Основні поняття програмування

Найважливішим чинником (частиною всезагального) є поняття користувача (його елементи суть конкретні користувачі). Користувачі мають проблеми, для розв’язку яких використовують програми. Виникає головна тріада програмування:

користувач (теза) – проблема (антитеза) – програма (синтез).

Ці поняття пов’язані наступними відношеннями:

актуальність – адекватність – прагматичність.

Головна тріада занадто загальна. Треба ввести додатково специфічні (якісні) характеристики. словники тлумачать програму як запис дій (які виконуються). Звідси випливає, що можемо зробити ще один оберт, ввівши процес виконання (обчислення) програми. Отримуємо нову тріаду:

користувач – програма – процес виконання (обчислення).

Ця тріада вводить нові відношення: обчислюваність (програм) та інтерфейс (між користувачем та процесом обчислення).

Нарешті, слід ввести ще одну тріаду – тріаду процесу програмування:

проблема – програма – процес програмування

Нові відношення в цій тріаді наступні: проблемна орієнтованість (процесу програмування на проблему) та генетичність (програми) і експлікативність (процесу).