Зміни в соціальній структурі населення

Зміни в соціальній структурі насамперед зумовлювалися екстенсивним роз­витком індустріальних галузей. Такий розвиток постійно потребував зростання чисельності робітничого класу. На початку 1960-х років робітники вже становили половину зайнятої у виробництві робочої сили, до середини 1980-х років їхня частка становила 60 %. Однак подальше зростання робітництва сповільнилося че­рез соціально-економічні та демографічні причини. Робітничий клас являв собою строкату, розділену багатьма соціальними характеристиками верству. До неї вхо­дили промислові робітники, працівники сфери транспорту і будівництва, нарешті, працівники радгоспів, зайняті сільськогосподарською працею. Недостатні капіта­ловкладення в оновлення застарілого устаткування й механізацію праці призвели до того, що майже 40 % робітників промисловості та 60 % будівельників були зай­няті низькокваліфікованою ручною працею. Паралельно зі зростанням чисельнос­ті робітників скорочувалася чисельність селянства. Якщо в 1960-х роках воно становило половину населення України, то в 1985 р. - уже третину.

Швидко зростала чисельність інтелігенції — працівників інтелектуальної сфери з вищою та середньою спеціальною освітою. Протягом цих років її частка сягнула чверті всіх працівників народного господарства.

Роль соціально, економічно й політично провідної верстви відігравав номен­клатурно-бюрократичний апарат компартії та радянських державних установ.