциту зрошувальної води. Добре зарекомендував він себе при вирощуванні декоративних культур в контейнерах, у садах, виноградниках, у закритому і відкритому ґрунтах розсадників Німеччини, Голландії та інших країн Західної ЄвропиГолландії розсадниках, в значній мірі, алежить.
|
|
|
Основні переваги краплинного зрошення наступні:
· значна економія поливної води (на 50% і більше) у порівнянні із традиційними способами;
· різке зменшення втрат води на фільтрацію і випаровування;
· відсутність поверхневого стоку і загрози водної ерозії грунту;
· зменшення забур'яненості, а значить, і непродуктивної витрати води з міжрядь;
· оптимальне і стійке зволоження кореневонаселеного шару у періоди інтенсивного росту і активного розвитку рослин;
· можливість локального і внаслідок цього економного та ефективного внесення добрив разом із поливною водою;
· зменшення числа міжрядних обробок;
· можливість ущільнення посівів культур;
· відсутність небезпеки підйому ґрунтових вод і унеможливлення вторинного засолення грунту;
· можливість використання для зрошення мінералізованої води;
· зменшення витрат енергії на створення напорів води у трубопроводах порівняно із дощуванням
При організації краплинного зрошення слід враховувати і недоліки, основними з яких є:
· висока початкова вартість облаштування системи;
· небезпека забруднення відкладеннями окисів заліза і нерозчинних карбонатів і виходу з ладу трубопроводів та крапельниць;
· необхідність встановлення спеціальних фільтрів для очищення води;
· необхідність у переобладнанні системи при зміні культур на полі.
Воду у зрошувальну систему при краплинному зрошенні подають відцентрові насоси.Витрата води регулюється вручну і автоматично. Низький напір у системі дозволяє застосовувати крапельниці великих діаметрів і використовувати поліетиленові труби та інші матеріали.
Поливні трубопроводи прокладають на поверхні землі у мілких (6 - 10 см) борознах або вздовж рядків рослин. Відстань між поливним трубопроводом залежить від ширини міжрядь. Підвідний трубопровід може проходити на поверхні землі і в ґрунті.
|
|
|
Для запобігання засмічення крапельниць і отворів у мікропористих трубках систему обладнують сітчастими фільтрами, у яких число отворів повинно бути не менше 30 на 1 см2 довжини. Вартість фільтрів складає до 10% всіх капіталовкладень. Для боротьби з водоростями у воду добавляють мідний купорос із розрахунку 1 мг/л.
Діаметр отворів крапельниць, як правило, не перевищує 2 мм. Витрати води у кожній крапельниці коливається від 0,9 до 10 л/год. Конструкція їх різна. Вода із крапельниць поступає через гвинтові нарізки у місцях приєднання капсули до патрубка. Витрату води можна регулювати зміною щільності вгвинчування капсули у патрубках. Замість капсул можна використовувати мікротрубки із внутрішнім діаметром 0,5 - 2 мм. Витрати води в цьому випадку регулюють зміною довжини і діаметра мікротрубок.
Для внесення добрив з поливною водою, як правило, використовуються баки об'ємом 50 – 100 л. Розчин добрив у підвідний трубопровід вприскують під тиском за допомогою інжектора.
