Поняття мовного процесора. Типи мовних процесорів. Основні фази мовного процесора

Мовний процессор – це програмний комплекс, що реалізує мову програмування. При розробці мовних процесорів беруться до уваги три аспекти: прагматичний, семантичний, синт`аксичний.

Прагматичний аспект в мовному процесорі визначає область адекватного використання системи: транслятори та інтерпретатори. Транслятор - на вхід якого подається текст (програма) на вхідний мові, а на виході подається текст на вихідній мові. Інтерпретатор - на вхід якого подається програма, на виході отримуємо результат роботи програми по вхідним даним.

В залежності від того, яка вхідна мова використовується при трансляції, існує дві спеціалізації трансляторів: компілятори і асемблери. Якщо вихідною мовою є об’єктний код, то такі транслятори - компілятори. Якщо вхідна мова транслятора - асемблер, а вихідна - машинний код, то такі транслятори - асемблери.

Архітектура ЕОМ в певній мірі впливає на структуру мовного процесора. В залежності від структури ЕОМ мовні процесори поділяють на: 1) однопрохідні мовні процесори (він отримує результат за один перегляд вхідної програми, як приклад Pascal); 2) багатопрохідні мовні процесори (він отримує результат за багато переглядів вхідної програми, як приклад Assembler). Кількість переглядів мовним процесором вхідної програми залежить від структури мови програмування.

Структура мовного процесора типу ІНТЕРПРЕТАТОР

Системне програмування