Кінець війни. Комп’єнське перемир’я

Пауль фон Гінденбург

Не зважаючи на те, що головні битви 1918 року розгорталися на Західному фронті, завершальним етапом війни стали події на Сході. Нарешті була звільнена Сербія, Туреччина зазнає поразки в Арсенії та Сирії, Італія наступають на Австро-Угорщину з півдня, що стало однією з передумов розпаду імперії й утворення національних держав.

Наприкінці вересня 1918 р. П.Гіденбург та Е.Людендорф заявили німецькій владі про неспроможність армії надалі проводити військові операції. Розпочинаються переговори щодо умов перемир’я. Тим часом з війни виходять Туреччина (жовтень) і Австро-Угорщина (листопад).

На тлі поразки своїх союзників і відступу німецької армії на Заході, повстання німецьких моряків 3 листопада 1918 р., що поклало початок революції в Німеччині. зречення кайзера Вільгельма ІІ 11 листопада 1918 року в Комп’єнському лісі поблизу залізничної станції Ротонд було підписано перемир’я. Офіційно на континенті наступив мир.

(Ludendorff) Эрих (1865-1937) немецкий генерал (1916), один из идеологов германского милитаризма. В 1-ю мировую войну, являясь помощником генерала П. Гинденбурга, фактически руководил военными действиями на Восточном фронте в 1914-16, а в 1916-18 всеми вооруженными силами Германии. Участник Капповского путча 1920 и руководитель (вместе с Гитлером) фашистского путча 1923 в Мюнхене. В 1924-28 депутат германского рейхстага от Национал-социалистической партии. Автор концепции "тотальной войны ".