Види функцій правових систем та їх зміст

Функції правової системи розглядаються як основні напрямки її зворотного впливу на соціальну дійсність з метою гармонійного розвитку всіх підсистем суспільства і суспільства в цілому.

Розглядаючи співвідношення функцій права і функцій правової системи, відзначимо, що розрізняють власне правові та суспільні функції права при пріоритетності останніх. Виділяються функції правової системи та загальносистемні функції її елементів. У цьому випадку правова система покликана вирішувати в першу чергу комплексні завдання, координуючи функціонування всіх своїх елементів з урахуванням їх специфічного призначення. Так, право має здійснювати певну функціональне навантаження: розкривати зміст правового регулювання, фіксувати в стійких формах певну правову інформацію, містити передумови для зміцнення громадянського суспільства. Все це сприяє реалізації регулятивної, комунікативної, інтегративної функцій правової системи.

При вивченні співвідношення функцій правової системи з власне правовими слід відзначити меншу ступінь їх взаємозалежності, так як право в цьому випадку може функціонувати самостійно і впливати безпосередньо на об'єкт.

Основні характеристики розмежування функцій правової системи зводяться до наступних моментів:

* Функції правової системи визначаються її різними цілями, що в кінцевому рахунку пов'язано з роллю правової системи в суспільстві;

* Кожна з функцій правової системи має власний об'єкт впливу;

* Реалізація інтегративної, комунікативної, регулятивної функцій правової системи здійснюється через аналогічні механізми суспільства в цілому;

* Кожна з функцій правової системи характеризується специфічним механізмом реалізації;

* Всі основні функції правової системи повинні мати власний зміст.

Порівняльна характеристика основних функцій правової системи дозволяє більш яскраво висвітлити особливості інтегративної функції правової системи і виділити її в якості ведучої.

Якщо для права його головною функцією залишається регулятивна, то для правової системи - інтегративна, що визначається, перш за все, різним соціальним призначенням, різними цілями права і правової системи. Остання створюється для захисту і розвитку конституційного ладу і гармонійного вдосконалення всіх підсистем суспільства. У перехідний період зростає актуальність оптимального впливу всіх сфер життєдіяльності суспільного організму, так як тут міститься суть проблеми соціальної ефективності. Все це є областю застосування інтегративної функції правової системи. Її провідна роль в порівнянні з іншими функціями визначається ще й тим, що вона все тісніше вплітається в тканину економічної, політичної, соціальної, духовної сфер життя, де інтеграційні процеси набувають особливої ​​значущості.