Структурна організація блока пріоритетних переривань

До складу БПП входить схема векторних переривань (СВП) та перетворювач адреси (ПА). На СВП (рис. 22) надходять запити на переривання IRQ0, IRQ1, …, IRQ7 від 8 зовнішніх пристроїв, які фіксуються в 8-розрядному регістрі запитів IR. Під час фіксації запитів на переривання може здійснюватися маскування запитів. Для цього в структурі СВП передбачено 8-розрядний регістр маски MR, в який з ШД можна записати маску (МК) або зчитати її на ШД.

СВП виділяє запит з максимальним пріоритетом серед немаскованих та порівнює пріоритет виділеного запиту з поточним пріоритетом, який зберігається в 3-розрядному регістрі стану SR. Якщо пріоритет виділеного запиту дорівнює або перевищує поточний пріоритет, то СВП формує вектор переривання, який записується в регістр вектора VR та видається на вихід VEC, а також формує сигнал вимоги загального переривання INT.

Вектор переривання використовується для формування початкової адреси мікропрограми обслуговування переривання. Мікропрограми обслуговування переривань розміщено в ПМК. Сигнал INT може використовуватися мікрокомандами ФАМ як логічна умова. Якщо INT = 1, то здійснюється перехід на мікропрограму обслуговування переривання.

Перетворювач адреси (ПА), який є постійним запам‘ятовувальним пристроєм, містить вісім 12-розрядних слів – початкових адрес мікропрограм обслуговування переривань. Кожному вектору переривання відповідає своя початкова адреса. Якщо EV = 0, то початкова адреса з ПА надходить на ШД. Далі здійснити перехід на мікропрограму обслуговування переривання можна за допомогою мікрокоманди { jmap; }.

У даній обчислювальній системі до складу БПП входить одна 8-розрядна мікропрограмована схема векторних переривань (СВП), яка допускає нарощування.