Критерії оцінки знань студентів під час підсумкового контролю

Контроль поточних (рубіжних) знань студентів при опануванні курсу “Теорія організаций” проводится шляхом опитування на практичних заняттях, на індивідуальних заняттях, а також тестування.

Крім того, передбачається підсумковий контроль, що здійснюється у формі іспиту.

Іспит проводиться за результатами рубіжного контролю.

Контроль здійснюється як у письмовій, так і усній формі.

Невід'ємною частиною підготовки студентів до рубіжного і підсумкового контролю є наявність конспекту лекцій і конспекту з практичних занять.

Оцінка знань студентів під час підсумкового контролю здійснюється по п’ятибальній системі.

Кожному студенту видається два, або три питання. Відповідь може здійснюватись в письмовій, або усній формі.

На „відмінно” оцінюються відповіді студентів, які відповіли на всі питання і дали відповіді на додаткові питання. Додаткові питання повинні бути такими, які студенти опрацювали самостійно.

На „добре” оцінюються відповіді студентів, які повністю відповіли на поставлені питання, а відповіді на додаткові питання були неповними.

На „задовільно” оцінюються відповіді студентів, які при проведенні контролю знань в цілому дали відповіді на поставлені питання, але не повністю, не зовсім вірно зрозуміли економічні терміни і поняття, поставлені в питаннях.

ПЛАНИ ЛЕКЦІЙ

Тема 1. Методологічні засади теорії організації

Сутність поняття «організація».

Закони організації. Закони функціонування (статики) организації: закон композиції, закон пропорційності, закон найменших. Закони розвитку (динамики) организації: закон онтогенезу (перетворення), закон синергії, закон інформовнності-упрядкованності, закон єдності аналізу й синтезу, закон самозбереження.

Принципи організації: принцип ланцюгового зв'язку; принцип інгресії; принцип підбору; припцип рухомої рівноваги; принціп слабкої ланки. Группування приципів.

Етапи розвитку организації: зародження, зростання, зрілості, старіння. Збереження рівноваги організації та її цілісності.

Тема 2. Основні організаційні теорії та моделі

Організаційні теорії: класична организаційна теорія; теорії організаційної поведінки; теорія інститутів та інституційних змін; популяційно-екологічна (еволюційна) теорія; тектологія О. Богданова; ноосфера В.І.Вернадського.

Еволюція теоретичних концепцій організації.

Основні моделі організації: органічна та механістична моделі.

Сучасна організаційна парадигма: сутність, значення, зміст, практична спрямованість.

Тема 3. Організація як система

Формування системних уявлень: Платон, Аристотель, Кант, А.Смит. Системність як загальна властивість матерії. Системний підхід (погляд). Стан системи, властивості системи, поведінка системи, дія, подія.

Будова систем: підсистема, елемент, структура, зв'язок. Атрибути зв'язку: спрямованість, сила, характер.

Класифікація систем. Загальна класифікація: абстрактні системи; конкретні системи; відкриті системи; закриті системи; динамічні системи; адаптивні системи; іерархічні системи, їх характеристики. Класифікація за ознаками: за походженням, за описом змінних; за способом управління; за типов операторів.

Аспекти організаційного порядку. Типологія організацій. Класифікація организацій за ознаками: класифікація за принципами управління; класифікація за функціональними ознаками; класифікація за ознакою реалізації суспільних функції; класифікація за ознакою визначення цілі (ціннісно-орієнтовані организації; організації, які формують власні цілі; цілескеровані організації; цілеспрямовані організації; цілеорієнтовані організації; цілепридатні організації; паразитичні організації).

Тема 4. Організація як соціум

Соціальна оргаізація і соціальна спільність. Людина як елемент соціальної системи. Активність і опірність соціальної організації. Загальні риси соціальної організації.

Основні види соціальних організацій: формальна й неформальна організації.

Механізми регулювання (регулятори) у соціальних системах: цільова управлінська дія, саморегуляція (самоуправління), організаційний порядок.

Тема 5. Організаційний процес

Організаційна діяльність. Альтернативні парадигми організаційного процесу. Система управління – кібернетичний підхід.

Принципи управління: принципи розімкненого управління: принцип розімкненого управління з компенсацією обурень; принцип замкненого управління; принцип однократного управління.

Оптимізація управління. Адаптивні й такі, що самі настроються, системи.

Методи управління: детермінований метод управління; програмно-цільовий метод управління; ціннісно-орієнтований метод управління.

Тема 6. Самоорганізація

Природно-наукові засади синергетики. Ентропія. Самоорганізація як ґрунтовний процес природи. Антиентропійна спрямованість самоорганізації. Сутнісний зміст синергетики.

Синергетична концепція самоорганізації. Основні положення синергетичної концепції самоорганізації. Аттрактори, біфуркація, фрактали, детермінований хаос. Процеси самоорганізації. Необерненість і неповторюваність самоорганізації. Приниципи самоорганізації: принцип від'ємного зворотного зв'язку; принцип позитивного зворотного зв'язку. Спонтанність і випадковість.

Гнучкість організації. Гнучкість процесу: гнучкість орієнтації й реалізації. Гнучкість системи: фактори й результати гнучкості системи. Виробнича гнучкість: фактори та функціональні й структурні ознаки виробничої гнучкості.

Сталість організації. Статична й динамічна сталість. Типи сталості: внутрішня, зовнішня й спадкова сталості; кількісна й структурна сталості. Несталий стан системи. Сталість і управлвння змінами.

Тема 7. Зовнішне й внутрішне середовище організації

Внутрішне середовище організації. Змінні всередині організації (внутрішні фактори): цілі, завдання, структура, технологія, люди. Культура та імідж організації як її внутрішні фактори. Взаємозв'язок внутрішных факторів. Методи дослідження внутрішнього середовища організації: аналітичні методи; експектні методи; лінійне програмування; динамічне програмування; діагностування (експрес-діагностика, ґрунтовна діагностика); внутрішній моніторинг (моментні спостереження, постійні спостереження).

Зовнішнє середовище організації. Мікрооточення (фактори зовнішнього середовища безпосереднього впливу): партнери; конкуренти; центральні та місцеві органи влади; навколишнє населення; природні умови. Макрооточення (фактори зовнішнього середовища опосереднованиго впливу): міжнародні події та оточення; стан економіки; соціокультурні фактори; політичні обставини; розвиток науки й технології; право; соціально-суспільні фактори. Методи дослідження зовнішнього середовища (зовнішній моніторинг): зовнішнє спостереження; цільове спостереження; неформальний пошук; формальний пошук.

Взаємозв'язок факторів зовнішнього та внутрішнього середовища організації.

Тема 8. Організаційне проектування

Концептуальні терміни: організаційна форма управління (ОФУ); відносини; децентралізація; стратегія; структура; виробнича структура; технологна структура; зв'язок; структура управління; ланка управління; рівень управління. Сутність та етапи організаційного проектування. Переваги та недоліки традицийних організаційних форм управління. Теоретичні засади створення й розвитку організаційних форм управління.

Методологія проектування ОФУ. Концептуальні підходи до проектування ОФУ. Основні методологічні принципи проектування ОФУ. Методи проектування ОФУ.

Технологія проектування ОФУ. Процес проектування ОФУ: зміст основних етапів проектування ОФУ (передпроектної підготовки, проектування, впровадження проекту). Розробка організаційного робочого проекту.

Оцінка ефективності ОФУ. Підходи до оцінки ефективності ОФУ. Показники оцінки ефективності. Методика розрахунку основних коефіціентів: ефективності ОФУ; ланковості; територіальної концентрації; дублювання функцій; надійності системи управління; централізації (децентралізації) функцій; ефективності використання інформації.

Криза парадигми традицийного менедменту. Перспективи розвитку організаційних утворень.

Тема 9 Культура організації

Зміст понять «культура» і «організаційна культура». Концептуальні підходи до формування організаційної культури. Моделі організаційної культури. Характеристики організаційної культури. Громадянська й корпоративна культури.

Типологія організаційних культур. Визначальні фактори культури організації. Підходи до типізації організаційних культур: факторні моделі цінностей; менталітет і організаційна культура; фундаментальні вірування та цінності; ставлення до часу; конкуруючі цінності. Характеристика типів культури за ознакою конкуруючих цінностей: кланова, ієрархічна (бюрократична), ринкова та адхократична культури.

Сучасна українська організаційна культура: джерела та основний зміст.

ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

ПЛАНИ ПРАКТИЧНИХ ЗАНЯТЬ