Максимальна водопоглинаюча здатність ґрунтів

Різного механічного складу

Механічний склад грунту	Водопоглинаюча здатність, мл/год
Піщані
Супіщані
Супіщані суглинки
Суглинисті
Глинисті

Вологість ґрунту регулюється поливами. Інтервал часу упродовж якого здійснюється полив називається поливним періодом, а інтервал часу від початку першого поливу до кінця останнього – періодом зрошування. Інтервал часу між суміжними поливами прийнято називатиміжполивним періодом.

Під режимом зрошення розуміють науково - обгрунтований розподіл упродовж вегетаційного періоду загальної кількості зрошувальної води (число, норми та строки поливів), який повинен забезпечити оптимальний для даної культури водний режим.

Поливна норма або кількість води, яку треба подати на 1 га за один полив залежить від фенологічних періодів, механічного складу і вологості грунту та необхідної глибини зволоження. Її визначають за формулою:

П_н=100 х Н х О х (В-в), де: [9]

П_н — поливна норма одного поливу, м³/га;

Н — глибина промочування ґрунту при поливі (залежить від потужності активного шару ґрунту по періодах), м;

О — об’ємна маса грунту, т/м³;

В — максимальна польова вологоємність грунту, % (табл..5.18);

в — вологість ґрунту в % перед поливом, що відповідає вологоємності розриву капілярних зв'язків (приймається рівною 70% від максимальної польової вологоємності ґрунту).

Таблиця 5.18

Допустимі верхня і нижня межі вологості ґрунту, % (шар ґрунту 0,3 м)

Показники	Ґрунти
Лесовид-ний суглинок	Супі-сок	легкий сугли-нок	Серед-ній сугли-нок	важкий сугли-нок
Верхня межа – польова вологоємкість
Нижня межа - 70% від польової вологоємкості

Для складання таблиці режиму зрошення знаходять тривалість кожного поливного періоду та величину поливної витрати. Тривалість кожного поливного періоду (тривалість поливу одного поля, зайнятого культурою) коливається від 1 до 6 діб, а тривалість поливу протягом доби може тривати від 3…4 до 16 годин (світовий день).

Поливна витрата, або кількість води, яка подається на поле під час кожного поливу визначається за формулою:

, де: [10]

W - поливна витрата кожного поливу, л/с;

П_н - поливна норма, м³/га;

S - площа поля зайнятого породою, га (в проекті кожна порода займає ціле поле);

t - тривалість поливу поля (поливний період), діб;

n - тривалість поливу поля, годин на добу;

3,6 – перевідний коефіцієнт.

При застосуванні зрошення в посівному відділенні розсадника виділяють три фенологічних періоди (фази) у розвитку сіянців. Перший період – фаза проростання насіння, триває від висіву насіння до масової появи сходів (залежно від породи) 7-25 днів. Товщина шару грунту, в якому знаходиться основна маса насіння та коренів, не перевищує 10 см. Другий – фаза укорінення сходів, під час якої спостерігається масова поява сходів та їх зміцнення, триває 25-30 днів. Активний шар грунту в цей період сягає 15-20 см. Протягом третього фенологічного періоду (червень-серпень) закінчу­ється формування сіянців. Товщина активного шару – 30 см і більше.

Орієнтовані норми поливу дощуванням наведені у табл. 5.19.

Таблиця 5.19

Орієнтовані норми зрошування (поливу) дощуванням в посівному відділенні розсадника на різних ґрунтах, м³/га

№ пері-оду	Фенологічний період	Товщина активного шару, см	Супіщані	Легко-суглинко-ві	Середньо-суглинко-ві	Важко-суглинко-ві
	Проростання насіння (тривалість 7-25 днів)	До 10	70-80	100-120	150-170	180-200
	Укорінення сходів (25-30 днів)	15-20	145-160	240-250	270-290	300-320
	Формування сіянців (до викопування)		220-250	340-350	400-430	450-470

При зрошуванні в борозни норму витрати води збільшують на 25%. Для зрошування сіянців тополі, берези та інших порід з дуже дрібним насінням поливну норму в першому феноперіоді зменшують на 40 - 50%. Строки і кількість поливів визначають залежно від вибагливості порід до воло­ги, погодних умов, фази розвитку сіянців і вологості грунту. За цими показниками уточнюють норму поливу. Необхідність зрошення можна визначити і візуально за станом посівів, коли в полуденні години спо­стерігається в’янення листя.

При вирощуванні сіянців у розсаднику породи за вимогливістю до вологи прийнято поділяти на три групи:

- породи найбільш вимогливі до вологи: береза, в’яз звичайний та дрібнолистий, шовковиця, модрина, сосна звичайна, жимолость татарська, бузина, смородина золотиста, липа, тополі;

- породи з помірною вимогливістю до вологи: ясени, клени, вишня, яблуня, груша, ліщина;

- породи з найменшою вимогливістю до вологи: дуб, акація біла і жовта, аморфа, гледичія, маслинка вузьколиста, абрикос.

Рекомендовані терміни і число зрошень посівів залежно від фенологічного періоду (фази розвитку сіянців) та вимогливості рослин до вологи наведені в таблиці 5.20.

Таблиця 5.20