Пропозиція, обіцянка або надання неправомірної вигоди службовій особі: характеристика юридичного складу злочину

третьої особи за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, чи в інтересах третьої особи будь-якої дії з використанням наданої їй влади, покладе­них на неї організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських функцій, або таких, які вона не уповноважена була вчинювати, але до вчинення яких іншими службовими особами могла вжити заходів через своє службове становище.

Способи одержання неправомірної вигоди можуть бути різними і для кваліфікації цього злочину значення не мають, однак можна вирізнити дві основні форми його вчинення:

1) просту (полягає в безпосередньому наданні неправомірної вигоди службовій особі, її близьким родичам чи членам сім ’ ї, передачі її через посередника чи третіх осіб);

2) завуальовану (факт одержання неправомірної вигоди маскується під зовні законну угоду та виглядає як цілком законна операція: укладення законної угоди, нарахування й виплата заробітної плати чи премії, оплата послуг, консультації, експертизи тощо). Якщо встановлено, що неправомірну вигоду було передано в завуальованій формі, слід зазначити про це у відповідних матеріалах кримінального провадження і навести докази, на підставі яких зроблено висновок, що гроші, матеріальні цінності чи послуги були передані або надані службовій особі як неправомірна вигода та що це усвідомлювали і той, хто її надав, і той, хто одержав.

Відповідальність за злочин, передбачений ст. 368 КК, настає тільки за умови, якщо службова особа прийняла пропозицію чи обіцянку надати їй неправомірну вигоду або одержала таку вигоду за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто її пропонує чи надає, або третьої особи будь-якої дії з використан­ням наданої їй влади чи службового становища.

Відповідальність за злочин, передбачений ст. 368 КК, настає тільки за умови, якщо службова особа прийняла пропозицію чи обіцянку надати їй неправомірну вигоду або одержала таку вигоду за вчинення чи невчинення в інтересах того, хто її пропонує чи надає, або третьої особи будь-якої дії з використан­ням наданої їй влади чи службового становища.

Злочин, передбачений ст. 368 КК України, є закінченим з моменту, коли службова особа прийняла пропозицію чи обіцянку надати їй або третій особі неправомірну вигоду і той, хто її пропонував або обіцяв, усвідомив надану йому службовою особою згоду (ч. 1), або коли службова особа одержала неправомірну вигоду чи тільки її частину (ч. 2). Отже, склад цього злочину є усіченим (ч. 1 ст. 368 КК) або формальним (частини 2–5 ст. 368 КК). Для кваліфікації злочину не має значен­ня, чи прийняла службова особа пропозицію (обіцянку) надати їй неправомірну вигоду або одержала вона її для себе особисто чи для близьких їй осіб (родичів, знайомих тощо).

Суб’єкт злочину спеціальний – службова особа. Дії особи, яка сприяла тому, хто п рийняв пропозицію, обіцянку або одержав неправомірну вигоду, чи тому, хто її пропонував або надав, або організувала цей злочин, або підбурила до його вчинення, належить кваліфікувати як співучасть у злочині, передбаченому ст. 368 або ст. 369 КК.

Суб’єктивна сторона злочину характеризується прямим умислом і корисливим мотивом. Специфіка суб’єктивної сторони складу цього злочину полягає в існуванні щільного зв’язку між умислом особи, яка п риймає пропозицію, обіцянку або одержує неправомірну вигоду, та умислом того, хто її пропонує або надає.

Кваліфікуючими ознаками злочину є вчинення діяння, передбаченого ч. 2 цієї статті (ч. 3 ст. 368 КК), предметом якого була неправомірна вигода у значному розмірі (як зазначено в п. 1 примітки до цієї статті, це неправомірна вигода, що у 100 і більше разів перевищує н.м.д.г.)

Особливо кваліфікуючими ознаками злочину є:

1) вчинення діяння, передбаченого частиною 2 або 3 цієї статті (ч. 4 ст. 368 КК), якщо:

а) предметом його була неправомірна вигода у великому розмірі (як зазначено в п. 1 примітки до цієї статті, це неправомірна вигода, що у 200 і більше разів перевищує н.м.д.г.);

б) воно скоєне службовою особою, яка займає відповідальне становище. Згідно п. 2 примітки до ст. 368 КК, службовими особами, які займають відповідальне становище, у статтях 368, 369 та 382 КК є особи, зазначені у п. 1 примітки до ст. 364 КК, посади яких згідно із ст. 25 Закону України «Про державну службу» віднесені до третьої, четвертої, п’ятої та шостої категорій, а також судді, прокурори і слідчі, керівники, заступники керівників органів державної влади та управління, органів місцевого самоврядування, їх структурних підрозділів та одиниць;

в) воно скоєне за попередньою змовою групою осіб, тобто якщо у вчиненні одержання неправомірної вигоди як співвиконавці брали участь дві і більше службові особи, які заздалегідь, тобто до його початку, домовилися про це (як до, так і після надходження пропозиції чи обіцянки надати неправомірну вигоду, але до його одержання). Домовленість (з мова) при вчиненні цього злочину – це передусім згода на спільне з іншими службовими особами використання наданої влади чи службового становища для одержання однієї або декількох форм (предметів) неправомірної вигоди.

Співвиконавцями слід уважати тільки службових осіб, що одержали неправомірну вигоду за вчинення чи невчинення дій, які кожна з них могла або повинна була вчинити з використанням влади чи службового становища. Не є учасниками групового одержання неправомірної вигоди посередники у цьому злочині, які виступають лише пособниками в одержанні неправомірної вигоди певною службовою особою. Для кваліфікації одержання неправомірної вигоди як вчиненої за попередньою змовою групою осіб не має значення, як були розподілені ролі між співвиконавцями, чи всі вони повинні були вчиняти або невчиняти дії, обумовлені з тим, хто надав неправомірну вигоду, чи усвідомлював він, що в одержанні неправомірної вигоди беруть участь декілька службових осіб. При цьому злочин вважається закінченим з моменту, коли неправомірну вигоду прийняв хоча б один із співвиконавців.