Брусиловський прорив

У червні 1916 р. російська армія на чолі з О.Брусиловим прорвала на східному фронті лінію оборони австрійських та німецьких військ на ділянці 350 км. Німці й австрійці залишили Львів та Чернівці. Німецьке командування, перекинувши з-півд Вердена 6 дивізій, зуміло до жовтня 19ё16 р. зупинити російський наступ. Брусиловський прорив сприяв вступу у війну Румунії, яка, проте, швидко зазнала поразки від Болгарії та Туреччини.

На Балканах війська Німецького блоку, здолали Сербію. Болгарські та Турецькі війська зазнали невдачі у Греції. Більш успішною була ситуація у Османській імперії.

Підводна війна у 1915-1916 рр.

Починаючи з 1915 р. і до закінчення війни Британія і Німеччина вели запеклу боротьбу на морі. Британці наполягали на своєму праві протидіяти і захоплювати нейтральні кораблі, запідозрені у перевезенні багажів для Німеччини. Після Ютланда німці також заявили, що будуть вести „необмежену” підводну війну.

Головну роль німці почали відводити не надводним кораблям, а діям підводних човнів (U-боутів). У травні 1915 р. німецький підводний човен атакував британський трансатлантичний лайнер „Лузитанія”, що йшов з Нью-Йорка в Англію. У морських хвилях загинуло 1198 людей, з них 198 громадян США. Це стало приводом для вступу у війну США в 1917 р..

Вихід Росії з війни.

У лютому 1917 р. в державі почалася революція, яка позбавила Миколу ІІ корони й встановила республіканський лад. У жовтні до влади в Росії прийшли, поваливши Тимчасовий уряд, більшовики. яких очолював Володимир Ленін.

3 березня 1918 р. у Брест-Литовську комуністична Росія, поступившись німцям територією понад 1 млн. кв. км., уклала сепаратний мир з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною та вийшла з війни. Німеччина повністю зосередила свої сили на заході.